Постанова Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 756/2157/15-ц

провадження № 61-47977св18 · суддя-доповідач: Крат Василь Іванович · оприлюднено 01.02.2019

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Інші документи у цій справі

Наявність окремої думки означає, що суд не був одностайним.

Правові позиції з цього рішення

⚠️ Це висновок колегії касаційного суду. Він не є обов'язковим ні для інших колегій, ні для судів нижчої інстанції — на відміну від висновків Великої Палати, об'єднаної та судової палати.

Відсутність у матеріалах справи відомостей про отримання судової повістки свідчить про те, що учасник не був належним чином повідомлений; надсилання повістки за адресою без доказів її вручення не замінює надлежаще повідомлення.

Правовідносини: повідомлення учасників судового провадження, порядок вручення повісток в апеляційній інстанції

до місця в тексті

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною; підсвічені нижче фрагменти — це те, з чого її взято, дослівно.

Текст рішення

Постанова

Іменем України

31 січня 2019 року

м. Київ

справа № 756/2157/15-ц

провадження № 61-47977св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач на позовом третьої особи) - публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»,

відповідач за первісним позовом (третя особа за позовом третьої особи) - ОСОБА_4,

третя особа за первісним позовом (позивач за позовом третьої особи) - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Іванової І. В., Мельника Я. С.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 серпня 2008 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_5 укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № BL6752 та додаткову угоду до нього № BL6752/К-1, за умовами якого ОСОБА_5 отримав в кредит грошові кошти у сумі 220 000 дол. США, під 16,45% річних, строком до 01 серпня 2028 року. Позичальник неналежним чином виконував свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим за кредитним договором утворилася заборгованість в розмірі 174 051,73 дол. США, яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 155 103,92 дол. США, заборгованості по відсотках в розмірі 17 613,00 дол. США та підвищених відсотків в розмірі 1 334,81 дол. США.

Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_4 05 серпня 2008 року укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передала в іпотеку банку належну їй на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 76,40 кв.м., житловою площею 32,40 кв.м., що належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 29 січня 2002 року Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської державної адміністрації на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 23 січня 2002 року.

Оскільки боржник ОСОБА_5 порушив свої зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість, ПАТ «Універсал Банк» просило суд у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL6752 та додатковою угодою № BL6752/К-1 від 05 серпня 2008 року в сумі 174 051,73 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14 листопада 2014 року складає 2 682 557,84 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру, загальною площею 76,40 кв.м., жилою площею 32,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів, визначивши початкову ціну реалізації в ході виконавчого провадження.

У вересні 2015 року третя особа ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_4, про захист прав споживача, визнання недійсним окремого положення додаткової угоди до кредитного договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ним та банком 05 серпня 2008 року було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №BL6752, кошти за яким були отримані третьою особою на поточні («споживчі») потреби. 05 серпня 2008 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Універсал Банк» укладено додаткову угоду № BL6752/К-1 до вказаного генерального кредитного договору, додатком №1 до якої є графік погашення кредиту. Однак, під час підписання додаткової угоди ОСОБА_5 через свою необізнаність, сподіваючись на порядність банку, не впевнився в кінцевому строку погашення кредиту згідно додаткової угоди, який суперечить визначеному в генеральному договорі строку. Так, згідно з генеральним договором строк виконання грошових зобов'язань - до 01 серпня 2028 року, тоді як в графіку погашення кредиту термін повернення грошових коштів - до 01 серпня 2019 року.

Позивач ОСОБА_5 вважав, що банк ввів його в оману з приводу кінцевого строку виконання зобов'язань, оскільки не попередив про звуження строку надання кредитних коштів, чим порушив його права як споживача, що свідчить про нечесну підприємницьку діяльність ПАТ «Універсал Банк». За таких обставин, з урахуванням уточненої позовної заяви від 18 квітня 2016 року, ОСОБА_5 просив суд визнати недійсним пункт 2.2 додаткової угоди № BL6752/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг № BL6752 від 05 серпня 2008 року, згідно якого позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку 1 до цієї індивідуальної угоди, якщо тільки не застосовується інший (коротший) термін повернення кредиту відповідно до умов генерального договору та/або цієї індивідуальної угоди та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року в задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки та позову ОСОБА_5 до ПАТ «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_4, про захист прав споживача, визнання недійсним окремого положення додаткової угоди до кредитного договору відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване недопустимістю поданого банком доказу щодо вартості предмета іпотеки на момент розгляду справи та відсутності у суду всього комплексу компонентів, обов'язкових для встановлення при розгляді справ цієї категорії, визначених статтею 39 Закону України «Про іпотеку», з урахуванням того, що обсяг зобов'язань, виконання яких забезпечено шляхом укладання договору іпотеки, зазнав істотних змін внаслідок укладення додаткової угоди, про що іпотекодавець повідомлена не була, а вимога про наявні порушення направлена за адресою, що не обумовлена договором. ОСОБА_5 при укладанні Додаткової угоди від 05 серпня 2008 року № BL6752/К-1 засвідчив ознайомлення та поінформованість з її умовами шляхом підписання як її тексту так і тексту Додатку № 1 до неї, яким визначено графік платежів, розрахований до 01 серпня 2019 року. Протягом тривалого часу після укладання Додаткової угоди, ОСОБА_5 здійснювалось виконання зобов'язань відповідно до встановленого графіку платежів, що вказує на його згоду з умовами, що визначені нею. А тому відсутні підстави для визнання пункту 2.2 Додаткової угоди недійсним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» задоволено. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року в частині відмови у задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки - скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким позов ПАТ «Універсал Банк» - задоволено. У рахунок погашення боргу ОСОБА_5 перед ПАТ «Універсал Банк» за генеральним договором про надання кредитних послуг від 05 серпня 2008 року в розмірі 174 051,73 дол. США, що еквівалентно 2 682 557,84 грн, з яких заборгованість по кредиту - 155 103,92 дол. США, що еквівалентно 2 390 526,29 грн, заборгованість по відсотках - 17 613 дол. США, що еквівалентно 271 458,90 грн, підвищені відсотки - 1 334,81 дол. США, що еквівалентно 20 572,65 грн, звернуто стягнення на двокімнатну квартиру № 79, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 76,40 кв.м., житловою площею 32,40 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 29 січня 2002 року Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської державної адміністрації на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 23 січня 2002 року №82-С/КІ, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи від 09 серпня 2018 року № 23278/17-43, у розмірі 2 905 950 грн. В іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що боржником ОСОБА_5 неналежним чином виконувалися обов'язки згідно умов генерального договору про надання кредитних послуг, укладеного 05 серпня 2008 року між ним та ПАТ «Універсал Банк», наслідком чого стало утворення заборгованості за договором, тому ПАТ «Універсал Банк», як іпотекодержатель, на підставі статті 33 Закону України «Про іпотеку» набув право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4

Аргументи учасників справи

У грудні 2018 року ОСОБА_5 подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржене рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні первісного позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки ОСОБА_5 не був повідомлений про розгляд справи апеляційним судом 18 жовтня 2018 року та був позбавлений можливості брати участь при розгляді скарги апеляційним судом, оскільки судові повістки не направлялися.

У січні 2019 року ПАТ «Універсал Банк» через представника ОСОБА_6 надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Заперечення мотивовані тим, що ОСОБА_5 був повідомлений про час розгляду справи.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Юридичним особам та фізичним особам-підприємцям у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_5 про судове засідання 18 жовтня 2018 року о 09 год 30 хв надсилалася судова повістка-повідомлення за адресою: АДРЕСА_4 (Т. 3, а. с. 24). Проте будь-яких відомостей про отримання ОСОБА_5 судової повістки-повідомлення про судове засідання 18 жовтня 2018 року матеріали справи не містять. Тобто, ОСОБА_5 не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржена постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року скасувати.

Справу № 756/2157/15-ц передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н.О. Антоненко

В.І. Журавель

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані Державної судової адміністрації України, CC BY 4.0). Первинний запис у реєстрі.