ОКРЕМА ДУМКА
17 квітня 2018 року
Київ
справа №800/4/17
адміністративне провадження №П/9901/239/18
судді Верховного Суду Білоуса О.В. у справі №800/4/17, провадження №П/9901/239/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та скасування рішення.
Рішенням Верховного Суду від 17 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 грудня 2016 року 1918/дп-16 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10. та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади».
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо прийняття рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення його з посади судді Апеляційного суду Харківської області - відмовлено за безпідставністю.
Так, судом встановлено, що протягом 2010-2012 років до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) на поведінку судді ОСОБА_10. надійшли численні скарги та звернення народних депутатів України Кармазіна Ю.А., Філенка В.П., Секретаря РНБОУ Богатирьової Р.В., Голови Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Швеця В.Д., скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7
6 квітня 2012 року член ВРЮ Бондик В.А. за результатами перевірки вказаних скарг та звернень подав пропозицію про звільнення ОСОБА_1 з посади судді за порушення присяги.
3 грудня 2013 року Секція з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад дійшла висновку рекомендувати ВРЮ обговорити питання щодо обґрунтованості викладених у пропозиції обставин та за результатами такого обговорення встановити наявність чи відсутність підстав для внесення подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді за порушення присяги.
25 грудня 2015 року ВРЮ прийняла рішення про направлення матеріалів перевірки стосовно судді ОСОБА_10. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), оскільки дисциплінарну справу не було відкрито та рішення по суті не прийняте.
У січні 2016 року на адресу Комісії надійшло звернення Голови ВРЮ Бенедисюка І.М. щодо поведінки судді апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10.
За фактами та обставинами, викладеними у зверненні, на підставі висновку члена Комісії, складеного за результатами перевірки даних про наявність підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності від 15 вересня 2016 року, відповідачем прийнято рішення від 28 вересня 2016 року № 1870/дп-16 про відкриття дисциплінарного провадження.
14 грудня 2016 року Комісія ухвалила оскаржуване рішення № 1918/дп-16 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10., застосувавши дисциплінарне стягнення - подання про звільнення судді з посади.
Погоджуюсь із висновками колегії суддів в частині відмови у задоволенні позову через встановлений факт вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення. Однак, вважаю, що і в задоволенні позову в частині оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 грудня 2016 року 1918/дп-16 необхідно відмовити, оскільки воно є законним, обґрунтованим та прийнятим в межах строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Так, частково задовольняючи позов, колегія суддів виходила з того, що відповідач діяв поза межами строків давності притягнення позивача до відповідальності, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині оскарження ним Рішення Комісії від 14 грудня 2016 року № 1918/дп-16 підлягають задоволенню.
При цьому, на думку колегії суддів перебування позивача у подвійному громадянстві мало триваючий характер та припинене шляхом подання ним заяви про вихід з громадянства РФ та прийняття Генеральним консульством РФ у м. Харкові відповідного рішення про надання дозволу про вихід з громадянства РФ від 31 травня 2011 року. Отже, щодо вказаного порушення, суд дійшов висновку, що перебіг строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності обчислюється з 1 червня 2011 року.
Вважаю такий висновок передчасним, оскільки з довідки Генерального консульства РФ у м. Харкові від 15 червня 2011 року № 271049614 вбачається, що рішенням Генерального консульства РФ у м. Харкові від 31 травня 2011 року ОСОБА_1 надано лише дозвіл на вихід з громадянства РФ, однак у цій довідці відсутня інформація про дату припинення позивачем громадянства РФ.
Також, на мою думку, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач на момент прийняття оскаржуваного рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 грудня 2016 року 1918/дп-16 припинив громадянство РФ. Таких доказів не надано і представником позивача у судовому засіданні.
За вказаних обставин вважаю, що позивачем не припинено громадянство РФ і тому рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 грудня 2016 року 1918/дп-16 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10. та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади» скасуванню не підлягає, оскільки прийняте в межах строку, передбаченого Законом України «Про судоустрій та статус суддів».
Отже, на мою думку, у цій справі необхідно ухвалити рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 грудня 2016 року 1918/дп-16 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_10. та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади».
Суддя О.В. Білоус