Земельні ділянки під колективні сади надаються підприємствам, організаціям і установам із земель Державного запасу і тих, що не підлягають залісенню, земель державного лісового фонду за межами зеленої зони міст або за межею інших населених пунктів та земель державного лісового фонду, не вкритих лісом або зайнятих малоцінними лісовими насадженнями, в зелених і приміських зонах міст та інших населених пунктів з урахуванням перспективного розширення території населених пунктів.
При відсутності земель, зазначених у частині першій цієї статті, під колективні сади можуть надаватись, як виняток, несільськогосподарські угіддя з земель, зайнятих підсобним сільським господарством підприємств, організацій і установ, непридатні землі колгоспів і радгоспів, які не можуть бути використані у громадському господарстві, несільськогосподарські угіддя з тих, що не використовуються в лісовому господарстві і не підлягають залісенню, земель державного лісового фонду в зелених зонах міст та інших населених пунктів, а також невикористовувані черезсмужні, дрібноконтурні ділянки і малопродуктивні угіддя колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств.
Надання земель під колективні сади провадиться Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами обласних, районних (міських) Рад народних депутатів у межах їх компетенції. { Стаття 135 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( 1653-10 ) від 12.03.81 }