Право на житло
З метою забезпечення ефективного здійснення права на житло Сторони зобов'язуються зобов’язуються вживати заходів, спрямованих на:
1. сприяння доступові до житла належного рівня;
2. запобігання бездомності та її скорочення з метою її поступової ліквідації;
3. встановлення на житло цін, доступних для малозабезпечених осіб.
Частина III
Стаття A
Стаття А.
Зобов'язання
Зобов’язання
1. З урахуванням положень нижченаведеної статті B кожна Сторона зобов'язується:зобов’язується:
a) вважати частину I цієї Хартії декларацією цілей, цiєї Хартiї декларацiєю цiлей, до здійснення здiйснення яких вона прагнутиме всіма відповідними всiма вiдповiдними засобами, як зазначено у вступному пункті пунктi частини I;
b) вважати для себе обов'язковими принаймні обов’язковими принаймнi шість із iз таких дев'яти дев’яти статей частини II цієї Хартії: цiєї Хартiї: статей 1, 5, 6, 7, 12, 13, 16, 19 і 20;
c) вважати обов'язковими обов’язковими для себе додаткову кількість кiлькiсть статей або позначених цифрами пунктів пунктiв частини II Хартії, Хартiї, які вона може визначити, за умови, що загальна кількість кiлькiсть статей або позначених цифрами пунктів, які пунктiв, якi вона вважає обов'язковими обов’язковими для себе, становить не менше 16 статей або 63 позначених цифрами пунктів.
2. Статті або пункти, визначені згідно згiдно з підпунктами пiдпунктами b) і i c) пункту 1 цієї статті, повідомляються цiєї статтi, повiдомляються Генеральному секретарю Ради Європи під пiд час здачі здачi на зберігання ратифікаційної зберiгання ратифiкацiйної грамоти або документа про прийняття чи затвердження.
3. Будь-яка Сторона в подальшому у повідомленні на ім'я ім’я Генерального секретаря може заявити про те, що вона вважає обов'язковими обов’язковими для себе будь-які статті будь-якi статтi або позначені позначенi цифрами пункти частини II Хартії, які Хартiї, якi вона ще не прийняла згідно згiдно з умовами пункту 1 цієї статті. Такі взяті цiєї статтi. Такi взятi у подальшому зобов'язання зобов’язання вважаються невід'ємною невід’ємною частиною ратифікації, ратифiкацiї, прийняття чи затвердження і i набувають такої ж чинності чинностi з першого дня місяця, що настає після закінчення одномісячного періоду від вiд дати отримання відповідного повідомлення.вiдповiдного повiдомлення.
4. Кожна Сторона забезпечує функціонування функцiонування системи інспекції праці, iнспекцiї працi, що відповідає національним вiдповiдає нацiональним умовам.
Стаття B
Відношення до Європейської соціальної хартії та Додаткового протоколу 1988 року
1. Жодна Договірна Сторона Європейської соціальної хартії ( 994_300 ) або Сторона Додаткового протоколу від 5 травня 1988 року ( 994_332 ) не може ратифікувати, прийняти або затвердити цю Хартію, якщо вона не вважає обов'язковими обов’язковими для себе принаймні ті положення, які відповідають положенням Європейської соціальної хартії та, у відповідних випадках, Додаткового протоколу, що були для неї обов'язковими.обов’язковими.
2. Прийняття зобов'язань зобов’язань за будь-яким положенням цієї Хартії від дати набуття чинності цими зобов'язаннями зобов’язаннями для відповідної Сторони припиняє застосування до цієї Сторони відповідного положення Європейської соціальної хартії ( 994_300 ) та, у відповідних випадках, Додаткового протоколу до неї 1988 року ( 994_332 ), року, якщо ця Сторона є учасницею першого з цих документів чи обох документів.
Частина IV
Стаття C
Нагляд за виконанням зобов'язань, зобов’язань, які містяться у цій Хартії
Виконання правових зобов'язань, зобов’язань, які містяться у цій Хартії, підлягає такому самому наглядові, як Європейська соціальна хартія ( 994_300 ).хартія.
Стаття D
Колективні скарги
1. Положення Додаткового протоколу до Європейської соціальної хартії, який передбачає систему колективного оскарження ( 994_807 ), оскарження, застосовуються до зобов'язань зобов’язань за цією Хартією щодо держав, які ратифікували зазначений Протокол.
2. Будь-яка держава, яка не є учасницею Додаткового протоколу до Європейської соціальної хартії, який передбачає систему колективного оскарження ( 994_807 ), оскарження, може під час здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи затвердження цієї Хартії або у будь-який інший час після цього заявити у повідомленні на ім'я ім’я Генерального секретаря Ради Європи про те, що вона погоджується на здійснення нагляду за виконанням її зобов'язань, зобов’язань, що випливають з цієї Хартії, відповідно до процедури, передбаченої у зазначеному Протоколі.
Частина V
Стаття E
Стаття Е
Заборона дискримінації
Здійснення прав, передбачених цією Хартією, забезпечується без будь-якої дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, стану здоров'я, здоров’я, належності до національної меншини, народження або інших обставин.
Стаття F
Відступи від Вiдступи вiд зобов'язань під пiд час війни вiйни або надзвичайного стану в державідержавi
1. Під Пiд час війни вiйни або іншого iншого надзвичайного стану в державі, державi, який загрожує життю нації, нацiї, будь-яка Сторона може вжити заходів, які відступають заходiв, якi вiдступають від її зобов'язань зобов’язань за цією Хартією, цiєю Хартiєю, виключно в тих межах, які зумовлені якi зумовленi гостротою становища, якщо такі такi заходи не суперечать її іншим зобов'язанням iншим зобов’язанням за міжнародним мiжнародним правом.
2. Будь-яка Сторона, яка скористається цим правом відступу від вiдступу вiд своїх зобов'язань, зобов’язань, у розумні розумнi строки повною мірою інформує мiрою iнформує Генерального секретаря Ради Європи про вжиті вжитi нею заходи і i про причини їхнього вжиття. Вона також інформує iнформує Генерального секретаря про те, коли такі такi заходи були припинені і припиненi i з якого часу положення Хартії, які Хартiї, якi вона прийняла, знову повністю повнiстю виконуються.
Стаття G
Обмеження
1. Ефективне втілення втiлення в життя прав і принципів, i принципiв, зазначених у частині частинi I, та їхнє ефективне здійснення відповідно здiйснення вiдповiдно до частини II не підлягають пiдлягають жодним обмеженням, за винятком тих, які передбачені якi передбаченi цими частинами і i тих, які встановлені якi встановленi законом і необхідні i необхiднi в демократичному суспільстві суспiльствi для захисту прав і i свобод інших iнших людей або для захисту державних інтересів, національної iнтересiв, нацiональної безпеки, здоров'я здоров’я людей чи моралі.моралi.
2. Обмеження, які якi дозволяються згідно з цією Хартією цiєю Хартiєю щодо зазначених у ній нiй прав і зобов'язань, i зобов’язань, застосовуються тільки тiльки з метою, з якою вони передбачені.передбаченi.
Стаття H
Хартія Хартiя і внутрішньодержавне внутрiшньодержавне право чи міжнародні мiжнародні угоди
Положення цієї Хартії цiєї Хартiї не зашкоджують положенням внутрішньодержавного внутрiшньодержавного права чи будь-яких двосторонніх двостороннiх або багатосторонніх договорів, конвенцій багатостороннiх договорiв, конвенцiй чи угод, які якi вже набули або можуть набути чинності і чинностi i за якими захищеним особам може надаватися більш бiльш сприятливий режим.
Стаття I
Виконання взятих зобов'язаньзобов’язань
1. Без шкоди для методів виконання зобов'язань, зобов’язань, передбачених у цих статтях, відповідні вiдповiднi положення статей 1-31 частини II цієї Хартії виконуються за допомогою:
a) законів законiв або правил;
b) угод між мiж роботодавцями чи організаціями органiзацiями роботодавців та організаціями працівників;органiзацiями працiвникiв;
c) поєднання цих двох методів;методiв;
d) інших відповідних засобів.
d) iнших вiдповiдних засобів.
2. Вважається, що зобов'язання, зобов’язання, які випливають з положень пунктів 1, 2, 3, 4, 5 і 7 статті 2, пунктів 4, 6, і 7 статті 7, пунктів 1, 2, 3 і 5 статті 10 та статей 21 і 22 частини II цієї Хартії, виконуються, виконунються, якщо ці положення застосовуються згідно згiдно з пунктом 1 цієї статті цiєї статтi до переважної більшості відповідних працівників.бiльшостi вiдповiдних працiвникiв.
Стаття J
Зміни та доповнення
1. Будь-які зміни або доповнення до частин I та II цієї Хартії, спрямовані на розширення кола прав, гарантованих цією Хартією, а також будь-які зміни або доповнення до частин III-VI, запропоновані тією чи іншою Стороною або Урядовим комітетом, подаються Генеральному секретарю Ради Європи і надсилаються Генеральним секретарем Сторонам цієї Хартії.
2. Будь-які зміни або доповнення, запропоновані відповідно до положень попереднього пункту, розглядаються Урядовим комітетом, який подає ухвалений текст Комітету Міністрів на затвердження після консультацій з Парламентською Асамблеєю. Після затвердження Комітетом Міністрів, текст зміни або доповнення надсилається Сторонам для прийняття.
3. Будь-які зміни або доповнення до частини I і частини II цієї Хартії набувають чинності для тих Сторін, які їх прийняли, у перший день місяця, що настає після закінчення одномісячного періоду від дати, на яку три Сторони поінформували Генерального секретаря про їхнє прийняття.
Для будь-якої Сторони, яка приймає зміни або доповнення після набуття ними, зміна або доповнення набувають чинності у перший день місяця, що настає після закінчення одномісячного періоду від дати, на яку ця Сторона поінформувала Генерального секретаря про їхнє прийняття.
4. Будь-які зміни або доповнення до частин III-VI цієї Хартії набувають чинності у перший день місяця, що настає після закінчення одномісячного періоду від дати, на яку всі Сторони поінформували Генерального секретаря про їхнє прийняття.
Частина VI
Стаття K
Підписання, ратифікація Пiдписання, ратифiкацiя та набуття чинності
1. Ця Хартія відкрита Хартiя вiдкрита для підписання державами - членами пiдписання державами-членами Ради Європи. Вона підлягає ратифікації, пiдлягає ратифiкацiї, прийняттю або затвердженню. Ратифікаційні Ратифiкацiйнi грамоти або документи про прийняття чи затвердження здаються на зберігання зберiгання Генеральному секретареві Ради Європи.
2. Хартія Хартiя набуває чинності чинностi у перший день місяця, що настає після закінчення одномісячного періоду від дати, на яку три держави - члени держави-члени Ради Європи висловили свою згоду на обов'язковість обов’язковість для них цієї Хартії відповідно до попереднього пункту.
3. Для будь-якої держави-члена, яка висловить свою згоду на обов'язковість обов’язковість для неї цієї Хартії після набуття нею чинності, Хартія набуває чинності у перший день місяця, що настає після закінчення одномісячного періоду від дати здачі на зберігання ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи затвердження.
Стаття L
Територіальне застосування
Територiальне застосування
1. Дія цієї Хартії Дiя цiєї Хартiї поширюється на територію метрополії територiю метрополiї кожної Сторони. Кожна Сторона, яка підписала пiдписала цю Хартію, під Хартiю, пiд час підписання пiдписання або здачі здачi на зберігання зберiгання своєї ратифікаційної ратифiкацiйної грамоти або документа про прийняття чи затвердження, може визначити у заяві на ім'я ім’я Генерального секретаря Ради Європи територію, територiю, яка для цілей цієї статті цiлей цiєї статтi вважається територією територiєю її метрополії.метрополiї.
2. Будь-яка Сторона, яка підписала пiдписала цю Хартію, під Хартiю, пiд час підписання пiдписання або здачі здачi на зберігання зберiгання своєї ратифікаційної ратифiкацiйної грамоти або документа про прийняття чи затвердження або в будь-який інший iнший час після пiсля цього може заявити у повідомленні на ім'я ім’я Генерального секретаря Ради Європи про поширення дії Хартії цілком дiї Хартiї цiлком або частково на визначену в цій заяві територію (території), цiй заявi територiю (територiї), яка не входить до складу метрополії і метрополiї i за міжнародні відносини мiжнароднi вiдносини якої вона відповідає вiдповiдає або за яку вона несе міжнародну відповідальність. мiжнародну вiдповiдальнiсть. У такій заяві такiй заявi Сторона зазначає статті статтi або пункти частини II Хартії, які Хартiї, якi вона визнає обов'язковими обов’язковими стосовно територій, територiй, зазначених у заяві.
3. Дія Хартії Дiя Хартiї поширюється на територію (території), територiю (територiї), зазначену у вищезгаданій заяві, починаючи з першого дня місяця, що настає після закінчення одномісячного періоду від дати отримання повідомлення про таку заяву Генеральним секретарем.
4. Будь-яка Сторона у подальшому може заявити у повідомленні на ім'я ім’я Генерального секретаря Ради Європи про те, що стосовно однієї однiєї чи більше бiльше з тих територій, територiй, на які дію Хартії якi дiю Хартiї було поширено згідно згiдно з пунктом 2 цієї статті, цiєї статтi, вона визнає обов'язковими будь-які статті обов’язковими будь-якi статтi або позначені позначенi цифрами пункти, які якi вона ще не прийняла стосовно цієї території (територій). Такі взяті цiєї територiї (територiй). Такi взятi у подальшому зобов'язання зобов’язання вважаються складовою частиною первісної первiсної заяви щодо відповідної території і вiдповiдної територiї i набувають такої ж чинності чинностi з першого дня місяця, що настає після закінчення одномісячного періоду від дати отримання такого повідомлення Генеральним секретарем.
Стаття M
Денонсація
1. Будь-яка Сторона може денонсувати цю Хартію тільки після закінчення п'ятирічного періоду від Хартiю тiльки пiсля закiнчення п’ятирічного перiоду вiд дати, на яку Хартія Хартiя набула для неї чинності, чинностi, або після закінчення пiсля закiнчення будь-якого наступного дворічного періоду і дворiчного перiоду i у будь-якому разі через шість місяців шiсть мiсяцiв після дати повідомлення повiдомлення Генерального секретаря Ради Європи у письмовій формі письмовiй формi про свій намір свiй намiр денонсувати Хартію. Хартiю. Генеральний секретар надсилає відповідну інформацію іншим вiдповiдну iнформацiю iншим Сторонам.
2. Будь-яка Сторона може відповідно вiдповiдно до положень попереднього пункту денонсувати будь-яку прийняту нею статтю або будь-який прийнятий нею пункт частини II Хартії, Хартiї, якщо кількість кiлькiсть статей або пунктів, які пунктiв, якi ця Сторона визнала обов'язковими обов’язковими для себе, становить не менше 16 статей та 63 пунктів, і пунктiв, i якщо ці статті цi статтi або пункти включають статті, визначені статтi, визначенi Стороною з числа тих, спеціальне посилання на які міститься у підпункті пiдпунктi b) пункту 1 статті статтi A.
3. Будь-яка Сторона на умовах, зазначених у пункті пунктi 1 цієї статті, цiєї статтi, може денонсувати цю Хартію Хартiю або будь-яку статтю чи будь-який пункт частини II Хартії Хартiї стосовно будь-якої території, територiї, на яку дія Хартії дiя Хартiї поширюється відповідно вiдповiдно до заяви, зробленої згідно з пунктом 2 статті статтi L.
Стаття N
Додаток
Додаток до цієї Хартії цiєї Хартiї становить її невід'ємну невід’ємну частину.
Стаття O
Повідомлення
Генеральний секретар Ради Європи повідомляє держави - члени повiдомляє держави-члени Ради та Генерального директора Міжнародного Мiжнародного бюро праці працi про:
a) будь-яке підписання;пiдписання;
b) здачу на зберігання зберiгання будь-якої ратифікаційної ратифiкацiйної грамоти або документа про прийняття чи затвердження;
c) будь-яку дату набуття чинності чинностi цією Хартією згідно згiдно зі статтею K;
d) будь-яку заяву, зроблену на виконання пунктів 2 і 3 статті A, пунктів 1 і 2 статті D, пункту 2 статті F, пунктів 1, 2, 3 і 4 статті L;
e) будь-які зміни або доповнення, зроблені відповідно до статті J;
f) будь-яку денонсацію відповідно до статті M;
g) будь-який інший iнший акт або повідомлення, які повiдомлення, якi стосуються цієї Хартії.
На посвідчення посвiдчення чого нижчепідписані, нижчепiдписанi, належним чином на те уповноважені уповноваженi представники підписали пiдписали цю переглянуту Хартію.
Вчинено у Страсбурзі Страсбурзi третього дня травня місяця 1996 року англійською і англiйською i французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними, в одному примірнику, примiрнику, який зберігатиметься зберiгатиметься в архіві архiвi Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає завірені копії завiренi копiї цієї переглянутої Хартії кожній державі - члену кожнiй державi-члену Ради Європи та Генеральному директору Міжнародного бюро праці.
ДОДАТОК ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ХАРТІЇ ( Переглянутої )
ДОДАТОК
Сфера застосування переглянутої Європейської соціальної хартії щодо захищених осіб
ДО ПЕРЕГЛЯНУТОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СОЦIАЛЬНОЇ ХАРТIЇ
1. Без шкоди для пункту 4 статті 12 і пункту 4 статті 13 особи, на яких поширюється дія статей 1-17 і 20-31, включають тільки тих іноземців, які є громадянами інших Сторін та на законних підставах проживають або працюють на території держави відповідної Сторони, при тому розумінні, що ці статті мають тлумачитися в контексті положень статей 18 і 19.
Сфера застосування переглянутої Європейської соцiальної хартiї щодо захищених осіб
Таке тлумачення не зашкоджує поширенню будь-якою Стороною аналогічних прав на інших осіб.
1. Без шкоди для пункту 4 статтi 12 i пункту 4 статтi 13 особи, на яких поширюється дія статей 1-17 і 20-31, включають тiльки тих iноземцiв, які є громадянами iнших Сторін та на законних підставах проживають або працюють на територiї держави вiдповiдної Сторони, при тому розумiннi, що цi статтi мають тлумачитися в контекстi положень статей 18 i 19.
2. Кожна Сторона надасть біженцям, як вони визначені у Конвенції про статус біженців ( 995_011 ), підписаній у Женеві 28 липня 1951 року, та у Протоколі від 31 січня 1967 року ( 995_363 ), які на законних підставах перебувають на території її держави, якомога сприятливіший режим і у будь-якому разі не менш сприятливий, ніж режим, передбачений зобов'язаннями Сторони за зазначеною Конвенцією і будь-якими іншими існуючими міжнародними документами, які можуть застосовуватися до таких біженців.
Таке тлумачення не зашкоджує поширенню будь-якою Стороною аналогiчних прав на iнших осiб.
3. 2. Кожна Сторона надасть особам без громадянства, бiженцям, як вони визначені у Конвенції Конвенцiї про статус осіб без громадянства ( 995_232 ), укладеній бiженцiв, пiдписанiй у Нью-Йорку Женевi 28 вересня 1954 липня 1951 року, та у Протоколі від 31 січня 1967 року, які якi на законних підставах перебувають на території її держави, якомога сприятливіший режим і i у будь-якому разі не менш сприятливий, ніж нiж режим, передбачений зобов'язаннями зобов’язаннями Сторони за зазначеним документом і зазначеною Конвенцiєю i будь-якими іншими існуючими міжнародними iншими iснуючими мiжнародними документами, які якi можуть застосовуватися до таких осіб без громадянства.бiженцiв.
Частина I, пункт 18, і Частина II, стаття 18, пункт 1
3. Кожна Сторона надасть особам без громадянства, як вони визначені у Конвенції про статус осіб без громадянства, укладеній у Нью-Йорку 28 вересня 1954 року, які на законних підставах перебувають на території її держави, якомога сприятливіший режим і у будь-якому разі не менш сприятливий, ніж режим, передбачений зобов’язаннями Сторони за зазначеним документом і будь-якими іншими існуючими міжнародними документами, які можуть застосовуватися до таких осіб без громадянства.
Встановлюється, що положення цих пунктів не стосуються питання в'їзду на території держав Сторін і не зашкоджують положенням Європейської конвенції про поселення, підписаної у Парижі 13 грудня 1955 року ( 994_317 ).
Частина I, пункт 18,
Частина II Стаття 1, пункт 2
і Частина II, стаття 18, пункт 1
Цей пункт не тлумачиться як такий, що забороняє або дозволяє будь-які положення чи будь-яку практику стосовно гарантій збереження прав профспілок.
Встановлюється, що положення цих пунктiв не стосуються питання в’їзду на територiї держав Сторiн i не зашкоджують положенням Європейської конвенцiї про поселення, пiдписаної у Парижi 13 грудня 1955 року.
Частина II