До осіб, які відбувають виправні роботи без позбавлення волі, адміністрацією підприємств, установ і організацій, де вони працюють, застосовуються заходи заохочення і заходи стягнення відповідно до законодавства про працю.
Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах відкритого типу (далі - виправних центрах), як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця проживання до засудження. Особи, яким обмеження волі призначено відповідно до статті 82 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), можуть відбувати покарання у дільницях соціальної реабілітації при виправно-трудових колоніях.
Якщо засуджений довів своє виправлення зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці та навчання і відбув встановленому законом частину строку покарання, адміністрація підприємства, установи, організації за місцем відбування покарання може порушити клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання або про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням. Зазначене клопотання надсилається органу, що відає виконанням цього виду покарання.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти адміністрації виправних центрів у трудовому і побутовому влаштуванні засуджених.
Управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області за погодженням з органами місцевого самоврядування визначають межі виправних центрів.