1. Загальні положення
Сухопутні й морські частки тарифу за поштові посилки
1.1. За винятком випадків, передбачених у статті 35, Поштові адміністрації відповідають за:
1. За посилки, якими обмінюються дві поштові адміністрації, стягуються вхідні сухопутні частки тарифу, розраховані шляхом комбінації основного тарифу за посилку й основного тарифу за кілограм, що встановлені в Регламенті.
1.1.1. втрату, крадіжку або пошкодження рекомендованих відправлень і відправлень з оголошеною цінністю;
1.1 З огляду на наведені вище основні тарифи, поштові адміністрації можуть, крім того, отримати право вимагати додаткові тарифи за посилку й за кілограм відповідно до положень, встановлених у Регламенті.
1.1.2. втрату відправлень з контрольованою доставкою.
1.2 Частки тарифу, зазначені в пунктах 1 та 1.1, оплачуються адміністрацією країни подання, якщо тільки в Регламенті поштових посилок не передбачаються винятки із цього принципу.
1.2. Адміністрації можуть взяти на себе також відшкодування втрат, пов'язаних з форс-мажорними обставинами.
1.3 Сухопутні частки тарифу за вхідний обмін повинні бути єдиними для всієї території кожної країни.
2. Рекомендовані відправлення
2. За посилки, якими обмінюються дві адміністрації чи дві установи однієї й тієї самої країни за допомогою наземних служб однієї чи декількох інших адміністрацій, на користь країн, служби яких беруть участь у наземному перевезенні, належать сухопутні частки тарифу за транзит, встановлені в Регламенті згідно з ступінню відстані.
2.1. У випадку втрати рекомендованого відправлення відправник має право на його відшкодування.
2.1 Стосовно посилок, що пересилаються відкритим транзитом, проміжним адміністраціям дозволяється стягувати фіксовану частку тарифу за відправлення, яка встановлена в Регламенті.
2.1.1. Відшкодування за втрату одного рекомендованого відправлення дорівнює 30 СПЗ, включаючи вартість тарифів, оплачених при поданні відправлення.
2.2 Сухопутні частки тарифу за транзит оплачуються адміністрацією країни подання, якщо тільки в Регламенті поштових посилок не передбачається відхилення від цього принципу.
2.1.2. Відшкодування за втрату одного рекомендованого мішка М дорівнює 150 СПЗ, включаючи вартість тарифів, оплачених при поданні мішка М.
3. Кожній з країн, служби яких беруть участь у морському перевезенні посилок, дозволено стягувати морські частки тарифу. Ці частки оплачуються адміністрацією країни подання, якщо тільки в Регламенті поштових посилок не передбачено винятків.
2.2. У випадку викрадення або пошкодження рекомендованого відправлення відправник має право на відшкодування. Однак має бути визнано, що упаковка була достатньою для надійного захисту вкладення від випадкового викрадення або пошкодження.
3.1 За кожне використане морське перевезення морська частка тарифу встановлюється в Регламенті поштових посилок відповідно до застосовуваної ступіні відстані.
2.2.1. Відшкодування за розкрадання або пошкодження рекомендованого відправлення, в принципі, відповідає фактичній вартості шкоди. Однак це відшкодування ні в якому разі не повинно перевищувати суми, встановлені в параграфах 2.1.1 і 2.1.2. Непрямі пошкодження або нереалізований прибуток до уваги не беруться.
3.2 Поштові адміністрації мають право підвищувати, максимально на 50%, морську частку тарифу, розраховану відповідно до пункту 3.1. З іншого боку, вони можуть знижувати її на свій розсуд.
3. Відправлення з контрольованою доставкою
3.1. У випадку втрати відправлення з контрольованою доставкою відправник має право на відшкодування оплачених тарифів.
3.2. Відправник має також право на відшкодування оплачених тарифів, якщо вкладення було повністю викрадене або пошкоджене. Однак має бути визнано, що упаковка була достатньою для надійного захисту вкладення від випадкового викрадення або пошкодження.
4. Відправлення з оголошеною цінністю
4.1. У випадку втрати, викрадення або пошкодження відправлення з оголошеною цінністю відправник має право на відшкодування, яке відповідає, в принципі, дійсній вартості завданої шкоди. Непрямі збитки або нереалізовані прибутки до уваги не беруться. Однак це відшкодування ні в якому разі не може перевищувати суму оголошеної цінності, виражену в СПЗ.
4.2. Сума відшкодування розраховується за переведеною в СПЗ прейскурантною ціною цінних речей того ж роду в місці і в момент приймання їх для пересилки. За відсутності прейскурантних цін відшкодування обчислюється за звичайною ціною речей, яка розраховується на тих же основах.
4.3. Якщо відшкодування належить за втрату, повне викрадення або повне пошкодження відправлення з оголошеною цінністю, відправник або, залежно від випадку, адресат має право, крім того, на відшкодування сплачених ним тарифів і зборів. Але страховий збір не відшкодовується ні в яких випадках; він залишається на користь Адміністрації подання.
5. Як виняток з положень параграфів 2.1 і 4.1 адресат має право на відшкодування після одержання розкраденого або пошкодженого рекомендованого або з оголошеною цінністю відправлення.
6. Адміністрація подання має право виплачувати відправникам у своїй країні відшкодування, передбачені її внутрішнім законодавством, за рекомендовані відправлення, за умови, що вони не нижчі за відшкодування, встановлені в параграфі 2.1. Те ж саме стосується і Адміністрації призначення, якщо відшкодування виплачується адресату. Суми, встановлені в параграфі 2.1, залишаються, однак, уживаними:
6.1. у випадку стягнення з відповідальної Адміністрації;
6.2. якщо відправник відмовляється від своїх прав на користь адресата або навпаки.