Ст. 27. Відправлення письмової кореспонденції за кордон

Всесвітня поштова конвенція · порівняння редакції від 1994-09-14 з редакцією від 2004-10-05

Абзаців змінено: 0, вилучено: 7, додано: 8, без змін: 0.

1. У випадку зміни адреси одержувача відправлення письмової кореспонденції досилаються негайно на умовах, передбачених внутрішньою службою.

Відправлення письмової кореспонденції за кордон

2. Відправлення, однак, не досилаються:

1. Країна-член не зобов'язана ні пересилати, ні доставляти адресатам відправлення письмової кореспонденції, відправники яких, проживаючи на її території, здають чи доручають здачу відправлень в іншій країні з метою скористатися більш сприятливими тарифними умовами в тій країні.

2.1. якщо відправник заборонив їх дослання, зробивши про це на адресному боці позначку мовою, відомою в країні призначення;

2. Положення пункту 1 застосовуються однаковою мірою як до відправлень письмової кореспонденції, укомплектованих у країні проживання відправника та перевезених після цього через кордон, так і до відправлень письмової кореспонденції, укомплектованих в іншій країні.

2.2. якщо вони мають над адресою одержувача позначку "або будь-якої особи, яка мешкає за цією адресою".

3. Адміністрація призначення може вимагати від відправника, а у випадку, коли це неможливо, від адміністрації подання, сплати внутрішніх тарифів. Якщо ні відправник, ні адміністрація подання не згодні сплачувати ці тарифи в строк, установлений адміністрацією призначення, ця адміністрація може або повернути ці відправлення адміністрації подання, і має право вимагати відшкодування витрат за повернення, або обробляти їх відповідно до її внутрішнього законодавства.

3. Адміністраціям, які стягують збір за заяви про дослання в їхній внутрішній службі, дозволяється стягувати такий самий збір в міжнародній службі.

4. Країна-член не зобов'язана надсилати чи доставляти одержувачам відправлення письмової кореспонденції, які відправники подали самі або через доручають відправити у великій кількості в країні, іншій ніж та, в якій вони проживають, якщо сума кінцевих витрат, які необхідно стягнути, виявляється меншою ніж та, яку стягували б, якби відправлення були подані в країні проживання відправників. Адміністрація призначення може вимагати від адміністрації подання оплати, порівнянної з понесеними витратами, яка не може перевищувати більшої суми двох таких сум: або 80% внутрішнього тарифу, що застосовується до еквівалентних відправлень, або 0,14 СПЗ за відправлення плюс 1 СПЗ за кілограм. Якщо адміністрація подання відмовляється сплатити суму, яка вимагається, в термін, встановлений адміністрацією призначення, то остання може або повернути відправлення адміністрації подання, маючи право на відшкодування витрат за повернення, або обробляти їх відповідно до її внутрішнього законодавства.

4. За дослання відправлень письмової кореспонденції з однієї країни в іншу не стягується ніякий додатковий тариф, за винятком тих випадків, які передбачені в Регламенті. Однак Адміністраціям, які стягують тариф за дослання в їхній внутрішній службі, дозволяється стягувати такий самий тариф за відправлення письмової кореспонденції міжнародної служби, які досилаються у їхній власній службі.

Частина III

5. Умови дослання визначаються в Регламенті.

Оплата

Особливі положення, що стосуються письмової кореспонденції

Закреслене — текст редакції від 1994-09-14, підкреслене — текст редакції від 2004-10-05. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1994-09-14 або 2004-10-05.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.