1. Принцип свободи транзиту викладено у статті першій Статуту ( 995_101 ). За цим принципом кожна Поштова адміністрація зобов'язана доставляти завжди найбільш швидкими шляхами та з використанням найнадійніших засобів, які вона застосовує для своїх власних відправлень, закриті депеші і відправлення відкритої письмової кореспонденції, які направляються їй іншою Адміністрацією.
2. Країни-члени, які не беруть участі в обміні листами, що містять біологічні речовини, що псуються, або радіоактивні речовини, мають право не допускати ці відправлення до відкритого транзиту через свою територію. Це також стосується відправлень письмової кореспонденції, за винятком листів, поштових карток та секограм, стосовно яких встановлено невідповідність юридичним нормам, що регламентують умови їхнього видання або їхнього обігу в країні, територія якої перетинається.
3. Свобода транзиту поштових посилок, які надсилаються наземними і морськими шляхами, обмежується територіями країн, які надають цей вид послуг.
4. Свобода транзиту авіапосилок гарантується на всій території Союзу. Однак країни-члени, які не підписали Угоду про поштові посилки ( 995_290 ), не можуть бути зобов'язані брати участь у направленні авіапосилок наземним шляхом.
5. Якщо будь-яка країна-член не дотримується положень, які стосуються свободи транзиту, інші країни-члени мають право припинити поштовий зв'язок з цією країною.