Ст. 3. Відшкодування та примусове виконання

Угода між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі «Креативна Європа» (2021-2027) · порівняння редакції від 2021-12-15 з редакцією від 2024-12-11

Текст статті в цих двох редакціях однаковий. Дата з'явилася тому, що редакцію акта перевидали, а саму статтю не змінювали.

Відшкодування та примусове виконання

1. Рішення, прийняті Європейською Комісією про накладення штрафу на юридичних або фізичних осіб, які проживають не в державах-членах, у зв’язку з будь-якими порушеннями, пов’язаними з Програмою, підлягають примусовому виконанню в Україні. Розпорядження щодо примусового виконання, додається до рішення без будь-яких інших формальностей, за винятком перевірки достовірності такого рішення національним органом, призначеним для цієї процедури Урядом України. Уряд України має повідомити Комісії та Суду Європейського Союзу про уповноважений національний орган. Відповідно до статті 4 цього Додатка, Європейська Комісія має право повідомляти про рішення, які підлягають виконанню, безпосередньо особам резидентам та юридичним особам, заснованим в Україні. Примусове виконання повинно відбуватися відповідно до українського законодавства та процедур.

2. Рішення та розпорядження Суду Європейського Союзу, винесені із застосуванням арбітражного застереження, що міститься в контракті чи угоді стосовно програм, заходів, дій чи проектів Союзу, підлягають виконанню в Україні так само, як і рішення Європейської Комісії, зазначені у пункті 1.

3. Суд Європейського Союзу має юрисдикцію переглянути законність рішення Комісії, як зазначено у пункті 1, та зупиняти його виконання. Однак суди України мають юрисдикцію стосовно скарг на те, що примусове виконання здійснюється неналежним чином.

Закреслене — текст редакції від 2021-12-15, підкреслене — текст редакції від 2024-12-11. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2021-12-15 або 2024-12-11.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.