Ст. 3

Чинна редакція від 11.12.2024

Відшкодування та примусове виконання

1. Рішення, прийняті Європейською Комісією про накладення штрафу на юридичних або фізичних осіб, які проживають не в державах-членах, у зв’язку з будь-якими порушеннями, пов’язаними з Програмою, підлягають примусовому виконанню в Україні. Розпорядження щодо примусового виконання, додається до рішення без будь-яких інших формальностей, за винятком перевірки достовірності такого рішення національним органом, призначеним для цієї процедури Урядом України. Уряд України має повідомити Комісії та Суду Європейського Союзу про уповноважений національний орган. Відповідно до статті 4 цього Додатка, Європейська Комісія має право повідомляти про рішення, які підлягають виконанню, безпосередньо особам резидентам та юридичним особам, заснованим в Україні. Примусове виконання повинно відбуватися відповідно до українського законодавства та процедур.

2. Рішення та розпорядження Суду Європейського Союзу, винесені із застосуванням арбітражного застереження, що міститься в контракті чи угоді стосовно програм, заходів, дій чи проектів Союзу, підлягають виконанню в Україні так само, як і рішення Європейської Комісії, зазначені у пункті 1.

3. Суд Європейського Союзу має юрисдикцію переглянути законність рішення Комісії, як зазначено у пункті 1, та зупиняти його виконання. Однак суди України мають юрисдикцію стосовно скарг на те, що примусове виконання здійснюється неналежним чином.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.