Спрощена процедура видачі сертифікатів
1. На відміну від положень Статей 17, 18 та 19 цього Протоколу, може застосовуватися спрощена процедура видачі EUR.1 згідно з наступними умовами.
2. Митні органи країни-експортера можуть надавати дозвіл будь-якому експортеру, далі іменується "уповноважений експортер", який часто здійснює відправки, якому можуть бути видані сертифікати переміщення EUR.1 і який пропонує належним чином компетентним органам всі гарантії, необхідні для перевірки статусу походження товарів, не представляти митному органу заявки на сертифікат EUR.1 щодо цих товарів, з метою отримання сертифікату EUR.1 згідно з умовами, викладеними в Статті 17 цього Протоколу.
3. Дозвіл, зазначений у пункті 2, передбачає, за вибором компетентних органів, що графа 11 "Митні відмітки" сертифікату переміщення EUR.1, повинна бути:
а) або завчасно заповнена з печаткою компетентного митного органу країни-експортера та підписом, може навіть факсимільним, уповноваженої особи цього органу; або
b) заповнена уповноваженим експортером із спеціальною печаткою, що була прийнята митними органами країни-експортера і яка відповідає зразку, наведеному у Додатку V цього Протоколу. Така печатка може бути надрукована на бланках.
4. У випадках, передбачених у пункті 3 (а), одна з таких фраз має бути вписана в графу 7 "Примітки" сертифікату переміщення EUR.1:
"СПРОЩЕНА ПРОЦЕДУРА", "SIMPLIFIED PROCEDURE", "VIENKARSOTA PROCEDURA".
5. Графа 11 "Митні відмітки" сертифікату EUR.1, у разі необхідності, заповнюється уповноваженим експортером.
6. Уповноважений експортер, у разі необхідності, зазначає у графі 13 "Запит на перевірку" сертифікату EUR.1 назву та адресу компетентного органу для перевірки такого сертифікату.
7. Якщо застосовується спрощена процедура, митні органи країни-експортера можуть встановити використання сертифікатів EUR.1, з відмитним розпізнавальним знаком, за допомогою якого вони можуть бути ідентифіковані.
8. В дозволі, зазначеному у пункті 2, компетентні органи визначають, зокрема:
а) умови, за яких робляться заявки на сертифікати EUR.1;
b) умови, за яких ці заявки мають зберігатися щонайменше 3 роки;
с) у випадках, зазначених у пункті 3 (b), компетентний орган проводить послідуючу перевірку, передбачену у Статті 30 цього Протоколу.
9. Митні органи країни-експортера можуть визнати деякі категорії товарів такими, що не можуть підпадати під спеціальний режим, зазначений у пункті 2.
10. Митні органи відмовлятимуть у дозволі, передбаченому у пункті 2, експортерам, які не надають усіх гарантій, які вони вважають необхідними. Компетентні органи можуть відкликати дозвіл у будь-який час. Вони повинні зробити це, коли уповноважений експортер більше не задовольняє вимог або не пропонує більше таких гарантій.
11. Уповноваженого експортера можуть зобов'язати інформувати компетентні органи згідно з правилами, які вони встановлюють, про товари, які повинні відправлятися ним таким чином, щоб такі органи могли провести будь-яку перевірку, яку вони вважають необхідною перед відправленням товарів.
12. Митні органи країни-експортера можуть проводити будь-яку перевірку, яку вважатимуть за потрібне, уповноважених експортерів. Такі експортери повинні дозволяти їм це робити.
13. Положення цієї Статті не зашкоджуватимуть застосуванню Україною і Латвією правил стосовно митних формальностей та використання митних документів.