1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу.
2. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участь у розгляді справи, якщо:
1) він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи;
2) з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.
3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні під час попереднього розгляду даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Позивачем у позовах про відшкодування шкоди, завданої під час здійснення правосуддя, має бути держава, а не суди (судді); держава діє в цивільних відносинах через відповідні органи в межах їх компетенції і саме вона відповідає за виплату відшкодування.
Правовідносини: цивільні відносини щодо відшкодування шкоди, завданої під час здійснення правосуддя
29. Відповідачем за позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі здійснення правосуддя, може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/2652/17). Якщо на підставі рішення суду за таким позовом держава мала виплатити стороні відшкодування через помилку, допущену у відправленні правосуддя, саме у держави, а не у сторони справи має бути право притягнути суддю до цивільної відповідальності шляхом подання позову (див.…
Велика Палата ВС, постанова від 21.08.2019 у справі № 761/35803/16-ц, п. 29, 30, 31, 32 · цитують у 171 рішеннях · текст рішення
Держава може виступати стороною в цивільному процесі і бути відповідачем у справах про стягнення коштів (зокрема відшкодування шкоди); вона набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через уповноважені органи, які представляють її в суді.
Правовідносини: Процесуальні відносини щодо участі держави в цивільних спорах та її процесуального представництва.
88. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України).
89. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).
90. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 30 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом). Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина четверта статті 38 ЦПК України у вказаній редакції).…
Велика Палата ВС, постанова від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17, п. 88, 89, 94 · цитують у 66 рішеннях · текст рішення
Оскільки арбітражний керуючий діє від імені підприємства-боржника у межах наданих повноважень, така особа у цивільному процесі не має самостійної процесуальної дієздатності.
Правовідносини: процесуальна дієздатність арбітражного керуючого у цивільному (цивільному/господарському) процесі
42. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 29 ЦПК України в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду). Аналогічний за змістом припис закріплений у частині першій статті 47 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
43.…
Велика Палата ВС, постанова від 07.08.2019 у справі № 200/416/17-ц, п. 42, 43, 44 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення
Відсутність ухвали суду про допуск особи як такої, що надає правову допомогу (ч. 2 ст. 56 ЦПК України 2004 р.) не є підставою для відмови у стягненні витрат на правову допомогу, якщо ці витрати сторона фактично та реально понесла й має відповідні докази; особа, яка надає правову допомогу, має інші процесуальні повноваження та належить до інших учасників процесу, ніж представники, передбачені ст. 38, 40, 44 ЦПК України.
Правовідносини: стягнення витрат на правову допомогу у цивільному процесі; визначення статусу і повноважень особи, яка надає правову допомогу.
Згідно зі статтею 56 ЦПК України 2004 року правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Така особа має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутніми у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.
Коренга В. А. представляв інтереси ОСОБА_3 на підставі договору про надання правової допомоги № 32 від 02 жовтня 2014 року, до якого додано свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю Коренги В.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 27.03.2019 у справі № 161/11180/13-ц · цитують у 6 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.