1. Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.
2. Позови про зняття арешту з майна пред’являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
3. Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред’являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.
4. Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред’являються за місцезнаходженням перевізника.
5. Справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно або до якого прямує, або порту реєстрації судна.
6. Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред’являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.
7. У випадку об’єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов’язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов’язання.
8. Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі; для цілей застосування ч. 3-4 ст. 267 ЦК поняття «сторона у спорі» відрізняється від процесуального поняття «сторона у цивільному процесі», тому суд має досліджувати перебіг позовної давності окремо за кожною вимогою та щодо кожного належного відповідача.
Правовідносини: застосування позовної давності у багатосторонніх цивільних спорах та порядок її заявлення
(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
(2.1) Щодо суті касаційної скарги
134. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
135. Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.…
Велика Палата ВС, постанова від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, п. 137, 138 · цитують у 3217 рішеннях · текст рішення
Позовні вимоги фізичної особи (що не є підприємцем) про відшкодування моральної шкоди, а також вимоги про захист цивільного права підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, а не за правилами господарського провадження.
Правовідносини: цивільні позови фізичних осіб (непідприємців) до юридичних осіб і їх учасників про захист майнових і немайнових (моральних) прав
32. Крім того, позовні вимоги фізичної особи, яка подала позов не як підприємець, про відшкодування моральної шкоди юридичною особою згідно з частиною першою статті 15, частиною другою статті 30 ЦПК України, частинами першою та другою статті 1 і статтею 12 ГПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
33. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованим висновок апеляційного суду та суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі та необхідність розгляду цього спору за правилами господарського судочинства.
34.…
Велика Палата ВС, постанова від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, п. 32, 33, 34, 42 · цитують у 2265 рішеннях · текст рішення
Визначення відповідача, предмета та підстав спору належить позивачеві; суд же зобовʼязаний перевірити належність відповідача і за клопотанням позивача замінити неналежного відповідача або залучити іншу особу як співвідповідача в порядку ЦПК.
Правовідносини: процесуальні відносини щодо визначення належного відповідача у цивільних спорах про права на нерухоме майно (зокрема у спорах, повʼязаних із державною реєстрацією та іпотекою).
31.1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).
31.2.…
Велика Палата ВС, постанова від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, п. 31.1, 31.2, 31.5, 31.9, 31.10 · цитують у 627 рішеннях · текст рішення
Сам факт можливості стягнення коштів із Державного бюджету чи участь казначейства у виконанні рішення не робить ДКСУ або її територіальний орган обов’язковим відповідачем; ДКСУ може бути залучена для забезпечення завдань цивільного судочинства, але її незалучення не є підставою для відмови у позові.
Правовідносини: справи про стягнення коштів та відшкодування шкоди, пов’язані з діями державних органів/органів виконавчої служби
31. Так, сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов`язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи її територіального органу. У разі сприйняття подібного підходу до участі у справах про стягнення коштів, відшкодування шкоди завжди необхідно було б щоразу залучати суб`єкта, який здійснює управління рахунком, на якому розміщені грошові кошти відповідача.
32. Разом із тим варто зауважити, що у практиці Верховного Суду існують різні підходи щодо визначення належного відповідача у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, зокрема органами державної виконавчої служби.…
Велика Палата ВС, постанова від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, п. 31, 44, 46 · цитують у 534 рішеннях · текст рішення
Належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади або його посадовою/службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, яка в суді бере участь через відповідні органи державної влади, зазвичай — орган, діями якого завдано шкоду; залучення ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача.
Правовідносини: справи про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади або їх посадовими/службовими особами
30. Тлумачення частини другої статті 30 ЦПК України (в редакції, чинній на момент пред`явлення позову) дозволяє зробити висновок, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є держава як учасник цивільних відносин. При цьому держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяну шкоду.…
Велика Палата ВС, постанова від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, п. 30, 31, 43, 44 · цитують у 534 рішеннях · текст рішення
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Велика Палата Верховного Суду, постанова від 11.09.2019 у справі № 203/3682/17 — текст
Причини незгоди з постановою Великої Палати Верховного Суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» У постанові від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків,…
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження; за результатами розгляду суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог.
Правовідносини: Процесуальні наслідки пред'явлення позову до неналежного відповідача в цивільному судочинстві.
37. Відповідачем є особа чи держава (частина друга статті 30 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції; частина друга статті 48 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами апеляційної та касаційної інстанцій), до якої звернуті матеріально-правові вимоги позивача.
38. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див.…
Велика Палата ВС, постанова від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, п. 37, 39, 40 · цитують у 350 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Рішення, де статтю названо у висновках
Велика Палата ВС, постанова від 24.04.2019 у справі № 442/4490/18-ц текст
Велика Палата ВС, постанова від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 · цитують у 3217 рішеннях текст
Велика Палата ВС, постанова від 12.09.2018 у справі № 569/96/17 · цитують у 53 рішеннях текст
Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.