1. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
2. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Право обтяжувача на звернення стягнення та інші способи реалізації прав за заставою у разі невиконання зобов'язання не є протиправним впливом на право власності заставодавця; отже вимоги власника про заборону дій обтяжувача за ч. 2 ст. 386 ЦК України не підлягають задоволенню у таких правовідносинах.
Правовідносини: відносини застави (заставодержатель — заставодавець), звернення стягнення на предмет застави, захист права власності заставодавця
5.9. Згідно із частиною другою статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
5.10. Для захисту права власності особи в порядку частини другої статті 386 ЦК України суд повинен установити наявність реальної можливості порушення вказаного права в майбутньому внаслідок протиправного впливу іншої особи.
5.11.…
Велика Палата ВС, постанова від 14.05.2019 у справі № 910/16744/17, п. 5.9, 5.12, 5.14, 5.17, 5.20 · цитують у 45 рішеннях · текст рішення
Право іпотекодержателя ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання боржником забезпеченого зобов’язання є законним способом задоволення його вимог і не є протиправним впливом на права іпотекодавця; тому вимога позивача про захист за частиною другою ст.386 ЦК України є необґрунтованою.
Правовідносини: відносини іпотеки, звернення стягнення за забезпеченим зобов’язанням; відносини кредитор–боржник–іпотекодавець/іпотекодержатель.
5.11. Загальне правило щодо набуття права звернення стягнення на передане в іпотеку майно законодавчо закріплено як можливість іпотекодержателя у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».
5.12. Відповідно до статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
5.13. Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.…
Велика Палата ВС, постанова від 14.05.2019 у справі № 910/16979/17, п. 5.11, 5.13, 5.14, 5.17, 5.19 · цитують у 19 рішеннях · текст рішення
Для звернення стягнення на предмет застави необхідна наявність передбаченої договором (або законом) події дефолту, письмове повідомлення боржника про намір звернути стягнення та реєстрація відповідних відомостей у Реєстрі; відсутність доказів повідомлення боржника перешкоджає задоволенню позову про звернення стягнення на заставне майно.
Правовідносини: порядок звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання
49. Відповідно до ст. 589 ЦК України та ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
50. Відповідно до п. 17.1.5 кредитного договору кінцевим терміном погашення кредиту є 30 березня 2015 року.
51. Поняття «подія дефолту» визначено у п.…
Велика Палата ВС, постанова від 13.03.2019 у справі № 0417/12398/2012, п. 49, 53, 54 · цитують у 9 рішеннях · текст рішення
Зазначеними нормами не передбачено солідарного обов`язку позичальника та заставодавця/іпотекодавця: майновий поручитель відповідає перед заставодержателем/іпотекодержателем у межах вартості предмета застави/іпотеки.
Правовідносини: відносини застави/іпотеки; відповідальність заставодавця (майнового поручителя) щодо виконання основного зобов'язання
29. За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
30. Відповідно до положень статті 575 ЦК України, статей 1, 2 Закону України «Про іпотеку» іпотека є окремим видом застави, яка полягає у забезпеченні виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.…
Велика Палата ВС, постанова від 04.12.2019 у справі № 346/4531/16-ц, п. 29, 30, 31, 32 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення
Законодавчі положення про іпотеку та заставу не передбачають солідарного обов'язку позичальника та заставодавця/іпотекодавця; майновий поручитель (заставодавець/іпотекодавець) відповідає перед іпотекодержателем у межах вартості предмета застави/іпотеки.
Правовідносини: відповідальність заставодавця/іпотекодавця та порядок задоволення вимог заставодержателя/іпотекодержателя при невиконанні основного зобов'язання.
За змістом частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
Відповідно до положень статті 575 ЦК України, статей 1, 2 Закону України «Про іпотеку» іпотека є окремим видом застави, яка полягає у забезпеченні виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.…
Велика Палата ВС, постанова від 14.11.2018 у справі № 159/4709/15-ц · цитують у 3 рішеннях · текст рішення
Іпотекодержатель у разі невиконання забезпеченого іпотекою зобов'язання має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами та задовольнити вимогу в повному обсязі, включаючи проценти, неустойку, відшкодування збитків і пов’язані витрати.
Правовідносини: порядок та обсяг задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки.
Відповідно до положень статті 575 ЦК України, статей 1, 2 Закону України «Про іпотеку» іпотека є окремим видом застави, яка полягає у забезпеченні виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.…
Велика Палата ВС, постанова від 14.11.2018 у справі № 159/4709/15-ц · цитують у 3 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.