1. Позовна давність не поширюється:
1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;
{ Пункт 3 частини першої статті 268 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3390-VI ( 3390-17 ) від 19.05.2011 }
{ Пункт 4 частини першої статті 268 виключено на підставі Закону N 4176-VI ( 4176-17 ) від 20.12.2011 }
5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
6) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв" ( 51/97-ВР ).
{ Частину першу статті 268 доповнено пунктом 6 згідно із Законом N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
2. Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.
КНИГА ДРУГА ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ