1. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
2. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
4. У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку ( 1203-2002-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України.
5. Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. ( Частина п'ята статті 181 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2901-IV ( 2901-15 ) від 22.09.2005; в редакції Закону N 2853-IV ( 2853-15 ) від 08.09.2005 )
5. Якщо після виконання аліментних зобов'язань згідно з частиною четвертою цієї статті один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством.
6. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги ( 189-2006-п ) визначається Кабінетом Міністрів України. ( Статтю 181 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 2853-IV ( 2853-15 ) від 08.09.2005 )
{ Статтю 181 доповнено частиною згідно із Законом N 3539-IV ( 3539-15 ) від 15.03.2006 }
7. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.
6. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він виїжджає для постійного проживання у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, з нього за рішенням суду до його виїзду за межі України може бути стягнуто аліменти за весь період до досягнення дитиною повноліття.
( { Статтю 181 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 2853-IV 3539-IV ( 2853-15 3539-15 ) від 08.09.2005 )15.03.2006 }
7. Якщо після набрання законної сили рішенням суду про сплату аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття особа, з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати в Україні або повертається в Україну для постійного проживання та змінюються обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми.
{ Статтю 181 доповнено частиною згідно із Законом N 3539-IV ( 3539-15 ) від 15.03.2006 }
8. Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. ( Частина статті 181 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2901-IV ( 2901-15 ) від 22.09.2005; в редакції Закону N 2853-IV ( 2853-15 ) від 08.09.2005 )
9. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги ( 189-2006-п ) визначається Кабінетом Міністрів України. ( Статтю 181 доповнено частиною згідно із Законом N 2853-IV ( 2853-15 ) від 08.09.2005 )
10. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.
( Статтю 181 доповнено частиною згідно із Законом N 2853-IV ( 2853-15 ) від 08.09.2005 )