1. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
2. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
4. У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку ( 1203-2002-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України.
5. Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. ( Частина п'ята статті 181 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2901-IV ( 2901-15 ) від 22.09.2005; в редакції Закону N 2853-IV ( 2853-15 ) від 08.09.2005 )
6. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 181 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 2853-IV ( 2853-15 ) від 08.09.2005 )
7. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.
( Статтю 181 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 2853-IV ( 2853-15 ) від 08.09.2005 )