Митний борг, що виникає внаслідок недотримання вимог
1. Стосовно товарів, що з них справляється ввізне мито, митний борг при ввозі виникає внаслідок недотримання будь-чого з такого:
(a) одного із зобов'язань, установлених у митному законодавстві стосовно переміщення товарів з третіх країн на митну територію Союзу, припинення митного нагляду за ними або переміщення, перероблення, зберігання, тимчасового зберігання, тимчасового ввозу таких товарів чи розпорядження ними на цій території;
(b) одного із зобов'язань, установлених у митному законодавстві стосовно кінцевого використання товарів на митній території Союзу;
(c) умови, що регулює поміщення товарів з третіх країн під митну процедуру або, в силу кінцевого використання товарів, звільнення від сплати мита чи зниження ставки ввізного мита.
2. Моментом виникнення митного боргу є один із таких:
(a) момент недотримання або припинення дотримання зобов'язання, що його невиконання призводить до виникнення митного боргу;
(b) момент прийняття митної декларації для поміщення товарів під митну процедуру, якщо пізніше встановлено, що умову, що регулює поміщення товарів під цю процедуру або звільнення від сплати мита чи зниження ставки ввізного мита в силу кінцевого використання товарів, фактично не виконано.
3. У зазначених у пунктах (а) та (b) параграфа 1 випадках боржником є:
(a) будь-яка особа, що повинна була виконати відповідні зобов'язання;
(b) будь-яка особа, що знала чи повинна була знати, що передбачене митним законодавством зобов'язання не було виконано, та що діяла в інтересах особи, яка повинна була виконати це зобов'язання, або що брала участь у дії, що спричинила невиконання цього зобов'язання;
(с) будь-яка особа, що придбала або отримала у володіння відповідні товари та знала чи повинна була знати на момент придбання або отримання товарів, що передбачене митним законодавством зобов'язання не було виконано.
4. У зазначених у пункті (с) параграфа 1 випадках боржником є особа, що зобов'язана дотримуватись умов, що регулюють поміщення товарів під митну процедуру, або митну декларацію на поміщені під цю митну процедуру товари, або звільнення від сплати мита чи зниження ставки ввізного мита в силу кінцевого використання товарів.
Якщо стосовно однієї із зазначених у пункті (с) параграфа 1 митних процедур складено митну декларацію та митним органам згідно з митним законодавством, що стосується умов, що регулюють поміщення товарів під цю митну процедуру, надано будь-яку необхідну інформацію, внаслідок якої ввізне мито повністю або частково не стягнено, то особа, яка надала необхідну для складення митної декларації інформацію та знала чи повинна була знати, що така інформація була неправильною, також є боржником.