Допоміжні методи визначення митної вартості
1. Якщо митну вартість товарів неможливо визначити згідно зі статтею 70, вона повинна визначатись шляхом послідовного застосування пунктів (a)-(d) параграфа 2, починаючи з пункту (а) та завершуючи тим пунктом, що дозволяє визначити митну вартість товарів.
Черговість застосування пунктів (с) і (d) параграфа 2 повинна бути змінена на вимогу декларанта.
2. З урахуванням параграфа 1 митною вартістю є:
(a) вартість операції ідентичних товарів, проданих для вивозу на митну територію Союзу та вивезених одночасно або майже одночасно з оцінюваними товарами;
(b) вартість операції подібних товарів, проданих для вивозу на митну територію Союзу та вивезених одночасно або майже одночасно з оцінюваними товарами;
(c) вартість, що ґрунтується на ціні за одиницю, за якою ввізні товари, або ідентичні чи подібні ввізні товари, продаються на митній території Союзу в найбільшій сукупній кількості особам, не пов'язаним із продавцями; або
(d) розрахована вартість, що становить суму:
(i) вартості матеріалів і виготовлення або іншого перероблення, що застосовується у виробництві ввізних товарів;
(ii) суми прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, звичайно відображуваній у договорах купівлі-продажу товарів того самого класу або виду, що й оцінювані товари, що їх виготовляють виробники в країні вивозу для вивозу до Союзу;
(iii) вартості елементів, зазначених у пункті (е) статті 71(1).
3. Якщо митну вартість не можна визначити згідно з параграфом 1, її необхідно визначати на основі наявних на митній території Союзу даних за допомогою розумних засобів, що відповідають принципам і загальним положенням усього зазначеного нижче:
(a) угоди про виконання статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі;
(b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі;
(c) цієї Глави.