Управління ризиками та митний контроль
1. Митні органи можуть здійснювати будь-який митний контроль, який вони вважають необхідним.
Митний контроль може включати, зокрема, огляд товарів, відбір зразків, перевіряння правильності і повноти наданої в декларації чи повідомленні інформації та існування, справжності, достовірності і дійсності документів, перевіряння записів в обліку економічних операторів та іншої документації, інспектування транспортних засобів, інспектування багажу й інших товарів, переміщуваних особами чи на особах, а також проведення офіційних розслідувань та інших подібних дій.
2. Митний контроль, окрім вибіркових перевірок, повинен ґрунтуватись передусім на аналізі ризиків з використанням засобів електронного опрацювання даних задля виявлення та оцінювання ризиків і розроблення необхідних заходів протидії на основі критеріїв, розроблених на національному рівні, на рівні Союзу та, у відповідних випадках, на міжнародному рівні.
3. Митний контроль повинен здійснюватися у межах спільної системи управління ризиками, що ґрунтується на обміні інформацією про ризики та результатах аналізу ризиків між митними управліннями і встановлює спільні критерії та стандарти ризиків, контрольні заходи і пріоритетні сфери контролю.
Здійснюваний на основі такої інформації та критеріїв контроль не обмежує інший контроль, що здійснюється згідно з параграфом 1 або іншими чинними положеннями законодавства.
4. Митні органи повинні здійснювати управління ризиками для того, щоб розмежувати рівні ризику, пов'язаного з товарами, що підлягають митному контролю або нагляду, та визначити, чи товари підлягатимуть особливому митному контролю і, якщо так, де.
Управління ризиками включає такі види діяльності, як збір даних та інформації, аналіз та оцінка ризиків, установлення приписів та вжиття заходів, а також регулярний контроль та перевірка цього процесу і його наслідків на основі міжнародних та національних джерел і стратегій, а також джерел і стратегій Союзу.
5. Митні органи повинні здійснювати обмін інформацією про ризики та результатами аналізу ризиків, якщо:
(a) митний орган оцінює ризики як значні і такі, що потребують митного контролю, і результати контролю підтверджують, що відбулася подія, внаслідок якої виникають ризики; або
(b) результати контролю не підтверджують, що відбулася подія, внаслідок якої виникають ризики, але відповідний митний орган вважає, що загроза становить високий ризик у будь-якому іншому місці Союзу.
6. Для встановлення спільних критеріїв і стандартів ризику, зазначених у параграфі 3 контрольних заходів і пріоритетних сфер контролю все нижчезазначене підлягає врахуванню:
(a) відповідність до ризику;
(b) невідкладність необхідного здійснення контролю;
(c) можливий вплив на торговельний потік, на окремих держав-членів і на ресурси контролю.
7. Зазначені в параграфі 3 спільні критерії та стандарти ризику включають все нижчезазначене:
(a) опис ризиків;
(b) фактори або індикатори ризику, з урахуванням яких необхідно відбирати товари або економічних операторів для митного контролю;
(c) характер митного контролю, що його повинні здійснювати митні органи;
(d) тривалість здійснення зазначеного в пункті (с) митного контролю.
8. Без обмеження іншого контролю, що його звичайно здійснюють митні органи, до пріоритетних сфер контролю належать окремі митні процедури, види товарів, транспортні маршрути, види транспорту або економічні оператори, що протягом певного періоду більшою мірою підлягають аналізу ризиків і митному контролю.