Рішення, ухвалені за заявою
1. Якщо особа подає заяву на ухвалення рішення щодо застосування митного законодавства, така особа повинна надати всю інформацію, необхідну компетентним митним органам для того, щоб вони могли ухвалити таке рішення.
Також заяву на ухвалення рішення можуть подавати декілька осіб, і рішення може бути ухвалено щодо декількох осіб, відповідно до встановлених у митному законодавстві умов.
Якщо не передбачено інше, компетентним митним органом є орган за місцем, де зберігається або доступна основна звітність заявника для митних цілей і де вестиметься принаймні частина діяльності, що її стосуватиметься рішення.
2. Митні органи повинні невідкладно, і не пізніше 30 днів після отримання заяви на ухвалення рішення, перевірити, чи виконано умови для прийняття такої заяви.
Якщо митні органи встановлять, що заява містить усю інформацію, необхідну для ухвалення ними рішення, вони повинні повідомити заявника про її прийняття протягом вказаного в першому підпараграфі строку.
3. Якщо не передбачено інше, компетентний митний орган повинен ухвалити зазначене в параграфі 1 рішення та повідомити заявника невідкладно, і не пізніше 120 днів із дати прийняття заяви.
Якщо митні органи не можуть дотриматися строку для ухвалення рішення, вони повинні поінформувати заявника про це до закінчення такого строку, зазначивши причини і додатковий строк, що вони вважають необхідним для ухвалення рішення. Якщо не передбачено інше, такий додатковий строк не повинен перевищувати 30 днів.
Без обмеження змісту другого підпараграфа, митні органи можуть продовжувати строк для ухвалення рішення згідно з митним законодавством, якщо заявник просить про продовження для внесення коригувань для того, щоб забезпечити виконання умов та критеріїв. Митні органи, що ухвалюють рішення щодо продовження строку, повинно бути повідомлено про такі коригування і додатковий строк, необхідний для їх внесення.
4. Якщо інше не передбачено в рішенні або митному законодавстві, рішення набуває чинності з дати, в яку його отримав заявник або в яку вважається, що він його отримав. Крім передбачених у статті 45(2) випадків, ухвалені рішення підлягають примусовому виконанню митними органами з такої дати.
5. Якщо інше не передбачено митним законодавством, рішення діє безстроково.
6. До ухвалення рішення, що негативно вплине на заявника, митні органи повинні повідомити заявника про підстави, на яких вони мають намір ухвалити своє рішення, а заявник повинен мати можливість висловити свою точку зору протягом визначеного строку з дати, в яку він отримав таке повідомлення або в яку вважається, що він його отримав. Після закінчення цього строку заявника повинно бути повідомлено про рішення у відповідній формі.
Перший підпараграф не застосовується в будь-якому з таких випадків:
(a) якщо йдеться про рішення, зазначене в статті 33(1);
(b) у разі відмови від переваг тарифної квоти, якщо досягнуто визначеного обсягу тарифної квоти згідно з першим підпараграфом статті 56(4);
(c) якщо того вимагає характер або рівень загрози безпеці Союзу та його резидентів, здоров'ю людей, тварин або рослин, довкіллю або споживачам;
(d) якщо рішення спрямоване на забезпечення виконання іншого рішення, що до нього застосовано перший підпараграф, без обмеження законодавства відповідної держави-члена;
(e) якщо це перешкоджатиме веденню розслідувань, що їх ініційовано для боротьби з шахрайством;
(f) в інших визначених випадках.
7. У рішенні, що негативно впливає на заявника, повинні бути вказані підстави, на яких воно ґрунтується, та право на оскарження, передбачене в статті 44.