Митний представник
1. Будь-яка особа може призначити митного представника.
Таке представництво може бути або прямим, у разі чого митний представник діє від імені та в інтересах іншої особи, або непрямим, у разі чого митний представник діє від свого імені, але в інтересах іншої особи.
2. Митний представник повинен мати осідок на митній території Союзу.
Якщо не передбачено інше, така вимога не поширюється на випадки, коли митний представник діє в інтересах осіб, яким необов'язково мати осідок на митній території Союзу.
3. Держави-члени можуть відповідно до законодавства Союзу визначати умови, за яких митний представник може надавати послуги в державі-члені, в якій він має осідок. Проте, без обмеження можливості застосування відповідною державою-членом менш суворих критеріїв, митний представник, що дотримується критеріїв, установлених у пунктах з (а) по (d) статті 39, має право надавати такі послуги в державі-члені, в якій він не має осідку.
4. Держави-члени можуть застосовувати умови, визначені згідно з першим реченням параграфа 3, до митних представників, що не мають осідку на митній території Союзу.