Склад власних коштів
1. Інвестиційні фірми повинні мати власні кошти, які складаються із суми їхнього основного капіталу першого рівня, додаткового капіталу першого рівня та капіталу другого рівня, і повинні завжди відповідати всім зазначеним нижче умовам:
(a)
(b)
(c)
де:
(i) основний капітал першого рівня визначається згідно з главою 2 розділу І частини другої Регламенту (ЄС) № 575/2013, додатковий капітал першого рівня визначається згідно з главою 3 розділу І частини другої Регламенту (ЄС) № 575/2013, і капітал другого рівня визначається згідно з главою 4 розділу І частини другої Регламенту (ЄС) № 575/2013; та
(ii) D визначається у статті 11.
2. Як відступ від параграфа 1:
(a) вирахування, зазначені в пункті (c) статті 36(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, застосовуються в повному обсязі, без застосування статей 39 і 48 зазначеного Регламенту;
(b) вирахування, зазначені в пункті (e) статті 36(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, застосовуються в повному обсязі, без застосування статті 41 зазначеного Регламенту;
(c) вирахування, зазначені в пункті (h) статті 36(1), пункті (c) статті 56 і пункті (c) статті 66 Регламенту (ЄС) № 575/2013, тією мірою, якою вони стосуються утримуваних інструментів капіталу, що не обліковуються в торговому портфелі, застосовуються в повному обсязі, без застосування механізмів, передбачених у статтях 46, 60 і 70 зазначеного Регламенту;
(d) вирахування, зазначені в пункті (i) статті 36(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, застосовуються в повному обсязі, без застосування статті 48 зазначеного Регламенту;
(e) наведені нижче положення не застосовуються до визначення власних коштів інвестиційних фірм:
(i) стаття 49 Регламенту (ЄС) № 575/2013:
(ii) вирахування, зазначені в пункті (h) статті 36(1), пункті (c) статті 56 і пункті (c) статті 66 Регламенту (ЄС) № 575/2013, а також пов’язані положення статей 46, 60 і 70 зазначеного Регламенту, тією мірою, якою такі вирахування стосуються утримуваних інструментів капіталу, що обліковуються в торговому портфелі;
(iii) тригерна подія, зазначена в пункті (a) статті 54(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013; натомість тригерна подія повинна визначатися інвестиційною фірмою стосовно інструмента додаткового капіталу першого рівня, зазначеного в параграфі 1;
(iv) агрегована сума, зазначена в пункті (a) статті 54(4) Регламенту (ЄС) № 575/2013; сума, яка підлягає списанню або конвертації, повинна бути повною основною сумою інструмента додаткового капіталу першого рівня, зазначеного в параграфі 1.
3. Інвестиційні фірми повинні застосовувати відповідні положення, визначені у главі 6 розділу І частини другої Регламенту (ЄС) № 575/2013, при визначенні вимог до власних коштів відповідно до цього Регламенту. При застосуванні зазначених положень дозвіл органів нагляду згідно зі статтями 77 і 78 Регламенту (ЄС) № 575/2013 вважається наданим, якщо виконано одну з умов, визначених у пункті (a) статті 78(1) або у статті 78(4) зазначеного Регламенту.
4. Для цілей застосування пункту (a) параграфа 1 інвестиційним фірмам, які не є юридичними особами чи акціонерними товариствами або які відповідають вимогам для кваліфікації в якості малих і невзаємозв’язаних інвестиційних фірм, визначеним у статті 12(1) цього Регламенту, компетентні органи можуть, після консультацій з EBA, дозволити кваліфікувати як власні кошти таких інвестиційних фірм додаткові інструменти або кошти за умови, що такі інструменти або кошти також підпадають під дію статті 22 Директиви Ради 86/635/ЄЕС ( - 8). На основі інформації, отриманої від кожного компетентного органу, EBA повинен створити, підтримувати та опублікувати перелік усіх форм інструментів або коштів у кожній державі-члені, які кваліфікуються в якості таких власних коштів. Такий перелік повинен бути вперше опублікований до 26 грудня 2020 року.
5. Утримувані інструменти власних коштів суб’єкта фінансового сектора у складі групи інвестиційних фірм не повинні вираховуватися для цілей розрахування власних коштів будь-якої інвестиційної фірми у складі групи на індивідуальній основі, якщо виконані всі зазначені нижче умови:
(a) відсутні поточні або потенційні істотні практичні або правові перешкоди для швидкої передачі капіталу або погашення зобов’язань материнською компанією;
(b) процедури материнської компанії щодо оцінювання, вимірювання та контролю ризиків поширюються на суб’єкта фінансового сектора;
(c) відступ, зазначений у статті 8, не використовується компетентними органами.