Зміни до Регламенту (ЄС) № 575/2013
До Регламенту (ЄС) № 575/2013 внести такі зміни:
(1) назву викласти у такій редакції:
«Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012»;
(2) статтю 2 доповнити параграфом такого змісту:
«5. При застосуванні положень, встановлених у статті 1(2) та 1(5) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 (*3), до інвестиційних фірм, вказаних у зазначених параграфах, компетентні органи, як означено в пункті (5) статті 3(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2034 (*4), повинні розглядати такі інвестиційні фірми як «установи» згідно із цим Регламентом.
(3) До статті 4(1) внести такі зміни:
(a) пункт (1) викласти в такій редакції:
«(1) «кредитна установа» означає суб’єкт господарювання, діяльність якої полягає в зазначеному нижче:
(a) приймання депозитів чи інших поворотних коштів від населення та надання кредитів за власний рахунок;
(b) здійснення будь-яких видів діяльності, зазначених у пунктах (3) і (6) секції A додатка І до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/65/ЄС (*5), якщо застосовується одна із зазначених нижче умов, але відповідний суб’єкт господарювання не є дилером товарів і квот на викиди, компанією колективного інвестування або страховою компанією:
(i) загальна вартість консолідованих активів суб’єкта господарювання дорівнює або перевищує 30 млрд євро;
(ii) загальна вартість активів суб’єкта господарювання менша за 30 млрд євро і суб’єкт господарювання входить до групи, де загальна вартість консолідованих активів усіх суб’єктів господарювання у складі групи, загальна вартість активів кожного з яких не перевищує 30 млрд євро і які здійснюють будь-які види діяльності, зазначені в пунктах (3) і (6) секції A додатка І до Директиви 2014/65/ЄС, дорівнює або перевищує 30 млрд євро; або
(iii) загальна вартість активів суб’єкта господарювання менша за 30 млрд євро і суб’єкт господарювання входить до групи, де загальна вартість консолідованих активів усіх суб’єктів господарювання у складі групи, які здійснюють будь-які види діяльності, зазначені в пунктах (3) і (6) секції A додатка І до Директиви 2014/65/ЄС, дорівнює або перевищує 30 млрд євро, якщо орган, що здійснює консолідований нагляд, після консультацій із наглядовою колегією, ухвалить відповідне рішення для усунення потенційних ризиків ухилення від вимог і потенційних ризиків для фінансової стабільності Союзу;
для цілей пунктів (b)(ii) та (b)(iii), якщо суб’єкт господарювання входить до групи третьої країни, загальна вартість активів кожної філії відповідної групи третьої країни, авторизованої в Союзі, включається в сукупну загальну вартість активів усіх суб’єктів господарювання у складі групи;
(b) пункт (2) викласти в такій редакції:
«(2) «інвестиційна фірма» означає інвестиційну фірму, як означено в пункті (1) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС, яка авторизована згідно із зазначеною Директивою, за винятком кредитних установ;»;
(c) пункт (3) викласти в такій редакції:
«(3) «установа» означає кредитну установу, авторизовану згідно зі статтею 8 Директиви 2013/36/ЄС, або суб’єкта господарювання, вказаного у статті 8a(3) зазначеної Директиви;»;
(d) пункт (4) вилучити;
(e) пункт (26) викласти в такій редакції:
«(26) «фінансова установа» означає суб’єкта господарювання, іншого ніж установа та іншого ніж суто промислова холдингова компанія, основна діяльність якого полягає в набутті часток участі або здійсненні одного чи більше видів діяльності, визначених у пунктах 2-12 та пункті 15 додатка I до Директиви 2013/36/ЄС, включаючи інвестиційну фірму, фінансову холдингову компанію, фінансову холдингову компанію змішаного типу, інвестиційну холдингову компанію, платіжну установу у розумінні Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2366 (*6), а також компанію з управління активами, за винятком страхових холдингових компаній і страхових холдингових компаній зі змішаною діяльністю, як означено в пунктах (f) та (g) статті 212(1) Директиви 2009/138/ЄС;
(f) пункт (29a) викласти в такій редакції:
«(29a) «материнська інвестиційна фірма в державі-члені» означає материнську компанію в державі-члені, яка є інвестиційною фірмою;»;
(g) пункт (29b) викласти в такій редакції:
«(29b) «материнська інвестиційна фірма ЄС» означає материнську компанію ЄС, яка є інвестиційною фірмою;»;
(h) пункт (51) викласти в такій редакції:
«(51) «початковий капітал» означає суми та типи власних коштів, визначені у статті 12 Директиви 2013/36/ЄС;»;
(i) пункт (60) викласти в такій редакції:
«(60) «інструменти, прирівняні до грошових коштів» означає депозитний сертифікат, облігацію, у тому числі облігацію з покриттям, або будь-який інший несубординований інструмент, який був випущений установою або інвестиційною фірмою, за який установа або інвестиційна фірма вже отримала повну оплату і який підлягає безумовному погашенню установою або інвестиційною фірмою за його номінальною вартістю;»;
(j) у пункті (72) пункт (a) викласти в такій редакції:
«(a) вона є регульованим ринком або ринком третьої країни, який вважають еквівалентним регульованому ринку згідно з процедурою, визначеною в пункті (a) статті 25(4) Директиви 2014/65/ЄС;»;
(k) додати пункт такого змісту:
«(150) «дилер товарів і квот на викиди» означає суб’єкта господарювання, основна діяльність якого полягає виключно в наданні інвестиційних послуг або здійсненні інвестиційної діяльності щодо товарних деривативів або товарних деривативних контрактів, зазначених у пунктах (5), (6), (7), (9) і (10), деривативів на квоти на викиди, зазначених у пункті (4), або квот на викиди, зазначених у пункті (11) секції C додатка I до Директиви 2014/65/ЄС;»;
(4) До статті 6 внести такі зміни:
(a) параграф 4 викласти в такій редакції:
«4. Установи повинні виконувати обов’язки, встановлені в частині шостій і в пункті (d) статті 430(1) цього Регламенту, на індивідуальній основі.
Зазначені нижче установи не зобов’язані дотримуватися статті 413(1) і пов’язаних обов’язків щодо звітування про ліквідність, встановлених у частині сьомій A цього Регламенту;
(a) установи, які також авторизовані згідно зі статтею 14 Регламенту (ЄС) № 648/2012;
(b) установи, які також авторизовані згідно зі статтею 16 та пунктом (a) статті 54(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 909/2014 (*7), за умови, що вони не здійснюють жодних істотних трансформацій строків погашення; та
(c) установи, які призначені згідно з пунктом (b) статті 54(2) Регламенту (ЄС) № 909/2014, за умови, що:
(i) їхня діяльність обмежується наданням послуг банківського типу, як зазначено в секції С додатка до зазначеного Регламенту, центральним депозитаріям цінних паперів, авторизованим згідно зі статтею 16 зазначеного Регламенту; та
(ii) вони не здійснюють жодних істотних трансформацій строків погашення.
(b) параграф 5 викласти в такій редакції:
«5. Установи, щодо яких компетентні органи застосували відступ, визначений у статті 7(1) або (3) цього Регламенту, і установи, які також авторизовані згідно зі статтею 14 Регламенту (ЄС) № 648/2012, не зобов’язані виконувати обов’язки, встановлені в частині сьомій, і пов’язані вимоги щодо звітування про коефіцієнт левериджу, встановлені в частині сьомій A цього Регламенту, на індивідуальній основі.»;
(5) секцію 1 глави 2 розділу ІІ частини першої доповнити статтею такого змісту:
« Стаття 10a
Застосування пруденційних вимог на консолідованій основі у випадках, коли інвестиційні фірми є материнськими компаніями
Для цілей застосування цієї глави інвестиційні фірми вважаються материнськими фінансовими холдинговими компаніями в державі-члені або материнськими фінансовими холдинговими компаніями Союзу, якщо такі інвестиційні фірми є материнськими компаніями установи або інвестиційної фірми відповідно до цього Регламенту, зазначеної у статті 1(2) або (5) Регламенту (ЄС) № 2019/2033.»;
(6) у статті 11 параграф 4 викласти в такій редакції:
«4. Материнські установи ЄС повинні відповідати положенням частини шостої та пункту (d) статті 430(1) цього Регламенту на основі їхнього консолідованого стану, якщо група включає одну чи більше кредитних установ або інвестиційних фірм, які авторизовані на надання інвестиційних послуг і здійснення видів діяльності, зазначених у пунктах (3) та (6) секції A додатка I до Директиви 2014/65/ЄС.
Якщо звільнення було надане на підставі статті 8(1)-(5), установи та, якщо застосовно, фінансові холдингові компанії або фінансові холдингові компанії змішаного типу, які входять до складу підгрупи ліквідності, повинні дотримуватися положень частини шостої та пункту (d) статті 430(1) цього Регламенту на консолідованій основі або на субконсолідованій основі підгрупи ліквідності.»;
(7) статті 15, 16 і 17 вилучити;
(8) у статті 81(1) пункт (a) викласти в такій редакції:
«(a) дочірня компанія є одним із зазначених нижче суб’єктів:
(i) установою;
(ii) суб’єктом господарювання, який, згідно із застосовним національним правом, підпадає під дію вимог цього Регламенту і Директиви 2013/36/ЄС;
(iii) проміжною фінансовою холдинговою компанією або проміжною фінансовою холдинговою компанією змішаного типу, яка підпадає під дію вимог цього Регламенту на субконсолідованій основі, або проміжною інвестиційною холдинговою компанією, яка підпадає під дію вимог Регламенту (ЄС) № 2019/2033 на консолідованій основі;
(iv) інвестиційною фірмою;
(v) проміжною фінансовою холдинговою компанією у третій країні, за умови що така проміжна фінансова холдингова компанія підпадає під дію пруденційних вимог, які є настільки ж суворими, як і пруденційні вимоги, що застосовуються до кредитних установ такої третьої країни, і що Комісія ухвалила рішення відповідно до статті 107(4) про те, що такі пруденційні вимоги є щонайменше еквівалентними вимогам, які визначені в цьому Регламенті;»;
(9) у статті 82 пункт (a) викласти у такій редакції:
«(a) дочірня компанія є одним із зазначених нижче суб’єктів:
(i) установою;
(ii) суб’єктом господарювання, який, згідно із застосовним національним правом, підпадає під дію вимог цього Регламенту і Директиви 2013/36/ЄС;
(iii) проміжною фінансовою холдинговою компанією або проміжною фінансовою холдинговою компанією змішаного типу, яка підпадає під дію вимог цього Регламенту на субконсолідованій основі, або проміжною інвестиційною холдинговою компанією, яка підпадає під дію вимог Регламенту (ЄС) № 2019/2033 на консолідованій основі;
(iv) інвестиційною фірмою;
(v) проміжною фінансовою холдинговою компанією у третій країні, за умови що така проміжна фінансова холдингова компанія підпадає під дію пруденційних вимог, які є настільки ж суворими, як і пруденційні вимоги, що застосовуються до кредитних установ такої третьої країни, і що Комісія ухвалила рішення відповідно до статті 107(4) про те, що такі пруденційні вимоги є щонайменше еквівалентними вимогам, які визначені в цьому Регламенті;»;
(10) До статті 84 внести такі зміни:
(a) параграф 1 викласти в такій редакції:
«1. Установи визначають суму часток меншості дочірньої компанії, включеної до консолідованого основного капіталу першого рівня, шляхом віднімання від часток меншості такого суб’єкта господарювання результату множення суми, зазначеної в пункті (a), на відсоток, зазначений у пункті (b), таким чином:
(a) основний капітал першого рівня дочірньої компанії мінус менше з таких значень:
(i) сума основного капіталу першого рівня такої дочірньої компанії, яка повинна відповідати зазначеним нижче сумам:
- сумі вимоги, встановленої в пункті (a) статті 92(1) цього Регламенту, вимог, зазначених у статтях 458 та 459 цього Регламенту, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у статті 104 Директиви 2013/36/ЄС, вимоги до комбінованого буферного капіталу, означеної в пункті (6) статті 128 зазначеної Директиви, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах тією мірою, якою основний капітал першого рівня повинен відповідати таким вимогам,
- якщо відповідна дочірня компанія є інвестиційною фірмою - сумі вимоги, встановленої у статті 11 Регламенту (ЄС) № 2019/2033, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у пункті (a) статті 39(2) Директиви (ЄС) 2019/2034, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах тією мірою, якою основний капітал першого рівня повинен відповідати таким вимогам;
(ii) сума консолідованого основного капіталу першого рівня, який стосується такої дочірньої компанії, що вимагається на консолідованій основі для дотримання суми вимоги, встановленої в пункті (a) статті 92(1) цього Регламенту, вимог, зазначених у статтях 458 та 459 цього Регламенту, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у статті 104 Директиви 2013/36/ЄС, вимоги до комбінованого буферного капіталу, означеної в пункті (6) статті 128 зазначеної Директиви, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах тією мірою, якою основний капітал першого рівня повинен відповідати таким вимогам;
(b) частки меншості дочірньої компанії, виражені як відсоток усіх елементів основного капіталу першого рівня такого суб’єкта господарювання.»;
(b) параграф 3 викласти у такій редакції:
«3. Якщо компетентний орган відступає від застосування пруденційних вимог на індивідуальній основі, як встановлено у статті 7 цього Регламенту або, якщо застосовно, як встановлено у статті 6 Регламенту (ЄС) № 2019/2033, частки меншості дочірніх компаній, до яких застосовується звільнення, не повинні враховуватися у власних коштах на субконсолідованому або консолідованому рівні, залежно від випадку.»;
(11) До статті 85 внести такі зміни:
(a) параграф 1 викласти в такій редакції:
«1. Установи визначають суму кваліфікованого капіталу першого рівня дочірньої компанії, яка включається до консолідованих власних коштів, шляхом віднімання від кваліфікованого капіталу першого рівня відповідного суб’єкта господарювання результату множення суми, зазначеної в пункті (a), на відсоток, зазначений у пункті (b), таким чином:
(a) капітал першого рівня дочірньої компанії мінус менше з таких значень:
(i) сума капіталу першого рівня дочірньої компанії, яка повинна відповідати зазначеним нижче сумам:
- сумі вимоги, встановленої в пункті (b) статті 92(1) цього Регламенту, вимог, зазначених у статтях 458 та 459 цього Регламенту, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у статті 104 Директиви 2013/36/ЄС, вимоги до комбінованого буферного капіталу, означеної в пункті (6) статті 128 зазначеної Директиви, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах тією мірою, якою капітал першого рівня повинен відповідати таким вимогам,
- якщо відповідна дочірня компанія є інвестиційною фірмою - сумі вимоги, встановленої у статті 11 Регламенту (ЄС) № 2019/2033, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у пункті (a) статті 39(2) Директиви (ЄС) 2019/2034, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах тією мірою, якою капітал першого рівня повинен відповідати таким вимогам;
(ii) сума консолідованого капіталу першого рівня, який стосується такої дочірньої компанії, що вимагається на консолідованій основі для дотримання суми вимоги, встановленої в пункті (b) статті 92(1) цього Регламенту, вимог, зазначених у статтях 458 та 459 цього Регламенту, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у статті 104 Директиви 2013/36/ЄС, вимоги до комбінованого буферного капіталу, означеної в пункті (6) статті 128 зазначеної Директиви, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах тією мірою, якою капітал першого рівня повинен відповідати таким вимогам;
(b) кваліфікований капітал першого рівня дочірньої компанії, виражений як відсоток усіх елементів основного та додаткового капіталу першого рівня такого суб’єкта господарювання.»;
(b) параграф 3 викласти у такій редакції:
«3. Якщо компетентний орган відступає від застосування пруденційних вимог на індивідуальній основі, як встановлено у статті 7 цього Регламенту або, якщо застосовно, як встановлено у статті 6 Регламенту (ЄС) № 2019/2033, інструменти капіталу першого рівня дочірніх компаній, до яких застосовується звільнення, не повинні враховуватися у власних коштах на субконсолідованому або консолідованому рівні, залежно від випадку.»;
(12) До статті 87 внести такі зміни:
(a) параграф 1 викласти в такій редакції:
«1. Установи визначають суму кваліфікованих власних коштів дочірньої компанії, яка включається до консолідованих власних коштів, шляхом віднімання від кваліфікованих власних коштів такого суб’єкта господарювання результату множення суми, зазначеної в пункті (a), на відсоток, зазначений у пункті (b), таким чином:
(a) власні кошти дочірньої компанії мінус менше з таких значень:
(i) сума власних коштів дочірньої компанії, яка повинна відповідати зазначеним нижче сумам:
- сумі вимоги, встановленої в пункті (c) статті 92(1) цього Регламенту, вимог, зазначених у статтях 458 та 459 цього Регламенту, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у статті 104 Директиви 2013/36/ЄС, вимоги до комбінованого буферного капіталу, означеної в пункті (6) статті 128 зазначеної Директиви, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах,
- якщо відповідна дочірня компанія є інвестиційною фірмою - сумі вимоги, встановленої у статті 11 Регламенту (ЄС) № 2019/2033, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у пункті (a) статті 39(2) Директиви (ЄС) 2019/2034, і будь-яких додаткових національних наглядових і регулятивних вимог у третіх країнах;
(ii) сума власних коштів, яка стосується такої дочірньої компанії, що вимагається на консолідованій основі для дотримання суми вимоги, встановленої в пункті (c) статті 92(1) цього Регламенту, вимог, зазначених у статтях 458 та 459 цього Регламенту, спеціальних вимог до власних коштів, зазначених у статті 104 Директиви 2013/36/ЄС, вимоги до комбінованого буферного капіталу, означеної в пункті (6) статті 128 зазначеної Директиви, і будь-яких додаткових національних наглядових вимог до власних коштів у третіх країнах;
(b) кваліфіковані власні кошти компанії, виражені як відсоток суми всіх елементів основного капіталу першого рівня, елементів додаткового капіталу першого рівня та елементів капіталу другого рівня, без урахування сум, зазначених у пунктах (c) і (d) статті 62, такого суб’єкта господарювання.»;
(b) параграф 3 викласти у такій редакції:
«3. Якщо компетентний орган відступає від застосування пруденційних вимог на індивідуальній основі, як встановлено у статті 7 цього Регламенту або, якщо застосовно, як встановлено у статті 6 Регламенту (ЄС) № 2019/2033, інструменти власних коштів дочірніх компаній, до яких застосовується звільнення, не повинні враховуватися у власних коштах на субконсолідованому або консолідованому рівні, залежно від випадку.»;
(13) До статті 93 внести такі зміни:
(a) параграф 3 вилучити;
(b) параграфи 4, 5 і 6 викласти у такій редакції:
«4. Якщо контроль над установою, яка належить до категорії, зазначеної у параграфі 2, переходить до фізичної або юридичної особи, відмінної від особи, яка попередньо здійснювала контроль над установою, розмір власних коштів зазначеної установи повинен досягти суми необхідного початкового капіталу.
5. Якщо відбувається злиття двох або більше установ, які належать до категорії, зазначеної у параграфі 2, розмір власних коштів установи, що є результатом злиття, не повинен опускатися нижче загального розміру власних коштів об’єднаних установ на момент злиття, поки не буде досягнуто суми необхідного початкового капіталу.
6. Якщо компетентні органи вважають, що для забезпечення платоспроможності установи повинна бути виконана вимога, встановлена у параграфі 1, положення, встановлені у параграфах 2, 4 і 5, не застосовуються.»;
(14) у главі 1 розділу І частини третьої секцію 2 (статті 95-98) вилучити з 26 червня 2026 року;
(15) у статті 119 параграф 5 викласти в такій редакції:
«5. Експозиції фінансових установ, які авторизовані та підлягають нагляду з боку компетентних органів і які підпадають під дію пруденційних вимог, що є порівнянними з вимогами, які застосовуються до установ у розрізі надійності, повинні розглядатися як експозиції установ.
Для цілей цього параграфа пруденційні вимоги, встановлені в Регламенті (ЄС) № 2019/2033, вважаються порівнянними з вимогами, які застосовуються до установ у розрізі надійності.»;
(16) у другому підпараграфі статті 162(3) пункт (a) викласти в такій редакції:
«(a) експозиції установ або інвестиційних фірм, що виникають у зв’язку з погашенням валютних зобов’язань;»;
(17) До статті 197 внести такі зміни:
(a) у параграфі 1 пункт (c) викласти в такій редакції:
«(c) боргові цінні папери, випущені установами або інвестиційними фірмами, цінні папери яких мають кредитну оцінку установи зовнішнього кредитного оцінювання, яка, згідно з визначенням EBA, відповідає рівню кредитної якості 3 або вище відповідно до правил визначення ваг ризику для експозицій установ згідно з главою 2;»;
(b) у параграфі 4 вступну фразу викласти у такій редакції:
«4. Установа може використовувати боргові цінні папери, які випущені іншими установами або інвестиційними фірмами і які не мають кредитної оцінки установи зовнішнього кредитного оцінювання, як прийнятне забезпечення, якщо такі боргові цінні папери відповідають зазначеним нижче критеріям:»;
(18) у статті 200 пункт (c) викласти в такій редакції:
«(c) інструменти, випущені сторонньою установою або інвестиційною фірмою, які підлягають зворотному викупу такою установою або інвестиційною фірмою на вимогу.»;
(19) у статті 202 вступну фразу викласти у такій редакції:
«Установа може використовувати установи, інвестиційні фірми, страхові і перестрахові компанії та експортно-кредитні агентства в якості допустимих надавачів не забезпеченого фінансово кредитного захисту, що підпадає під дію режиму, визначеного у статті 153(3), якщо вони відповідають таким умовам:»;
(20) у статті 224 параграф 6 викласти в такій редакції:
«6. Для цінних паперів без рейтингу, які випущені установами або інвестиційними фірмами та відповідають критеріям прийнятності у статті 197(4), поправки на волатильність є тими самими, що й для цінних паперів, випущених установами або корпораціями із зовнішньою кредитною оцінкою, що відповідає рівню кредитної якості 2 або 3.»;
(21) статтю 227(3) доповнити пунктом такого змісту:
«(ba) інвестиційні фірми;»;
(22) у статті 243(1) другий підпараграф викласти в такій редакції:
«У випадку торгової дебіторської заборгованості пункт (b) першого підпараграфа не застосовується, якщо кредитний ризик, пов’язаний із такою торговою дебіторською заборгованістю, повністю покривається прийнятним кредитним захистом згідно з главою 4, за умови, що в зазначеному випадку надавач захисту є установою, інвестиційною фірмою, страховою або перестраховою компанією.»;
(23) у статті 382(4) пункт (b) викласти в такій редакції:
«(b) внутрішньогрупові операції, як передбачено у статті 3 Регламенту (ЄС) № 648/2012, крім випадків, коли держави-члени ухвалюють національне законодавство, що вимагає структурного відокремлення в межах банківської групи, у зв’язку з чим компетентні органи можуть вимагати, щоб такі внутрішньогрупові операції між структурно відокремленими суб’єктами включалися до вимог до власних коштів;»;
(24) статтю 388 вилучити;
(25) у статті 395(1) перший підпараграф викласти у такій редакції:
«1. Установа не повинна брати на себе експозиції щодо клієнта або групи пов’язаних клієнтів, вартість якої перевищує 25% її капіталу першого рівня з урахуванням результату пом’якшення кредитного ризику згідно зі статтями 399-403. Якщо такий клієнт є установою або інвестиційною фірмою або якщо група пов’язаних клієнтів включає одну або більше установ чи інвестиційних фірм, указане значення не повинне перевищувати 25% капіталу першого рівня установи або 150 млн євро, залежно від того, яке із цих значень є більшим, за умови, що сума значень вартості експозиції, з урахуванням результату пом’якшення кредитного ризику згідно зі статтями 399-403, до всіх пов’язаних клієнтів, які не є установами або інвестиційними фірмами, не перевищує 25% капіталу першого рівня установи.»;
(26) До статті 402(3) внести такі зміни:
(a) пункт (a) викласти в такій редакції:
«(a) контрагент є установою або інвестиційною фірмою;»;
(b) пункт (e) викласти в такій редакції:
«(e) установа повідомляє компетентним органам, згідно зі статтею 394, загальну суму експозицій до кожної іншої установи або інвестиційної фірми, які підпадають під дію умов, передбачених у цьому параграфі.»;
(27) у статті 412 параграф 4a викласти в такій редакції:
«4a. Делегований акт, зазначений у статті 460(1), застосовується до установ.»;
(28) у пункті (a) статті 422(8) пункт (i) викласти в такій редакції:
«(i) материнська або дочірня установа установи, материнська або дочірня інвестиційна фірма установи чи інша дочірня компанія тієї самої материнської установи або материнської інвестиційної фірми;»;
(29) у статті 428a пункт (d) вилучити;
(30) у статті 430b параграф 1 викласти в такій редакції:
«1. З дати застосування делегованого акта, зазначеного у статті 461a, кредитні установи, які не відповідають умовам, визначеним у статті 94(1), та умовам, визначеним у статті 325a(1), повинні надавати, для позицій торгового портфеля та всіх позицій поза торговим портфелем, які підпадають під валютні або товарні ризики, результати обчислень згідно з альтернативним стандартизованим підходом, визначеним у главі 1a розділу IV частини третьої, на тій самій основі, на якій такі установи звітують про виконання обов’язків, встановлених у пунктах (b)(i) та (c) статті 92(3).»;
(31) у статті 456(1) пункти (f) та (g) вилучити;
(32) До статті 493 внести такі зміни:
(a) параграф 1 викласти в такій редакції:
«До 26 червня 2021 року положення про великі експозиції, як встановлено у статтях 387-403 цього Регламенту, не застосовуються до інвестиційних фірм, основна діяльність яких полягає виключно в наданні інвестиційних послуг або здійсненні інвестиційної діяльності щодо фінансових інструментів, визначених у пунктах (5), (6), (7), (9), (10) та (11) секції С додатка І до Директиви 2014/65/ЄС, і до яких станом на 31 грудня 2006 року не застосовувалася Директива Європейського Парламенту і Ради 2004/39/ЄС (*8).
(b) параграф 2 вилучити;
(33) статтю 498 викласти в такій редакції:
« Стаття 498
Звільнення для дилерів товарів
До 26 червня 2021 року положення про вимоги до власних коштів, як встановлено у цьому Регламенті, не застосовуються до інвестиційних фірм, основна діяльність яких полягає виключно в наданні інвестиційних послуг або здійсненні інвестиційної діяльності щодо фінансових інструментів, визначених у пунктах (5), (6), (7), (9), (10) та (11) секції С додатка І до Директиви 2014/65/ЄС, і до яких станом на 31 грудня 2006 року не застосовувалася Директива 2004/39/ЄС.»;
(34) у статті 508 параграфи 2 та 3 вилучити;
(35) у пункті (1) додатка І пункт (d) викласти в такій редакції:
«(d) індосаменти на векселях не містять найменування іншої установи або інвестиційної фірми;»;
(36) До додатка III внести такі зміни:
(a) у пункті (3) пункт (b) викласти у такій редакції:
«(b) вони не є зобов’язанням установи, інвестиційної фірми або будь-якого з її афілійованих суб’єктів.»;
(b) у пункті (5) пункт (b) викласти у такій редакції:
«(b) вони не є зобов’язанням установи, інвестиційної фірми або будь-якого з її афілійованих суб’єктів.»;
(c) у пункті (6) пункт (a) викласти в такій редакції:
«(a) вони не є вимогою до суб’єкта спеціального призначення для цілей сек’юритизації, установи, інвестиційної фірми або будь-якого з їхніх афілійованих суб’єктів;»;
(d) пункт 7 викласти в такій редакції:
«7. Обігові цінні папери, інші ніж ті, що зазначені в пунктах 3-6, яким присвоєна вага ризику 50% або вище згідно з главою 2 розділу ІІ частини третьої або яким присвоєний внутрішній рейтинг еквівалентної кредитної якості і які не є вимогою до суб’єкта спеціального призначення для цілей сек’юритизації, установи, інвестиційної фірми або будь-якого з їхніх афілійованих суб’єктів.»;
(e) пункт 11 викласти в такій редакції:
«11. Біржові акції основного капіталу, які підлягають централізованому клірингу, включені в розрахунок основного фондового індексу, номіновані в національній валюті держави-члена і не випущені установою, інвестиційною фірмою чи будь-яким з її афілійованих суб’єктів.».