Потенційна майбутня експозиція
1. Потенційну майбутню експозицію (PFE), зазначену у статті 27, розраховують для кожного деривативу як добуток:
(a) дійсної умовної (EN) вартості операції, встановленої згідно з параграфами 2-6 цієї статті; та
(b) наглядового коефіцієнта (SF), встановленого згідно з параграфом 7 цієї статті.
2. Дійсна умовна (EN) вартість є добутком умовної вартості, розрахованої згідно з параграфом 3, тривалості, розрахованої згідно з параграфом 4, і наглядової дельти, розрахованої згідно з параграфом 6.
3. Умовну вартість, якщо вона не була чітко визначена та зафіксована до настання строку погашення, визначають таким чином:
(a) для валютних деривативних контрактів умовна вартість визначається як умовна вартість частини контракту в іноземній валюті, конвертована в національну валюту; якщо обидві частини валютного деривативу виражені у валютах, інших ніж національна валюта, умовну суму кожної частини конвертують у національну валюту і частина з вищою вартістю в національній валюті вважається умовною вартістю;
(b) для пайових і товарних деривативних контрактів, квот на викиди та деривативів на них умовна вартість визначається як добуток ринкової ціни одиниці інструмента та кількості одиниць, які є об’єктом торговельної операції;
(c) для операцій з множинними виплатами, які залежать від конкретних обставин, включно із цифровими опціонами або форвардними контрактами з погашенням при досягненні цільової ціни, інвестиційна фірма повинна розрахувати умовну вартість для кожної конкретної обставини та використовувати найбільший результат такого розрахунку;
(d) якщо умовна вартість є формулою зі значеннями ринкової вартості, інвестиційна фірма повинна підставити значення поточної ринкової вартості, щоб визначити умовну вартість торговельної операції;
(e) для свопів зі змінною умовною вартістю, таких як амортизаційні та наростаючі свопи, інвестиційні фірми повинні використовувати в якості умовної вартості торговельної операції середню умовну вартість протягом залишкового строку дії свопу;
(f) свопи з левериджем конвертують в умовну вартість еквівалентного свопу без левериджу так, щоб при множенні всіх ставок за свопом на коефіцієнт, умовна вартість визначалася шляхом множення заявленої умовної вартості на коефіцієнт процентних ставок;
(g) для деривативного контракту з множинними обмінами основної суми умовна вартість визначається шляхом множення умовної вартості на кількість обмінів основної суми деривативного контракту.
4. Умовну вартість процентних контрактів і кредитних деривативних контрактів коригують на час до погашення (у роках) відповідних контрактів згідно з тривалістю, визначеною за такою формулою:
Тривалість = (1 - exp(-0,05 • час до погашення)) / 0,05
Для деривативних контрактів, інших ніж процентні контракти та кредитні деривативні контракти, тривалість дорівнює 1.
5. Строком погашення контракту є остання дата, у яку контракт ще можна виконати.
Якщо дериватив посилається на вартість іншого процентного або кредитного інструмента, відповідний часовий період визначається на основі базисного інструмента.
Для опціонів строком погашення є остання дата виконання контракту, указана в контракті.
Для деривативного контракту, який структурований таким чином, що в указані дати будь-яку невиплачену експозицію погашають, а умови оновлюють таким чином, що справедлива вартість контракту дорівнює нулю, залишковий строк погашення дорівнює часу до дати наступного оновлення.
6. Наглядова дельта для опціонів і свопціонів може бути розрахована інвестиційною фірмою самостійно з використанням належної моделі, яка повинна бути затверджена компетентними органами. Модель повинна оцінювати діапазон змін вартості опціону відносно невеликих змін ринкової вартості базисного активу. Для операцій, інших ніж опціони та свопціони, або якщо компетентні органи не затвердили жодної моделі, дельта дорівнює 1.
7. Наглядовий коефіцієнт (SF) для кожного класу активів встановлюється згідно з таблицею нижче:
Таблиця 3
Клас активів
Наглядовий коефіцієнт
Процентна ставка
0,5%
Іноземна валюта
4%
Кредит
1%
Окремий пайовий інструмент
32%
Індекс пайових інструментів
20%
Товар або квота на викиди
18%
Інше
32%
8. Потенційна майбутня експозиція групи неттінгу є сумою потенційної майбутньої експозиції всіх операцій, включених у групу неттінгу, помноженою на:
(a) 0,42 - для груп неттінгу, які включають операції з фінансовими та нефінансовими контрагентами, у рамках яких здійснюється двосторонній обмін забезпеченням з контрагентом, за необхідності, згідно з умовами, встановленими у статті 11 Регламенту (ЄС) № 648/2012;
(b) 1 - для інших груп неттінгу.