Набуття чинності та застосування — ст. 61 Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2018/848 від 30 травня 2018 року про органічне виробництво і маркування органічних продуктів та про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007

Чинна редакція від 30.05.2018 · Регламент набрав чинності 17.06.2018

Набуття чинності та застосування

Цей Регламент набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу .

Він застосовується з 1 січня 2022 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

ДОДАТОК I

ІНШІ ПРОДУКТИ, ЗАЗНАЧЕНІ В СТАТТІ 2(1)

- Дріжджі для використання як харчові продукти або корми,

- мате, цукрова кукурудза, виноградне листя, серцевина пальмового дерева, пагони хмелю та інші аналогічні їстівні частини рослин і вироблені з них продукти,

- морська сіль та інші солі для використання в харчових продуктах і кормах,

- кокони шовкопряда, придатні для розмотування,

- природні гуми та смоли,

- віск бджолиний,

- ефірні олії,

- корки з натуральної пробки, неагломеровані та без будь-яких зв’язувальних речовин,

- бавовна, не пiддана кардо- або гребенечесанню,

- вовна, не пiддана кардо- або гребенечесанню,

- шкура сира й необроблена шкіра,

- традиційні трав’яні препарати на рослинній основі.

ДОДАТОК II

ДЕТАЛЬНІ ПРАВИЛА ВИРОБНИЦТВА, ЗАЗНАЧЕНІ В ГЛАВІ III

Частина I: Правила щодо рослинництва

Крім правил виробництва, встановлених у статтях 9-12, до органічного рослинництва застосовують правила, встановлені в цій частині.

1. Загальні вимоги

1.1. Органічні культури, за виключенням тих, що ростуть у воді у природному середовищі, необхідно вирощувати у живому ґрунті, або у живому ґрунті, змішаному чи удобреному речовинами та продуктами, дозволеними в органічному виробництві, забезпечивши контакт із перехідним горизонтом та материнською породою.

1.2. Забороняється гідропонне виробництво як метод вирощування рослин, що в природному середовищі не ростуть у воді, при якому їхнє коріння розміщується тільки в поживному розчині або в інертному середовищі, до якого додано поживний розчин.

1.3. Як відступ від пункту 1.1, дозволено таке:

(a) виробництво пророщеного насіння, що включає проростки, пагони та крес-салат, які живуть виключно за рахунок наявних у насінні запасів поживних речовин, шляхом його зволоження у чистій воді, за умови, що насіння є органічним. Використання живильного середовища заборонене, крім використання інертного середовища, призначеного виключно для підтримання насіння у вологому стані, якщо компоненти такого інертного середовища дозволені відповідно до статті 24;

(b) отримання качанів цикорію, в тому числі у спосіб занурення їх у чисту воду, за умови, що репродуктивний матеріал рослин є органічним. Використання живильного середовища дозволене тільки якщо його компоненти дозволені відповідно до статті 24.

1.4. Як відступ від пункту 1.1, дозволені такі практики:

(a) вирощування рослин у горщиках для виробництва декоративних рослин і прянощів, які продають кінцевому споживачу разом із горщиком;

(b) вирощування розсади або саджанців у контейнерах для подальшого пересаджування.

1.5. Як відступ від пункту 1.1, вирощування культур на піднятих грядках дозволене лише для поверхонь, які були сертифіковані для цієї практики до 28 червня 2017 року в Фінляндії, Швеції та Данії. Не дозволено збільшувати площу цих поверхонь.

Цей відступ втрачає чинність 31 грудня 2031 року.

До 31 грудня 2026 року Комісія представляє Європейському Парламенту і Раді звіт про використання піднятих грядок в органічному сільському господарстві. Такий звіт може супроводжуватися, де доцільно, законодавчою ініціативою щодо використання піднятих грядок в органічному сільському господарстві.

1.6. Всі методи вирощування рослин, які використовуються, повинні попередити або мінімізувати будь-який внесок у забруднення довкілля.

1.7. Перехід

1.7.1. Щоб рослини та продукція рослинництва вважалися органічними продуктами, необхідно застосовувати встановлені в цьому Регламенті правила виробництва до ділянок в перехідний період, який триває щонайменше два роки перед сівбою, або, для луків або багаторічних фуражних культур - протягом щонайменше двох років перед їх використанням як органічних кормів, або, для багаторічних культур крім фуражних - протягом щонайменше трьох років перед першим збиранням врожаю органічних продуктів.

1.7.2. Якщо земля або одна чи більше земельних ділянок були забруднені продуктами чи речовинами, не дозволеними до використання в органічному виробництві, компетентний орган може ухвалити рішення подовжити перехідний період для відповідної землі або ділянок на більший строк, ніж зазначений у пункті 1.7.1.

1.7.3. У випадку застосування продукту або речовини, не дозволеної до використання в органічному виробництві, компетентний орган повинен встановити новий перехідний період відповідно до пункту 1.7.1.

Цей період може бути скорочений у таких двох випадках:

(a) застосування не дозволеного до використання в органічному виробництві продукту або речовини як частини обов’язкового заходу контролю шкідливих організмів або бур’янів, включно з карантинними організмами або інвазивними видами, встановленими компетентним органом відповідної держави-члена;

(b) застосування не дозволеного до використання в органічному виробництві продукту або речовини як частини наукових випробувань, затверджених компетентним органом відповідної держави-члена.

1.7.4. У випадках, зазначених у пунктах 1.7.2 та 1.7.3, тривалість перехідного періоду визначають з урахуванням таких вимог:

(a) процес деградації відповідного продукту або речовини повинен гарантувати на кінець перехідного періоду незначний рівень залишків у ґрунті та, у випадку багаторічних культур, у рослині;

(b) врожай, зібраний після застосування таких продуктів і речовин, не можна вводити в обіг як органічні продукти або продукти перехідного періоду.

1.7.4.1. Держави-члени інформують Комісію та інші держави-члени про будь-яке ухвалене ними рішення, яке встановлює обов’язкові заходи, пов’язані з застосуванням продукту або речовини, не дозволеної до використання в органічному виробництві.

1.7.4.2. У випадку застосування продукту або речовини, не дозволеної до використання в органічному виробництві, пункт 1.7.5(b) не застосовується.

1.7.5. У випадку землі, пов’язаної з органічними тваринництвом:

(a) правила переходу повинні застосовуватись до всієї площі виробничого підрозділу, у якому виробляють корм для тварин;

(b) незважаючи на пункт (a), перехідний період може бути скорочений до одного року для пасовищ і зон на відкритому повітрі, які використовують для не травоїдних видів.

1.8. Походження рослин, включаючи репродуктивний матеріал рослин

1.8.1. Для виробництва рослин і продукції рослинництва, крім репродуктивного матеріалу рослин повинен використовуватись тільки органічний репродуктивний матеріал рослин.

1.8.2. Щоб отримати органічний репродуктивний матеріал рослин для використання у виробництві інших продуктів, крім репродуктивного матеріалу рослин, материнська рослина і, у відповідних випадках, інші рослини, призначені для виробництва репродуктивного матеріалу рослин, повинні бути вирощені відповідно до цього Регламенту протягом щонайменше однієї генерації або, для багаторічних культур, протягом щонайменше однієї генерації та двох вегетаційних сезонів.

1.8.3. Обираючи органічний репродуктивний матеріал рослин, оператори мають надавати перевагу органічному репродуктивному матеріалу рослин, придатному для органічного сільського господарства.

1.8.4. Для виробництва органічних сортів, придатних для органічного виробництва, органічну селекцію потрібно проводити в умовах органічного виробництва, зосереджуючись на підвищенні генетичного різноманіття, покладатися на природну репродуктивну здатність, а також агрономічні показники, стійкість до хвороб і адаптацію до різних місцевих ґрунтових і кліматичних умов.

Всі методи розмноження, за винятком меристемних культур, повинні застосовуватися під сертифікованим органічним управлінням.

1.8.5. Використання репродуктивного матеріалу рослин перехідного періоду та неорганічного репродуктивного матеріалу рослин.

1.8.5.1. Як відступ від пункту 1.8.1, якщо дані, зібрані в базі даних, зазначеній у статті 26(1), або в системах, зазначених у пункті (a) статті 26(2), свідчать, що потреби оператора щодо якості або кількості відповідного органічного репродуктивного матеріалу рослин не задовольняються, оператору дозволено використовувати вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин відповідно до пункту (a) другого підпараграфа статті 10(4) або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6.

Крім цього, у випадку недостатньої пропозиції органічної розсади дозволено використовувати «вироблену в перехідний період розсаду», яку реалізовують відповідно до статті 10(4), другого підпараграфа, пункту (a), якщо вона вирощена в такий спосіб:

(a) в циклі вирощування від насіння до готової розсади, який тривав щонайменше 12 місяців на земельній ділянці, яка в той самий період пройшла перехідний період тривалістю щонайменше 12 місяців; або

(b) на органічній земельній ділянці або на земельній ділянці перехідного періоду, або в контейнерах, якщо на цю розсаду поширюється відступ, зазначений в пункті 1.4, за умови, що розсада вирощена з виробленого в перехідний період насіння, зібраного з рослин, вирощених на земельній ділянці, яка пройшла перехідний період тривалістю щонайменше 12 місяців.

Якщо органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, відсутній у достатній кількості або якості, щоб задовольнити потреби оператора, компетентні органи можуть дозволити використання неорганічного репродуктивного матеріалу рослин на умовах, встановлених у пунктах 1.8.5.3-1.8.5.8.

Такий окремий дозвіл надають тільки в одній з таких ситуацій:

(a) якщо жоден сорт виду, який бажає отримати оператор, не зареєстрований у базі даних, зазначеній у статті 26(1), або в системах, зазначених у статті 26(2);

(b) якщо жоден з операторів, які реалізовують репродуктивний матеріал рослин, не може здійснити постачання відповідного органічного чи отриманого у перехідний період репродуктивного матеріалу рослин або репродуктивного матеріалу рослин, дозволеного відповідно до пункту 1.8.6, вчасно для сівби або посадки в ситуаціях, коли користувач замовив репродуктивний матеріал рослин у належний строк, який дає можливість підготувати та доставити органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6;

(c) якщо сорт, який бажає отримати оператор, не зареєстрований як органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або як репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, у базі даних, зазначеній у статті 26(1), або в системах, зазначених у статті 26(2), і оператор може довести, що жодна з зареєстрованих альтернатив такого самого виду не є відповідною, зокрема, з огляду на агротехнічні та педокліматичні умови, та на необхідні технологічні властивості продукції, яку планують отримати;

(d) якщо це виправдано для застосування з метою досліджень, тестів у дрібномасштабних польових випробуваннях, для цілей збереження сорту або для розробки нового продукту, та узгоджено з компетентними органами відповідної держави-члена.

Перш ніж просити про такий дозвіл, оператори звіряються з базою даних, зазначеною у статті 26(1), або з системами, зазначеними у статті 26(2), щоб перевірити, чи відповідний органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, наявний, а отже, чи є їхнє прохання виправданим.

За дотримання статті 6(i), оператори можуть використовувати і органічний, і вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин, одержаний з їхнього власного господарства, незалежно від наявності за кількістю або якістю відповідно до бази даних, зазначеної у статті 26(1), або системи, зазначеної у пункті (a) статті 26(2).

1.8.5.2. Як відступ від пункту 1.8.1, оператори в третіх країнах можуть використовувати вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин відповідно до статті 10(4), другого підпараграфу, пункту (a), або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, якщо доведено, що органічний репродуктивний матеріал рослин відсутній у достатній кількості або якості на території третьої країни, у якій знаходиться оператор.

Без обмеження відповідних національних норм, оператори в третіх країнах можуть використовувати і органічний, і отриманий у перехідний період репродуктивний матеріал рослин, одержаний з їхнього власного господарства.

Установи контролю або органи контролю, визнані відповідно до статті 46(1), можуть дозволяти операторам у третіх країнах використовувати неорганічний репродуктивний матеріал рослин у органічному виробничому підрозділі, якщо органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, відсутній у достатній кількості або якості на території третьої країни, у якій знаходиться оператор, на умовах, встановлених у пунктах 1.8.5.3, 1.8.5.4, 1.8.5.5 і 1.8.5.8.

1.8.5.3. Неорганічний репродуктивний матеріал рослин після збирання не піддають обробці засобами захисту рослин, крім дозволених для обробки репродуктивного матеріалу рослин відповідно до статті 24(1) цього Регламенту, за винятком випадків, коли хімічна обробка передбачена компетентним органом відповідної держави-члена відповідно до Регламенту (ЄС) 2016/2031 для фітосанітарних цілей для всіх сортів і гетерогенного матеріалу даного виду на території, де планується використовувати репродуктивний матеріал рослин.

Якщо до неорганічного репродуктивного матеріалу рослин застосована передбачена хімічна обробка, зазначена у першому параграфі, до земельної ділянки, на якій росте оброблений репродуктивний матеріал, у відповідних випадках застосовують перехідний період, передбачений у пунктах 1.7.3 та 1.7.4.

1.8.5.4. Дозвіл на використання неорганічного репродуктивного матеріалу рослин необхідно отримати до сівби або посадки культури.

1.8.5.5. Дозвіл на використання неорганічного репродуктивного матеріалу рослин надається окремим користувачам одноразово на один сезон, при цьому компетентні органи, установа контролю або орган контролю, відповідальні за видачу дозволів, реєструють кількість репродуктивного матеріалу рослин, стосовно якого надається такий дозвіл.

1.8.5.6. Компетентні органи держав-членів складають офіційний список видів, підвидів або сортів (у відповідних випадках, згрупованих), для яких встановлена наявність на їхній території у достатніх кількостях органічного або виробленого в перехідний період репродуктивного матеріалу рослин відповідних сортів. Для видів, підвидів або сортів, включених у такий список на території відповідної держави-члена, не надають дозволи згідно з пунктом 1.8.5.1, крім випадків, коли це обґрунтовано однією з цілей, зазначених у пункті 1.8.5.1(d). Якщо кількість чи якість органічного або виробленого в перехідний період репродуктивного матеріалу, наявного для включеного в список виду, підвиду або сорту, виявилася недостатньою або неналежною, з огляду на виняткові обставини, компетентні органи держав-членів можуть вилучити вид, підвид або сорт зі списку.

Компетентні органи держав-членів щорічно актуалізують свій список і забезпечують його доступність для широкого загалу.

До 30 червня кожного року, а вперше до 30 червня 2022 року компетентні органи держав-членів передають Комісії та іншим державам-членам покликання на вебсайт в мережі Інтернет, на якому оприлюднений актуальний список. Комісія публікує покликання на актуальні національні списки на спеціальному вебсайті.

1.8.5.7. Як відступ від пункту 1.8.5.5, компетентні органи держав-членів можуть щорічно надавати всім відповідним операторам загальний дозвіл на використання:

(a) певного виду або підвиду, якщо жоден сорт не зареєстрований у базі даних, зазначеній у статті 26(1), або в системі, зазначеній у пункті (a) статті 26(2);

(b) певного сорту, якщо виконуються умови, встановлені в пункті 1.8.5.1(c).

У разі використання загального дозволу оператори зберігають документацію щодо використаної кількості, а відповідальний за видачу дозволів компетентний орган реєструє кількість неорганічного репродуктивного матеріалу рослин стосовно якого надається таке погодження.

Компетентні органи держав-членів щорічно актуалізують список видів, підвидів або сортів, для яких надають загальний дозвіл, і забезпечують його доступність для широкого загалу.

1.8.5.8. Компетентні органи не дозволяють використання неорганічної розсади у випадку розсади видів, цикл вирощування яких завершується протягом одного вегетаційного періоду, від висаджування розсади до збирання першого врожаю продукту.

1.8.6. Компетентні органи або, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю, визнані відповідно до статті 46(1), можуть дозволяти операторам, які виробляють репродуктивний матеріал рослин для використання в органічному виробництві, використовувати неорганічний репродуктивний матеріал рослин, якщо маточні рослини або, у відповідних випадках, інші рослини, призначені для виробництва репродуктивного матеріалу рослин і вироблені відповідно до пункту 1.8.2, відсутні в достатній кількості або якості, і вводити такий матеріал в обіг для використання в органічному виробництві, якщо виконуються такі умови:

(a) використаний неорганічний репродуктивний матеріал рослин після збирання не обробляли засобами захисту рослин, крім дозволених відповідно до статті 24(1) цього Регламенту, за винятком випадків, коли хімічна обробка передбачена відповідно до Регламенту (ЄС) 2016/2031 для фітосанітарних цілей компетентними органами відповідної держави-члена для всіх сортів і гетерогенного матеріалу даного виду на території, де планується використовувати репродуктивний матеріал рослин. Якщо до неорганічного репродуктивного матеріалу рослин застосована така передбачена хімічна обробка, до земельної ділянки, на якій росте оброблений репродуктивний матеріал, у відповідних випадках застосовують перехідний період, передбачений у пунктах 1.7.3 та 1.7.4;

(b) використаний неорганічний репродуктивний матеріал рослин не є розсадою видів, цикл вирощування яких завершується протягом одного вегетаційного періоду, від висаджування розсади до збирання першого врожаю продукту;

(d) дозвіл на використання неорганічного репродуктивного матеріалу рослин необхідно отримати до сівби або посадки такого матеріалу;

(e) відповідальний за надання погодження компетентний орган, установа контролю або орган контролю надає дозвіл тільки окремим користувачам одноразово на один сезон і зазначає кількість дозволеного репродуктивного матеріалу рослин;

(f) як відступ від пункту (e), компетентні органи держав-членів можуть щорічно надавати загальний дозвіл на використання певного виду, підвиду або сорту неорганічного репродуктивного матеріалу рослин і оприлюднювати список видів, підвидів або сортів та щорічно його оновлювати. У такому випадку відповідні компетентні органи зазначають кількість дозволеного неорганічного репродуктивного матеріалу рослин;

(g) дозволи, надані згідно з цим параграфом, втрачають чинність 31 грудня 2036 року.

До 30 червня кожного року, а вперше до 30 червня 2023 року компетентні органи держав-членів передають Комісії та іншим державам-членам інформацію про дозволи, надані відповідно до першого параграфа.

Операторам, які вирощують і реалізують репродуктивний матеріал рослин, вирощений відповідно до першого параграфа, дозволено на добровільній основі оприлюднювати актуальну конкретну інформацію про наявність такого репродуктивного матеріалу рослин у національних системах, створених відповідно до статті 26(2). Оператори, які вирішили включити таку інформацію, повинні забезпечити регулярне оновлення інформації, а також вилучення інформації з національних систем, коли такий репродуктивний матеріал рослин більше не є доступним. Якщо оператори покладаються на загальний дозвіл, зазначений в пункті (f), вони повинні документувати використану кількість.

1.9. Управління ґрунтом і удобрення

1.9.1. В органічному рослинництві застосовуються практики оброблення ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур, які підтримують або збільшують вміст органічної речовини в ґрунті, посилюють стабільність ґрунту та його біорізноманіття, а також запобігають ущільненню й ерозії ґрунту.

1.9.2. Родючість і біологічну активність ґрунту належить підтримувати й підвищувати:

(a) за винятком луків або багаторічних кормових культур, шляхом впровадження багаторічної сівозміни, включно з обов’язковим використанням бобових культур як основної або покривної культури для сівозміни, та інших культур, що використовуються як сидерати;

(b) для теплиць або багаторічних культур, крім кормових - шляхом вирощування скоростиглих сидератів та бобових культур, а також шляхом використання різноманіття рослин; і

(c) в усіх випадках - за допомогою внесення гною або органічних матеріалів, бажано попередньо компостованих, що походять з органічного виробництва.

1.9.3. Якщо потреби живлення рослин неможливо задовольнити за допомогою заходів, передбачених у пунктах 1.9.1 і 1.9.2, використовують тільки добрива й речовини для покращення ґрунту, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24, і тільки в необхідному обсязі. Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, застосованою кількістю та відповідними культурами й ділянками.

1.9.4. Загальний обсяг гною, визначеного в Директиві 91/676/ЄЕС, який використовують у виробничих підрозділах перехідного періоду та в органічних виробничих підрозділах, не повинен перевищувати 170 кг азоту на рік на 1 га використовуваних сільськогосподарських угідь. Це обмеження стосується тільки використання стійлового гною, висушеного стійлового гною та дегідратованого посліду птиці, компостованих екскрементів тварин, в тому числі посліду птиці, компостованого стійлового гною та рідких екскрементів тварин.

1.9.5. Оператори агрогосподарств можуть укладати письмові угоди про співпрацю з метою внесення надлишкового гною з органічних виробничих підрозділів виключно з операторами інших агрогосподарств і агропідприємств, які дотримуються правил органічного виробництва. Максимальний ліміт, зазначений у пункті 1.9.4, розраховують на основі всіх органічних виробничих підрозділів, які є учасниками такої співпраці.

1.9.6. Препарати на основі мікроорганізмів дозволено використовувати для покращення загального стану ґрунту або для покращення доступності поживних речовин у ґрунті або в культурах.

1.9.7. Для активації компосту дозволено використовувати відповідні препарати рослинного походження та препарати на основі мікроорганізмів.

1.9.8. Мінеральні азотні добрива не використовують.

1.9.9. Дозволено використовувати біодинамічні препарати.

1.10. Контроль шкідливих організмів і бур’янів

1.10.1. Запобігання шкоді, яку спричиняють шкідливі організми та бур’яни, полягає в першу чергу в захисті за допомогою:

- природних ворогів,

- вибору видів, сортів і гетерогенного матеріалу,

- сівозміни,

- методів культивації, таких як біофумігація, механічні й фізичні методи, а також

- теплових процесів, таких як соляризація, і, для культур закритого ґрунту, поверхневе пропарювання ґрунту (до максимальної глибини 10 см).

1.10.2. Якщо неможливо достатньо захистити рослини від шкідливих організмів за допомогою методів, передбачених у пункті 1.10.1, або в разі встановленої загрози для культури, можна використовувати тільки продукти й речовини, дозволені відповідно до статей 9 і 24 до використання в органічному виробництві, і тільки в необхідному обсязі. Оператори ведуть документацію, що доводить необхідність використання таких продуктів, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, його діючими речовинами, застосованою кількістю, відповідними культурами й ділянками, а також шкідником або хворобою, з якими необхідно боротися.

1.10.3. Що стосується продуктів і речовин, які використовують у пастках або дозаторах продуктів і речовин, інших ніж феромони, пастки або дозатори повинні запобігати потраплянню таких продуктів і речовин у навколишнє природне середовище та контакту цих продуктів і речовин з сільськогосподарськими культурами, що вирощуються. Всі пастки, в тому числі пастки з феромонами, збирають після використання й безпечно утилізують.

1.11. Продукти, які використовують для очищення й дезінфекції

Для очищення й дезінфекції в рослинництві використовують тільки продукти, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24. Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, його діючими речовинами та місцем такого використання.

1.12. Зобов’язання щодо звітування

Оператори повинні вести документацію щодо відповідних ділянок і обсягу врожаю. Оператори, зокрема, документують всі інші зовнішні вхідні продукти, використані на кожній ділянці та, у відповідних випадках, зберігають документальні підтвердження застосування кожного відступу від правил виробництва, погодженого відповідно до пункту 1.8.5.

1.13. Підготовка неперероблених продуктів

Якщо рослини піддають операціям з підготовки, іншим ніж переробка, до таких операцій застосовують загальні вимоги, встановлені в пунктах 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 і 2.2.3 частини IV mutatis mutandis.

2. Детальні правила щодо конкретних рослин і продукції рослинництва

2.1. Правила щодо грибівництва

Для виробництва грибів дозволено використовувати субстрати, якщо вони складаються тільки з таких компонентів:

(a) стійлового гною та екскрементів тварин:

(i) з органічних виробничих підрозділів або з виробничих підрозділів перехідного періоду на другий рік переходу; або

(ii) зазначених у пункті 1.9.3, тільки за відсутності продукту, зазначеного в пункті (i), за умови що така частка стійлового гною та екскрементів тварин не перевищує 25 % загальної маси компонентів субстрату без урахування покривного матеріалу та води до компостування;

(b) продуктів сільськогосподарського походження, інших, ніж зазначені в пункті (a), з органічних виробничих підрозділів;

(d) деревини, що не піддавалася обробці хімічними продуктами після вирубки;

(e) мінеральних продуктів, зазначених у пункті 1.9.3, води та ґрунту.

2.2. Правила щодо заготівлі дикоросів

Заготівлю дикоросів і частин цих рослин, які ростуть у природному середовищі на природних територіях, у лісах і на сільськогосподарських угіддях, вважають органічним виробництвом за умови, що:

(a) протягом щонайменше трьох років перед збиранням ці території не піддавалися обробці продуктами або речовинами іншими, ніж ті, що дозволені до використання в органічному виробництві, відповідно до статей 9 і 24;

(b) заготівля не впливає на стабільність природного середовища існування або підтримання видового різноманіття на території збору.

Оператори документують період і місце збирання, відповідні види й кількість зібраних дикоросів.

Частина II: Правила щодо тваринництва

Крім правил виробництва, встановлених у статтях 9, 10, 11 і 14, до органічного тваринництва застосовують правила, встановлені в цій частині.

1. Загальні вимоги

1.1. За винятком бджільництва, заборонене безземельне тваринництво, коли фермер, який має намір займатися органічним тваринництвом, не управляє сільськогосподарськими угіддями та не уклав письмової угоди про співпрацю з іншим фермером щодо використання органічних виробничих підрозділів або виробничих підрозділів перехідного періоду для таких тварин.

Оператори зберігають наявні документальні підтвердження застосування всіх відступів від правил тваринництва, погоджених відповідно до пунктів 1.3.4.3, 1.3.4.4, 1.7.5, 1.7.8, 1.9.3.1(c) та 1.9.4.2(c).

1.2. Перехід

1.2.1. У випадку одночасного початку переходу виробничого підрозділу, включно з пасовищами або будь-якою землею, яку використовують для годування тварин, а також тварин, присутніх у цьому виробничому підрозділі на початку перехідного періоду цього виробничого підрозділу, як зазначено в пунктах 1.7.1 і 1.7.5(b) частини I, тварин та продукцію тваринництва можна вважати органічними в кінці перехідного періоду виробничого підрозділу, навіть якщо перехідний період, встановлений у пункті 1.2.2 цієї частини для цього типу тварин є довшим, ніж перехідний період для виробничого підрозділу.

Як відступ від пункту 1.4.3.1, у випадку такого одночасного переходу і протягом перехідного періоду виробничого підрозділу тварин, присутніх у цьому виробничому підрозділі з початку перехідного періоду, дозволяється годувати кормами перехідного періоду, виробленими на виробничому підрозділі перехідного періоду протягом першого року переходу, і/або кормами відповідно до пункту 1.4.3.1, і/або органічними кормами.

Неорганічних тварин можна вводити у виробничий підрозділ після початку перехідного періоду відповідно до пункту 1.3.4.

1.2.2. Залежно від типу тваринництва встановлюються такі перехідні періоди:

(a) 12 місяців для великої рогатої худоби й коней, призначених для виробництва м’яса, та в будь-якому випадку не менше трьох четвертих їхнього життя;

(b) шість місяців для овець, кіз і свиней, а також тварин для виробництва молока;

(c) 10 тижнів для птиці, призначеної для виробництва м’яса, крім качок пекінської породи, введеної до господарства до досягнення нею триденного віку;

(d) сім тижнів для качок пекінської породи, введених до господарства до досягнення ними триденного віку;

(e) шість тижнів для птиці, призначеної для виробництва яєць, введеної до господарства до досягнення нею триденного віку;

(f) 12 місяців для бджіл. Під час перехідного періоду віск замінюють воском, отриманим у процесі органічного бджільництва. Проте дозволено використовувати неорганічний бджолиний віск:

(i) якщо бджолиний віск з органічного бджільництва відсутній на ринку;

(ii) якщо доведено, що він не містить забруднення продуктами або речовинами, не дозволеними до використання в органічному виробництві; і

(iii) за умови, що він походить із забрусу (запечатаних комірок);

(g) три місяці для кролів;

(h) 12 місяців для оленів.

1.3. Походження тварин

1.3.1. Без обмеження правил переходу, органічні тварини повинні бути народжені або інкубовані й вирощені в органічних виробничих підрозділах.

1.3.2. Що стосується розведення органічних тварин:

(a) репродукція має відбуватися природним шляхом, проте дозволяється штучне запліднення;

(b) репродукція не повинна стимулюватися або гальмуватися за допомогою гормонів або інших речовин з аналогічною дією, крім випадків, коли це є формою ветеринарного лікування окремої тварини;

(d) вибір порід повинен відповідати принципам органічного виробництва, забезпечувати високий стандарт благополуччя тварин і сприяти запобіганню будь-якого страждання, та дозволяти уникнути необхідності каліцтва тварин.

1.3.3. Під час вибору порід або різновидів оператори повинні брати до уваги такі фактори як високий ступінь генетичного різноманіття, здатність тварин адаптуватися до місцевих умов, племінну цінність, тривалість життя, життєздатність і стійкість до хвороб або проблем зі здоров’ям, все це без шкоди для їхнього благополуччя. Крім цього, необхідно вибирати породи або різновиди тварин таким чином, щоб уникнути специфічних хвороб, або проблем зі здоров’ям, характерних для окремих порід або різновидів, які використовують в інтенсивному виробництві, таких як синдром стресу свиней, який може призводити до отримання блідого, м’якого, водянистого м’яса (PSE), раптова смерть, спонтанний аборт і важкі пологи, які потребують кесаревого розтину. Перевагу надають місцевим породам і різновидам.

Щоб вибрати породи й різновиди згідно з першим параграфом, оператори використовують інформацію, яка є в системах, зазначених у статті 26(3).

1.3.4. Використання неорганічних тварин

1.3.4.1. Як відступ від пункту 1.3.1, для розведення дозволяється введення до органічного виробничого підрозділу неорганічних тварин, якщо існує загроза втрати породи для сільського господарства, як зазначено в пункті (b) статті 28(10) Регламенту (ЄС) № 1305/2013 і актів, ухвалених на його основі. У такому випадку тварини цих порід не обов’язково мають бути такими, що не народжували.

1.3.4.2. Як відступ від пункту 1.3.1, для оновлення пасік у органічному виробничому підрозділі 20 % бджолиних маток і роїв можна замінити неорганічними матками та роями, за умови що матки та рої поміщають у вулики зі стільниками або вощиною з органічних виробничих підрозділів. В будь-якому разі один бджолиний рій або одну матку на рік можна заміняти неорганічним роєм або маткою.

1.3.4.3. Як відступ від пункту 1.3.1, коли зграю створюють вперше, оновлюють або відновлюють, і коли потреби фермерів щодо кількості та якості неможливо задовольнити, компетентний орган може вирішити, що вирощену неорганічними методами птицю можна ввести в органічний підрозділ з виробництва птиці за умови, що вік курчат для виробництва яєць і птиці, призначеної для виробництва м’яса, складає менше трьох днів. Отримані від них продукти можна вважати органічними тільки за умови дотримання перехідного періоду, зазначеного в пункті 1.2.

1.3.4.4. Як відступ від пункту 1.3.1, якщо дані, зібрані в системі, зазначеній у пункті (b) статті 26(2), показують, що потреби фермерів щодо якості або кількості органічних тварин не задовольняються, компетентні органи можуть дозволити введення неорганічних тварин в органічний виробничий підрозділ на умовах, передбачених у пунктах 1.3.4.4.1-1.3.4.4.4.

Перш ніж подавати запит про такий відступ, фермер звіряється з даними, зібраними в системі, зазначеній у пункті (b) статті 26(2), щоб перевірити, чи є його або її запит виправданим.

Для операторів у третіх країнах установи контролю й органи контролю, визнані відповідно до статті 46(1), можуть дозволяти введення в органічний виробничий підрозділ неорганічних тварин, якщо органічні тварини відсутні у достатній кількості або якості на території тієї країни, в якій знаходиться оператор.

1.3.4.4.1 Для розведення неорганічний молодняк тварин можна вводити при першому створенні стада чи отари. Його вирощують відповідно до правил органічного виробництва відразу після відлучення. Крім того, на момент введення таких тварин у стадо чи отару діють такі обмеження:

(a) вік великої рогатої худоби, коней і оленів повинен становити менше шести місяців;

(b) вік овець і кіз повинен становити менше 60 днів;

(d) вік кролів повинен становити менше трьох місяців.

1.3.4.4.2 Для розведення неорганічних дорослих самців і неорганічних самиць, які не народжували, можна вводити для оновлення стада або отари. Надалі їх вирощують відповідно до правил органічного виробництва. Крім цього, до кількості самиць застосовують такі річні обмеження:

(a) можна вводити не більше ніж 10 % дорослих коней або великої рогатої худоби та 20 % дорослих свиней, овець, кіз, кролів або оленів;

(b) для підрозділів, які мають менше ніж 10 особин коней, оленей, великої рогатої худоби або кролів, або менше п’яти свиней, овець чи кіз, таке оновлення обмежують не більше ніж однією твариною на рік.

1.3.4.4.3. Відсоток, встановлений у пункті 1.3.4.4.2, може бути збільшений до 40 % за умови, що компетентний орган підтвердив виконання будь-якої з таких умов:

(a) було проведене значне розширення господарства;

(b) одну породу замінили іншою;

1.3.4.4.4. У випадках, зазначених у пунктах 1.3.4.4.1, 1.3.4.4.2 та 1.3.4.4.3, неорганічних тварин можуть вважати органічними тільки у разі дотримання перехідного періоду, вказаного в пункті 1.2. Перехідний період, зазначений у пункті 1.2.2, починається з моменту введення тварин у виробничий підрозділ перехідного періоду.

1.3.4.4.5. У випадках, зазначених в пунктах 1.3.4.4.1-1.3.4.4.4, неорганічних тварин утримують окремо від інших тварин або забезпечують їх ідентифікацію до закінчення перехідного періоду, зазначеного в пункті 1.3.4.4.4.

1.3.4.5. Оператори документують або зберігають документальні підтвердження походження тварин, ідентифікуючи тварин згідно з відповідними системами (кожну тварину або партію/зграю/вулик), ветеринарну документацію введених у господарство тварин, дату прибуття та перехідний період.

1.4. Годівля

1.4.1. Загальні вимоги щодо годівлі

До годівлі застосовують такі правила:

(a) корми для тварин повинні походити головним чином з господарства, де тримають цих тварин, або з органічних виробничих підрозділів чи з виробничих підрозділів перехідного періоду, які належать до інших господарств у тому самому регіоні;

(b) тварин годують органічними кормами або кормами перехідного періоду, які відповідають кормовим потребам тварин на різних стадіях їх розвитку; обмежене годування не дозволене в тваринництві, крім випадків, коли воно виправдане з ветеринарних причин;

(d) методи відгодівлі повинні завжди враховувати звичайні моделі годівлі кожного виду та благополуччя тварин на кожній стадії процесу вирощування; примусова годівля заборонена;

(e) за винятком свиней, птиці та бджіл, тварини повинні мати постійний доступ до пасовища, коли дозволяють умови, або мати постійний доступ до грубих кормів;

(f) активатори росту й синтетичні амінокислоти не використовують;

(g) підсисних тварин годують переважно материнським молоком протягом мінімального періоду, встановленого Комісією відповідно до пункту (a) статті 14(3); в цей період не використовують замінники молока, які містять хімічно синтезовані компоненти або компоненти рослинного походження;

(h) кормові матеріали, що походять з рослин, водоростей, тварин або дріжджів повинні бути органічними;

(i) неорганічні кормові матеріали, що походять з рослин, водоростей, тварин або дріжджів, кормові матеріали мікробного або мінерального походження, кормові добавки й допоміжні технологічні речовини можна використовувати тільки якщо вони дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24.

1.4.2. Випасання

1.4.2.1. Випасання на органічній землі

Без обмеження пункту 1.4.2.2, органічних тварин випасають на органічній землі. Проте неорганічні тварини можуть використовувати органічні пасовища протягом обмеженого часу щороку, за умови, що вони вирощені в екологічний спосіб на землі, для якої надається підтримка відповідно до статей 23, 25, 28, 30, 31 і 34 Регламенту (ЄС) № 1305/2013, і що вони не присутні на органічній землі одночасно з органічними тваринами.

1.4.2.2. Випасання на спільній землі й перегін

1.4.2.2.1. Органічних тварин можна випасати на спільній землі, за умови, що:

(a) спільна земля протягом щонайменше трьох років не оброблялася продуктами або речовинами, не дозволеними до використання в органічному виробництві;

(b) всі неорганічні тварини, які використовують спільну землю, вирощені в екологічний спосіб на землі, для якої надається підтримка відповідно до статей 23, 25, 28, 30, 31 і 34 Регламенту (ЄС) № 1305/2013;

(c) вся продукція тваринництва від органічних тварин, що була вироблена в період випасання цих тварин на спільній землі, не вважається органічною, якщо неможливо довести належне розділення від неорганічних тварин.

1.4.2.2.2. В період перегону органічні тварини можуть пастися на неорганічній землі, коли їх переганяють з одного пасовища до іншого. В цей період органічних тварин утримують окремо від інших тварин. Споживання неорганічного корму у формі трави та іншої рослинності, на якій тварини пасуться, дозволяється:

(a) максимум протягом 35 днів, що включають шлях туди й назад; або

(b) максимум 10 % загального річного кормового раціону, що розраховується як відсоток сухої речовини кормів сільськогосподарського походження.

1.4.3. Корми перехідного періоду

1.4.3.1. Для агрогосподарств, які займаються органічним тваринництвом:

(a) в середньому до 25 % кормової суміші в раціоні можуть складати корми перехідного періоду, отримані на другий рік перехідного періоду. Цей відсоток може бути збільшений до 100 %, якщо ці корми перехідного періоду походять з господарства, в якому утримують тварин; і

(b) до 20 % загальної середньої кількості кормів можуть збиратися або скошуватися на пасовищах, ділянках з багаторічними фуражними травами або білковими культурами, посіяними відповідно до органічних норм на землях в перший рік перехідного періоду, за умови що ці землі є частиною самого господарства.

Якщо для годівлі використовують обидва типи кормів перехідного періоду, зазначені в пунктах (a) та (b), загальний сукупний відсоток таких кормів не повинен перевищувати відсоток, встановлений у пункті (a).

1.4.3.2. Цифри в пункті 1.4.3.1 розраховуються щорічно як відсоток сухої речовини кормів рослинного походження.

1.4.4. Ведення документації щодо режиму годівлі

Оператори документують режим годівлі та, у відповідних випадках, пасовищний період. Вони документують, зокрема, назву кормів, включно з формою використаного корму, наприклад, кормова суміш, пропорції різних кормових матеріалів у раціоні та пропорції кормів з власного господарства або з того самого регіону та, у відповідних випадках, періоди доступу до пасовищ, періоди переміщень, до яких застосовуються обмеження, та документальні підтвердження застосування пунктів 1.4.2 й 1.4.3.

1.5. Здоров’я тварин

1.5.1. Профілактика хвороб

1.5.1.1. Профілактика хвороб ґрунтується на виборі порід і різновидів, практиках ведення тваринництва, високоякісних кормах, моціоні, відповідній щільності розміщення та належних і відповідних приміщеннях для утримання, які підтримують в належному гігієнічному стані.

1.5.1.2. Дозволено використовувати імунобіологічні ветеринарні лікарські засоби.

1.5.1.3. Для профілактики не використовують хімічно синтезовані алопатичні ветеринарні лікарські засоби, в тому числі антибіотики і болюси з синтезованих алопатичних хімічних молекул.

1.5.1.4. Не використовують речовини для стимулювання росту або продуктивності (включно з антибіотиками, кокцидіостатиками та іншими штучними стимуляторами росту) й гормони та інші подібні речовини з метою контролювати репродукцію або для інших цілей (наприклад, для синхронізації охоти).

1.5.1.5. Якщо тварин отримують з неорганічних виробничих підрозділів, до них застосовують спеціальні заходи, такі як скринінгові тести або карантинні періоди, залежно від місцевих обставин.

1.5.1.6. Для очищення і дезінфекції приміщень і споруд для тварин використовуються лише продукти, дозволені відповідно до статті 24 для використання в органічному виробництві.

Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання продукту, назвою продукту, його діючими речовинами та місцем такого використання.

1.5.1.7. Приміщення, загони, обладнання й приладдя належним чином очищують і дезінфікують, щоб запобігти перехресному інфікуванню та накопиченню хвороботворних організмів. Фекалії, сечу й не спожитий чи розсипаний корм прибирають з необхідною частотою, щоб мінімізувати запах і уникнути приваблення комах або гризунів. Родентициди, які потрібно використовувати тільки в пастках, і продукти й речовини, дозволені відповідно до статей 9 і 24 до використання в органічному виробництві, можуть використовуватися для знищення комах та інших шкідливих організмів у приміщеннях та інших спорудах, де утримують тварин.

1.5.2. Ветеринарне лікування

1.5.2.1. Якщо, незважаючи на превентивні заходи, спрямовані на забезпечення здоров’я тварин, тварини захворіли або отримали ушкодження, їх необхідно лікувати негайно.

1.5.2.2. Для запобігання стражданню тварини хворобу необхідно лікувати негайно. Хімічно синтезовані алопатичні ветеринарні лікарські засоби, в тому числі антибіотики, дозволено використовувати за необхідності, з дотриманням суворих умов і під відповідальність ветеринара, якщо використання фітотерапевтичних, гомеопатичних та інших продуктів є неефективним. Зокрема, повинні бути визначені обмеження щодо курсів лікування й періодів очікування.

1.5.2.3. Перед лікуванням хімічно синтезованими алопатичними ветеринарними лікарськими засобами, включно з антибіотиками, необхідно віддавати перевагу кормовим матеріалам мінерального походження, дозволеним відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві, поживним добавкам, дозволеним відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві, та фітотерапевтичним і гомеопатичним продуктам за умови, що їх терапевтичний ефект є ефективним для даного виду тварин і стану, для якого призначене таке лікування.

1.5.2.4. За винятком вакцинації, лікування від паразитів і обов’язкових програм ліквідації інфекційних хвороб, якщо тварина або група тварин отримує понад три курси лікування хімічно синтезованими алопатичними ветеринарними лікарськими засобами, в тому числі антибіотиками, протягом 12 місяців, або більше одного курсу лікування, якщо продуктивний цикл таких тварин становить менше одного року, ані відповідних тварин, ані отриману від них продукцію не продають як органічні продукти, а до тварин застосовують перехідний період, зазначений у пункті 1.2.

1.5.2.5. Період очікування після отримання твариною останньої дози хімічно синтезованого алопатичного ветеринарного лікарського засобу, включно з антибіотиком, за звичайних умов використання, та виробництвом органічних харчових продуктів з такої тварини повинен бути вдвічі довшим, ніж період очікування, зазначений у статті 11 Директиви 2001/82/ЄС, та повинен становити щонайменше 48 годин.

1.5.2.6. Дозволяється лікування, пов’язане з захистом здоров’я людей і тварин, яке вимагається на основі законодавства Союзу.

1.5.2.7. Оператори документують або зберігають документальні підтвердження будь-якого застосованого лікування та, зокрема, ідентифікацію тварин, які піддавалися лікуванню, дату лікування, діагноз, дозування, назву лікарського засобу та, у відповідних випадках, рецепт ветеринара на ветеринарне лікування та період очікування, який застосовують, перш ніж продукти тваринництва можна реалізовувати й маркувати як органічні.

1.6. Приміщення для утримання й методи утримання

1.6.1. Ізоляція, обігрів і вентиляція будівель повинні забезпечувати підтримання циркуляції повітря, рівня запиленості, температури, відносної вологості повітря та концентрації газів у межах, які забезпечують благополуччя тварин. Будівля забезпечує достатню природну вентиляцію та достатню кількість природного світла.

1.6.2. Приміщення для тварин не є обов’язковими в областях з відповідними кліматичними умовами, які дозволяють тваринам жити поза межами приміщень. У таких випадках тварини повинні мати доступ до укриттів або затінку для захисту від несприятливих погодних умов.

1.6.3. Щільність розміщення в будівлях повинна забезпечувати комфорт, благополуччя й задоволення видоспецифічних потреб тварин і залежить, зокрема, від виду, породи та віку тварин. Вона також враховує поведінкові потреби тварин, які залежать, зокрема, від розміру групи та статі тварин. Щільність має забезпечити благополуччя тварин шляхом надання їм достатнього простору, де вони можуть нормально стояти, рухатися, легко лягати, повертатися, чиститися, займати всі природні положення та робити всі природні рухи, такі як потягування та хлопання крилами.

1.6.4. Необхідно дотримуватися вимог щодо мінімальної площі приміщень і відкритих майданчиків та технічних деталей щодо приміщень, встановлених у імплементаційних актах, зазначених у статті 14(3).

1.6.5. Зони на відкритому повітрі можуть бути частково закриті. Веранди не вважають зонами на відкритому повітрі.

1.6.6. Загальна щільність розміщення не повинна перевищувати граничної межі 170 кг органічного азоту на рік на гектар сільськогосподарських угідь.

1.6.7. Щоб визначити належну щільність розміщення, зазначену в пункті 1.6.6, компетентний орган встановлює умовні голови, еквівалентні ліміту, зазначеному в пункті 1.6.6, на основі даних, встановлених у кожній із конкретних вимог залежно від типу тваринництва.

1.6.8. Для жодних видів сільськогосподарських тварин не використовують клітки, коробки та плоскі платформи.

1.6.9. Якщо тварину відокремлюють з ветеринарних причин, її утримують у місці з твердою підлогою та забезпечують їй солому або відповідну підстилку для лежання. Тварина повинна мати можливість легко повертатися і комфортно лягати на повний зріст.

1.6.10. Органічних тварин не можна вирощувати в загонах на дуже вологому або болотистому ґрунті.

1.7. Благополуччя тварин

1.7.1. Весь персонал, задіяний в утриманні тварин і маніпуляціях з ними під час транспортування й забою, має володіти необхідними базовими знаннями й навичками щодо потреб тварин з точки зору здоров’я та благополуччя, і повинен пройти належну підготовку, якої вимагає, зокрема, Регламент Ради (ЄС) № 1/2005 ( - 26) і Регламент Ради (ЄС) № 1099/2009 ( - 27), з метою забезпечити належне застосування правил, встановлених у цьому Регламенті.

1.7.2. Методи тваринництва, в тому числі щільність розміщення та умови утримання, забезпечують задоволення еволюційних, фізіологічних і поведінкових потреб тварин.

1.7.3. Тварини повинні мати постійний доступ до зон на відкритому повітрі, якщо можливо - до пасовищ, де вони можуть рухатися, коли це дозволяють погодні й сезонні умови та стан ґрунту, крім випадків накладання обмежень і зобов’язань, пов’язаних з захистом здоров’я людей і тварин на основі законодавства Союзу.

1.7.4. Кількість тварин обмежують з метою мінімізації виснаження пасовищ, витоптування ґрунту, ерозії та забруднення, яке спричиняють тварини або поширення їхнього гною.

1.7.5. Заборонено прив’язувати або ізолювати поголів’я, крім випадків, коли йдеться про прив’язування або ізолювання окремих тварин на обмежений період, і якщо це обґрунтовано ветеринарними причинами. Ізолювання поголів’я може бути дозволене тільки на обмежений період і тільки тоді, коли під загрозою безпека працівників, або з огляду на благополуччя тварин. Компетентні органи можуть дозволяти прив’язування великої рогатої худоби на фермах в кількості не більше ніж 50 тварин (крім молодняка), коли неможливо тримати худобу в групах відповідно до їхніх поведінкових потреб, за умови що вони мають доступ до пасовищ у пасовищний період і мають доступ до зон на відкритому повітрі принаймні двічі на тиждень, коли випасання неможливе.

1.7.6. Тривалість транспортування тварин зводять до мінімуму.

1.7.7. Будь-якого страждання, болю та стресу необхідно уникати та зводити їх до мінімуму протягом усього життя тварини, в тому числі під час забою.

1.7.8. Без обмеження подальших змін у законодавстві Союзу щодо благополуччя тварин, обрізка хвостів у овець, підрізання дзьобів у перші три дні життя та обезрожування може бути погоджено, як виняток, але тільки в індивідуальних випадках, і лише якщо ці практики покращують здоров’я, благополуччя або гігієну тварин, або якщо інакше під загрозою опинилася б безпека працівників. Видалення рогових зачатків може бути погоджене тільки в окремих випадках, якщо воно покращує здоров’я, благополуччя або гігієну тварин, або якщо інакше під загрозою опинилася б безпека працівників. Компетентний орган дозволяє такі операції тільки якщо оператор належним чином повідомив про них цей компетентний орган і обґрунтував їх, і якщо операцію здійснюватиме кваліфікований персонал.

1.7.9. Будь-яке страждання тварин зводять до мінімуму за допомогою застосування відповідної анестезії або аналгезії та шляхом проведення кожної операції тільки у сприятливому віці кваліфікованим персоналом.

1.7.10. Фізична кастрація дозволена для підтримання якості продуктів і традиційних практик виробництва, але тільки з дотриманням умов, встановлених у пункті 1.7.9.

1.7.11. Завантаження й розвантаження тварин повинно здійснюватися без використання будь-якого типу електричної чи іншої болючої стимуляції для примушування тварин. Використання алопатичних транквілізаторів до транспортування чи під час нього заборонене.

1.7.12.Оператори документують або зберігають документальні підтвердження всіх конкретних застосованих операцій і обґрунтування застосування пункту 1.7.5, 1.7.8, 1.7.9 або 1.7.10. Що стосується тварин, які вибувають з господарства, у відповідних випадках документують такі дані: вік, кількість тварин, масу тварин на забій, відповідну ідентифікацію (кожної тварини або партії/зграї/вулика), дату вибуття та пункт призначення.

1.8. Підготовка неперероблених продуктів

Якщо тварин піддають операціям з підготовки, іншим ніж переробки, до таких операцій застосовують загальні вимоги, встановлені в пунктах 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 і 2.2.3 частини IV mutatis mutandis.

1.9. Додаткові загальні правила

1.9.1. Для великої рогатої худоби, овець, кіз і коней

1.9.1.1. Годівля

До годівлі застосовують такі правила:

(a) щонайменше 60 % кормів мають походити з самого господарства або, якщо це неможливо чи такі корми відсутні, вони мають бути вироблені у співпраці з іншими органічними виробничими підрозділами або виробничими підрозділами перехідного періоду та операторами, які займаються виробництвом кормів з використанням кормів і кормових матеріалів з того самого регіону. Цей відсоток збільшується до 70 % з 1 січня 2024 року;

(b) тварини повинні мати доступ до пасовищ для випасання завжди, коли дозволяють умови;

(c) незважаючи на пункт (b), бики віком понад один рік повинні мати завжди доступ до пасовищ або зони на відкритому повітрі;

(d) якщо тварини мають доступ до пасовищ у пасовищний період, і якщо зимова система утримання дозволяє тваринам вільно рухатися, можна не дотримуватись зобов’язання забезпечувати зони на відкритому повітрі на зимові місяці;

(e) системи вирощування мають базуватися на максимальному використанні пасовищ, спираючись на наявність пасовищ у різні пори року;

(f) щонайменше 60 % сухої речовини в добовому раціоні мають складати грубі корми, свіжі або сухі корми, або силос. Цей відсоток можна зменшити до 50 % для тварин, призначених для виробництва молока, на максимальний період три місяці на початку лактації.

1.9.1.2. Приміщення для утримання й методи утримання

До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:

(a) приміщення повинні мати гладку, але не слизьку підлогу;

(b) у приміщеннях має бути зручна, чиста й суха зона достатнього розміру для відпочинку, яка складається з суцільної конструкції без щілин. В зоні відпочинку має бути достатньо сухих місць для лежання, вкритих підстилкою. Підстилка має складатися з соломи або іншого придатного природного матеріалу. Підстилку можна покращувати й збагачувати будь-яким мінеральним продуктом, дозволеним відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві як добрива або речовини для покращення ґрунту;

(c) незважаючи на пункт (a) першого підпараграфа статті 3(1) і другий підпараграф статті 3(1) Директиви Ради 2008/119/ЄС ( - 28), утримання телят в індивідуальних боксах забороняється з тижневого віку, крім утримання таким чином окремих тварин протягом обмеженого періоду, і якщо це обґрунтовано ветеринарними причинами;

(d) якщо теля відокремили з ветеринарних причин, його мають утримувати у місці з твердою підлогою та забезпечити йому солом’яну підстилку для лежання. Теля повинно мати можливість легко повертатися і комфортно лягати на повний зріст.

1.9.2. Для оленів

1.9.2.1. Годівля

До годівлі застосовують такі правила:

(b) тварини повинні мати доступ до пасовищ для випасання завжди, коли дозволяють умови;

(c) якщо тварини мають доступ до пасовищ у пасовищний період, і якщо зимова система утримання дозволяє тваринам вільно рухатися, можна не дотримуватись зобов’язання забезпечувати зони на відкритому повітрі на зимові місяці;

(d) системи вирощування мають базуватися на максимальному використанні пасовищ, враховуючи наявність пасовищ у різні пори року;

(e) щонайменше 60 % сухої речовини в добовому раціоні мають складати грубі корми, свіжі або сухі корми, або силос. Цей відсоток можна зменшити до 50 % для самиць оленів, призначених для виробництва молока, на максимальний період три місяці на початку лактації;

(f) протягом вегетаційного періоду має бути забезпечене природне випасання в загоні. Не дозволяються загони, які не можуть забезпечити годування шляхом випасання протягом вегетаційного періоду;

(g) годівля може бути дозволена тільки в разі нестачі пасовищ через погані погодні умови;

(h) вирощуваних тварин, яких утримують у загоні, забезпечують чистою та свіжою водою. Якщо відсутнє природне легкодоступне для тварин джерело води, забезпечують місця для напування.

1.9.2.2. Приміщення для утримання й методи утримання

До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:

(a) оленів мають забезпечити укриттями, навісами та парканами, які не шкодять тваринам;

(b) у загонах для благородних оленів тварини повинні мати можливість качатися в багні, щоб забезпечити догляд за шкірою та терморегуляцію;

(d) у всіх приміщеннях має бути зручна, чиста й суха зона достатнього розміру для лежання або відпочинку, яка складається з суцільної конструкції без щілин. В зоні відпочинку має бути достатньо сухих місць для лежання, вкритих підстилкою. Підстилка має складатися з соломи або іншого придатного природного матеріалу. Підстилку можна покращувати й збагачувати будь-яким мінеральним продуктом, дозволеним відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві як добрива або речовини для покращення ґрунту;

(e) місця для годівлі встановлюють в зонах, захищених від погодних умов та доступних і для тварин, і для осіб, які за ними доглядають. Ґрунт, на якому розміщують місця для годування, є ущільненим, а годівниці обладнані дахом;

(f) якщо неможливо забезпечити постійний доступ до корму, місця для годування повинні бути обладнані таким чином, щоб усі тварини могли їсти одночасно.

1.9.3. Для свиней

1.9.3.1. Годівля

До годівлі застосовують такі правила:

(a) щонайменше 30 % кормів мають походити з самого господарства або, якщо це неможливо чи такі корми відсутні, вони мають бути вироблені у співпраці з іншими органічними виробничими підрозділами або виробничими підрозділами перехідного періоду та операторами, які займаються виробництвом кормів, з використанням кормів і кормових матеріалів з цього самого регіону;

(b) до щоденного раціону додають грубі корми, свіжі або сухі корми чи силос;

(c) якщо фермери не можуть отримати білкові корми для птиці виключно з органічного виробництва, і компетентний орган підтвердив, що органічні білкові корми відсутні в достатній кількості, дозволено використовувати неорганічні білкові корми до 31 грудня 2026 року з дотриманням таких умов:

(i) вони відсутні в органічній формі;

(ii) вони вироблені або підготовлені без хімічних розчинників;

(iii) їх використання обмежене годуванням поросят вагою до 35 кг конкретними білковими компонентами; і

(iv) максимальний відсоток, дозволений на період 12 місяців для цих тварин, не перевищує 5 %. Відсоток розраховують як процентне співвідношення сухої речовини кормів сільськогосподарського походження.

1.9.3.2. Приміщення для утримання й методи утримання

До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:

(a) приміщення повинні мати гладку, але не слизьку підлогу;

(b) у приміщеннях має бути зручна, чиста й суха зона достатнього розміру для лежання або відпочинку, яка складається з суцільної конструкції без щілин. В зоні відпочинку має бути достатньо сухих місць для лежання, вкритих підстилкою. Підстилка має складатися з соломи або іншого придатного природного матеріалу. Підстилку можна покращувати й збагачувати будь-яким мінеральним продуктом, дозволеним відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві як добрива або речовини для покращення ґрунту;

(c) щоб усі свині в загоні могли лежати одночасно, коли кожна тварина займає максимальну площу, має бути достатньо велике місце для лежання з соломи або іншого придатного матеріалу;

(d) свиноматок мають утримувати у групах, за винятком останніх етапів вагітності та періоду вигодовування поросят, коли свиноматка повинна мати можливість вільно рухатися в своєму загоні, і її рух обмежують тільки на короткі періоди;

(e) без обмеження жодних додаткових вимог щодо соломи, за кілька днів до очікуваного опоросу свиноматок забезпечують достатньою кількістю соломи або іншого придатного природного матеріалу, щоб дати їм можливість побудувати кубло;

(f) зони вигулу мають забезпечити свиням можливість випорожнятися та рити. Для риття дозволено використовувати різні субстрати.

1.9.4. Для птиці

1.9.4.1. Походження тварин

Для запобігання інтенсивних методів вирощування, птицю вирощують до досягнення нею мінімального віку забою або підбирають породи птиці, для яких характерне повільне зростання, і які є адаптованими для вирощування поза межами приміщень.

Компетентний орган визначає критерії порід, що повільно ростуть, або складає перелік таких різновидів і надає цю інформацію операторам, іншим державам-членам і Комісії.

Якщо фермер не використовує породи, які повільно ростуть, мінімальний вік на момент забою має становити:

(a) 81 день для курчат;

(b) 150 днів для каплунів;

(d) 70 днів для самиць мускусної качки;

(e) 84 дні для самців мускусної качки;

(f) 92 дні для качок породи мулард;

(g) 94 дні для цесарок;

(h) 140 днів для індиків і гусей для запікання; і

(i) 100 днів для індичок.

1.9.4.2. Годівля

До годівлі застосовують такі правила:

(b) до щоденного раціону додають грубі корми, свіжі або сухі корми чи силос;

(i) вони відсутні в органічній формі;

(ii) вони вироблені або підготовлені без хімічних розчинників;

(iii) їх використання обмежене годуванням молодняка птиці конкретними білковими компонентами; і

1.9.4.3. Благополуччя тварин

Заборонено обскубувати живу птицю.

1.9.4.4. Приміщення для утримання й методи утримання

До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:

(a) щонайменше третина площі підлоги має бути твердою, без щілин і решіток, і вкритою підстилковим матеріалом, таким як солома, деревна тирса, пісок або торф;

(b) у пташниках для курей-несучок достатньо велика частина площі підлоги, доступної для курей, має бути доступною для збирання пташиного посліду;

(c) приміщення звільняються від тварин в період між вирощуванням кожної партії птиці. У цей час приміщення і обладнання очищують і дезінфікують. Крім того, після завершення вирощування кожної партії птиці вигульні майданчики залишаються порожніми протягом періоду, який встановлюють держави-члени, щоб дозволити рослинності відрости. Оператор документує або зберігає документальні підтвердження застосування такого періоду. Ці вимоги не застосовуються, якщо птицю не вирощують партіями, не тримають на вигульних майданчиках, і вона може вільно ходити цілий день;

(d) птиця повинна мати доступ до зон на відкритому повітрі протягом щонайменше третини свого життя. Проте кури-несучки та птиця для відгодівлі повинні мати доступ до зон на відкритому повітрі протягом щонайменше третини свого життя, крім випадків, коли на основі законодавства Союзу запроваджені тимчасові обмеження;

(e) постійний доступ до відкритого повітря у денний час забезпечують з максимально раннього віку, коли це стає практично можливим, і коли це дозволяють фізіологічні й фізичні умови, крім випадків, коли на основі законодавства Союзу були запроваджені тимчасові обмеження;

(f) як відступ від пункту 1.6.5, для племінної птиці та курчат віком до 18 тижнів, за дотримання зазначених у пункті 1.7.3 умов щодо обмежень і зобов’язань, пов’язаних із захистом здоров’я людей і тварин, запроваджених на основі законодавства Союзу, якщо у зв’язку з цим племінна птиця та курчата віком до 18 тижнів не мають доступу до зон на відкритому повітрі, веранди вважають зонами на відкритому повітрі, і в таких випадках веранди мають бути обладнані сітчастим бар’єром, щоб не випустити птахів назовні;

(g) зони на відкритому повітрі для птиці мають забезпечувати птиці легкий доступ до достатньої кількості поїлок;

(h) зони на відкритому повітрі для птиці мають бути в основному вкриті рослинністю;

(i) в умовах, коли доступність кормів з прилеглої області обмежена, наприклад, через тривалий сніговий покрив або посушливі погодні умови, птицю можна догодовувати грубими кормами;

(j) якщо птицю утримують у приміщеннях через обмеження або зобов’язання, накладені на основі законодавства Союзу, вона має постійний доступ до достатньої кількості грубих кормів і відповідного матеріалу для задоволення її поведінкових потреб;

(k) водоплавна птиця має доступ до струмка, ставка, озера або басейну, коли дозволяють погодні та гігієнічні умови, для задоволення її видоспецифічних потреб і вимог щодо благополуччя тварин; коли погодні умови не дозволяють такого доступу, птиця має доступ до води, куди має можливість занурити голову й почистити пір’я;

(l) природне світло можна доповнювати штучним, щоб максимальний світловий день становив 16 годин на добу, з безперервним періодом нічного відпочинку без штучного світла тривалістю щонайменше вісім годин;

(m) загальна корисна площа пташника, який використовується для відгодівлі птиці, у виробничому підрозділі не має перевищувати 1600 м - 2 ;

(n) в одному відділенні пташника не можна утримувати більше ніж 3000 курей-несучок.

1.9.5. Для кролів

1.9.5.1. Годівля

До годівлі застосовують такі правила:

(a) щонайменше 70 % кормів мають походити з самого господарства або, якщо це неможливо чи такі корми відсутні, вони мають бути вироблені у співпраці з іншими органічними виробничими підрозділами або виробничими підрозділами перехідного періоду та операторами, які займаються виробництвом кормів, з використанням кормів і кормових матеріалів з цього самого регіону;

(b) кролі повинні мати доступ до пасовищ для випасання завжди, коли дозволяють умови;

(c) системи вирощування мають базуватися на максимальному використанні пасовищ, враховуючи наявність пасовищ у різні пори року;

(d) волокнисті корми, такі як солому або сіно, дають, коли трави недостатньо. Фураж складає щонайменше 60 % раціону.

1.9.5.2. Приміщення для утримання й методи утримання

До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:

(a) у приміщеннях має бути зручна, чиста й суха зона достатнього розміру для лежання або відпочинку, яка складається з суцільної конструкції без щілин. В зоні відпочинку має бути достатньо сухих місць для лежання, вкритих підстилкою. Підстилка має складатися з соломи або іншого придатного природного матеріалу. Підстилку можна покращувати й збагачувати будь-яким мінеральним продуктом, дозволеним відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві як добрива або речовини для покращення ґрунту;

(b) кролів утримують у групах.

(d) кролі повинні мати доступ до:

(i) прихистку під дахом, у тому числі темних укриттів;

(ii) відкритих загородок з рослинністю, бажано пасовищ;

(iii) піднятої платформи, на якій вони можуть сидіти, у приміщенні або поза його межами;

(iv) матеріалу для облаштування кубла для всіх кролиць, які годують.

1.9.6. Для бджіл

1.9.6.1. Походження тварин

У бджільництві перевагу віддають використанню Apis mellifera і їх місцевим екотипам.

1.9.6.2. Годівля

До годівлі застосовують такі правила:

(a) наприкінці виробничого сезону у вуликах залишають достатню кількість меду і пилку для зимівлі бджіл;

(b) бджолині сім’ї можна годувати, тільки якщо виживання сім’ї знаходиться під загрозою через кліматичні умови. У такому випадку бджолині сім’ї годують органічним медом, органічним пилком, органічним цукровим сиропом або органічним цукром.

1.9.6.3. Лікування бджіл

До лікування бджіл застосовують такі правила:

(a) для захисту рамок, вуликів і стільників, зокрема від шкідників, можна використовувати лише родентициди в пастках, а також продукти й речовини, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статей 9 і 24;

(b) для дезінфекції пасік дозволяється фізична обробка, наприклад, обробка паром або відкритим полум’ям;

(d) якщо, попри всі превентивні заходи, бджолині сім’ї захворіли або уражені паразитами, необхідно негайно розпочати їх лікування і, за необхідності, бджолині сім’ї можна ізолювати;

(e) у випадку ураження вароатозом дозволено застосовувати мурашину кислоту, молочну кислоту, оцтову кислоту та щавлеву кислоту, а також ментол, тимол, евкаліптол або камфору;

(f) якщо обробку проводять хімічно синтезованими алопатичними продуктами, включно з антибіотиками, крім продуктів й речовин, дозволених до використання в органічному виробництві відповідно до статей 9 і 24, на період такої обробки бджолині сім’ї, до яких її застосовують, слід ізолювати. Весь віск замінюють на віск, що походить з органічного бджільництва. Після цього до цих сімей застосовується перехідний період тривалістю 12 місяців, встановлений у пункті 1.2.2.

1.9.6.4. Благополуччя бджіл

До бджільництва застосовують такі додаткові загальні правила:

(a) заборонене знищення бджіл у стільниках як метод, пов’язаний зі збиранням продуктів бджільництва;

(b) заборонене каліцтво, таке як обрізання крил у бджолиних маток.

1.9.6.5. Приміщення для утримання й методи утримання

До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:

(a) пасіки розміщують у місцевостях, які забезпечують наявність джерел нектару і пилку, що складаються в основному з органічно вирощених культур або, у відповідних випадках, з природної рослинності, або лісів чи культур, які не вирощують органічними методами, але до яких застосовують тільки методи з незначним впливом на довкілля;

(b) пасіки тримають на достатній відстані від джерел, що можуть призвести до забруднення продуктів бджільництва або до захворювань бджіл;

(c) пасіки розміщують таким чином, щоб у радіусі 3 км від них джерелами нектару і пилку були в основному органічно вирощувані культури або природна рослинність чи культури, до яких застосовують тільки методи з незначним впливом на довкілля, еквівалентні методам, передбаченим у статтях 28 і 30 Регламенту (ЄС) № 1305/2013, які не можуть вплинути на властивості продуктів бджільництва як органічних. Ця вимога не застосовується, коли відсутнє цвітіння або коли бджолині сім’ї знаходяться на зимівлі;

(d) вулики й матеріали, що використовують у бджільництві, повинні бути виготовлені в основному з природних матеріалів, які не становлять загрози забруднення довкілля або продуктів бджільництва;

(e) бджолиний віск для нових вуликів походить з органічних виробничих підрозділів;

(f) у вуликах дозволено використовувати тільки натуральні продукти, такі як прополіс, віск і рослинні олії;

(g) синтетичні хімічні репеленти не використовують під час викачування меду;

(h) стільники з розплодом не використовують для викачування меду;

(i) бджільництво не вважають органічним, якщо ним займаються в регіонах або областях, які держави-члени визначили як регіони чи області, де органічне бджільництво практикувати неможливо.

1.9.6.6. Обов’язок вести документацію

Оператори повинні мати карту у відповідному масштабі або географічні координати розташування вуликів, які надають установі контролю або органу контролю, щоб довести, що доступні для бджолиних сімей площі відповідають вимогам цього Регламенту.

У журнал обліку інформації необхідно вносити таку інформацію щодо годівлі: назву використаного продукту, дати, кількості та вулики, в яких використаний цей продукт.

Зону, де розміщена пасіка, потрібно документувати разом з ідентифікацією вуликів і періодом переміщення.

Всі вжиті заходи необхідно записувати у журнал обліку інформації, включно з вийманням стільників і операціями з відкачування меду. Записують також кількість зібраного меду і дати його збирання.

Частина III: Правила виробництва водоростей і тварин аквакультури

1. Загальні вимоги

1.1. Підприємства розміщують у місцях, не забруднених продуктами або речовинами, не дозволеними до використання в органічному виробництві, або забрудниками, які поставили б під загрозу органічну якість продуктів.

1.2. Органічні й неорганічні виробничі підрозділи належним чином відокремлюють з дотриманням мінімальної відстані, встановленої державами-членами, у відповідних випадках. Такі заходи з відокремлення ґрунтуються на природній ситуації, окремих системах розподілу води, відстанях, приливній течії та розміщенні органічного виробничого підрозділу вище або нижче за течією. Виробництво водоростей і аквакультури не вважають органічним, якщо ним займаються в місцях або областях, які органи держав-членів визначили як місця чи області, непридатні для такої діяльності.

1.3. Для кожного нового оператора, який подає заявку на перехід до органічного виробництва та виробляє понад 20 тон продуктів аквакультури на рік, проводять екологічне оцінювання, що відповідає розміру виробничого підрозділу, мета якого - засвідчити умови виробничого підрозділу та його безпосереднього оточення, а також ймовірний вплив його роботи. Оператор надає результати екологічного оцінювання установі контролю чи органу контролю. Зміст екологічного оцінювання ґрунтується на додатку IV до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2011/92/ЄС ( - 29). Якщо для виробничого підрозділу вже провели еквівалентне екологічне оцінювання, результати такого оцінювання можна використати для цієї мети.

1.4. Не дозволяється знищувати мангрові зарості.

1.5. Оператор надає пропорційний виробничому підрозділу план сталого управління щодо аквакультури та збирання водоростей.

1.6. План оновлюють щорічно і детально описують вплив підприємства на довкілля та екологічний моніторинг, який належить вести, а також складають перелік заходів, яких необхідно вживати, щоб звести до мінімуму негативний вплив на навколишнє водне й наземне середовище, в тому числі, у відповідних випадках, вивільнення поживних речовин у довкілля за один виробничий цикл або за рік. План має містити записи про нагляд за станом технічного обладнання та його ремонт.

1.7. Захисні та превентивні заходи, яких вживають проти хижаків відповідно до Директиви 92/43/ЄЕС і національних правил, фіксують у плані сталого управління.

1.8. За необхідності при складанні плану управління відбувається координація з сусідніми операторами.

1.9. Оператори, які працюють у сфері аквакультури й водоростей, складають, як частину плану сталого управління, план зменшення відходів, який встановлюють на початку виконання робіт. Де можливо, використання залишкового тепла обмежують енергією з відновлюваних джерел.

1.10. Підготовка неперероблених продуктів

Якщо водорості або тварин аквакультури піддають операціям з підготовки, окрім переробки, до таких операцій застосовують загальні вимоги, встановлені в пунктах 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 і 2.2.3 частини IV mutatis mutandis.

1.11. Оператори зберігають наявні документальні підтвердження застосування всіх відступів від правил виробництва тварин аквакультури, отриманих відповідно до пунктів 3.1.2.1(d) та (e).

2. Вимоги щодо водоростей

Крім загальних правил виробництва, встановлених у статтях 9, 10, 11 і 15, і, у відповідних випадках, у розділі 1 цієї частини, встановлені в цій секції правила застосовують до органічного збирання й виробництва водоростей. Ці правила застосовують mutatis mutandis до виробництва фітопланктону.

2.1. Перехід

2.1.1. Тривалість перехідного періоду для виробничого підрозділу зі збирання водоростей становить шість місяців.

2.1.2. Тривалість перехідного періоду для виробничого підрозділу з вирощування водоростей становить шість місяців або один повний виробничий цикл, залежно від того, що триває довше.

2.2. Правила виробництва водоростей

2.2.1. Збирання диких водоростей і їх частин вважають органічним виробництвом за умови, що:

(a) місця зростання є придатними з огляду на здоров’я та мають «відмінний» екологічний стан, як визначено в Директиві 2000/60/ЄС, або мають якість, еквівалентну:

- зонам виробництва, класифікованим як A і B в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 854/2004 ( - 30), до 13 грудня 2019 року, або

- відповідним класифікаційним районам, встановленим у імплементаційних актах, ухвалених Комісією відповідно до статті 18(8) Регламенту (ЄС) 2017/625, з 14 грудня 2019 року;

(b) збирання не чинить значного впливу на стабільність природної екосистеми або підтримання видів у районі збирання.

2.2.2. Водорості вирощують у районах з характеристиками щодо довкілля та здоров’я, щонайменше еквівалентними характеристикам, зазначеним у пункті 2.2.1(a), щоб таке вирощування могло вважатися органічним. Крім цього, застосовують такі правила виробництва:

(a) на всіх етапах виробництва, від збирання молодих водоростей до збирання врожаю, використовують сталі практики;

(b) щоб забезпечити підтримання багатого генетичного фонду, збирання молодих водоростей у дикій природі проводять на регулярній основі, задля підтримання та збільшення різноманіття запасу культивованої культури;

(c) добрива не використовують, окрім як у закритих виробничих об’єктах, і тільки якщо їх використання в органічному виробництві з цією метою дозволене відповідно до статті 24.

Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту та застосованою кількістю, а також інформацію про відповідні партії/резервуари/басейни.

2.3. Вирощування водоростей

2.3.1. Культура водоростей в морі повинна використовувати тільки поживні речовини, які природно зустрічаються в довкіллі, або з виробництва органічних тварин аквакультури, при цьому бажано, щоб таке виробництво розташовувалося поблизу, як частина системи полікультури.

2.3.2. У наземних об’єктах, де використовують зовнішні джерела поживних речовин, рівень поживних речовин у стічних водах можна перевірити, і він повинен бути таким самим або нижчим за рівень поживних речовин у вхідній воді. Можна використовувати тільки поживні речовини рослинного або мінерального походження, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24.

Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання продуктів, назвою продукту та застосованою кількістю, а також інформацію про відповідні партії/резервуари/басейни.

2.3.3. Щільність посадки або інтенсивність експлуатації документують і підтримують справжність водного середовища, забезпечуючи, щоб не було перевищено максимальну кількість водоростей, які можна вирощувати без негативного впливу на довкілля.

2.3.4. Канати та інше обладнання, яке використовують для вирощування водоростей, за можливості використовують повторно або переробляють.

2.4. Стале збирання диких водоростей

2.4.1. На початку збирання водоростей проводиться одноразово оцінка біомаси.

2.4.2. У виробничому підрозділі або на виробничих потужностях ведуть документацію, яка дозволяє оператору ідентифікувати, а установі контролю чи органу контролю - впевнитися, що збирачі постачають тільки дикі водорості, вироблені відповідно до цього Регламенту.

2.4.3. Збирання проводять таким чином, щоб зібрані кількості істотно не впливали на стан водного середовища. Вживають таких заходів як техніка збирання, мінімальний розмір, вік, репродуктивний цикл або розмір водоростей, що залишаються, щоб забезпечити водоростям можливість регенерувати та запобігти прилову.

2.4.4. Якщо водорості збирають на спільних територіях, необхідна наявність документального підтвердження, яке видає відповідний призначений державою-членом орган, і яке засвідчує, що весь збір відповідає вимогам цього Регламенту.

3. Вимоги до тварин аквакультури

Крім загальних правил виробництва, встановлених у статті 9, 10, 11 і 15, і, де доречно, в розділі 1 цієї частини, правила, встановлені в цій секції, застосовують до органічного виробництва видів риби, ракоподібних, голкошкірих і молюсків. Ці правила також застосовують mutatis mutandis до виробництва зоопланктону, мікроракоподібних, коловерток, червів та інших водних тварин, призначених для використання як кормів.

3.1. Загальні вимоги

3.1.1. Перехід

Такі перехідні періоди для виробничих підрозділів аквакультури застосовують до таких типів водних об’єктів, включно з наявними тваринами аквакультури:

(a) для споруд , які не можна висушити, очистити й дезінфікувати, перехідний період складає 24 місяці;

(b) для споруд , які були висушені або знаходилися під паром, перехідний період складає 12 місяців;

(d) для відкритих водних споруд, включно з об’єктами з виробництва двостулкових молюсків, перехідний період складає три місяці.

3.1.2. Походження тварин аквакультури

3.1.2.1. До походження тварин аквакультури застосовують такі правила:

(a) органічна аквакультура ґрунтується на вирощуванні молодняка, який походить з органічного маточного стада та з органічних виробничих підрозділів;

(b) використовують місцево вирощені види, а розведення спрямоване на виробництво різновидів, краще пристосованих до умов виробництва, що забезпечує хороше здоров’я й благополуччя тварин, а також максимально повне використання кормових ресурсів. Компетентному органу або, у відповідних випадках, установі контролю чи органу контролю надають документальне підтвердження їх походження та поводження з ними;

(d) для цілей розведення можна вводити в господарство виловлених або неорганічних тварин аквакультури тільки у цілком виправданих випадках, за відсутності органічної породи, або коли у виробничий підрозділ вводять новий генетичний матеріал для цілей розведення, після отримання дозволу, який надає компетентний орган, з метою покращити пристосованість генетичного фонду. Таких тварин утримують згідно з принципами органічного управління протягом щонайменше трьох місяців, перш ніж їх можна буде використати для розведення. Для тварин, внесених у червоний перелік МСОП видів, яким загрожує зникнення, дозвіл на використання виловлених у дикій природі екземплярів може надаватися лише в контексті програм збереження, визнаних відповідним органом публічної влади, який відповідає за природоохоронні заходи;

(e) збирання молодняка диких тварин аквакультури для цілей нагулу обмежене такими випадками:

(i) природний приплив личинок і молодняка риб або ракоподібних при заповненні ставків, систем утримання та загород;

(ii) зариблення дикими мальками або личинками ракоподібних, які не внесені у червоний список МСОП видів, яким загрожує зникнення, в екстенсивній аквакультурі в водно-болотних угіддях, таких як напівпрісні ставки, припливні зони та прибережні лагуни, за умови, що:

- зариблення узгоджується з заходами управління, затвердженими відповідними органами, з метою забезпечити сталу експлуатацію цих видів, і

- тварин годують виключно природним кормом, який є в довкіллі.

Як відступ від пункту (a), держави-члени можуть дозволяти введення в органічний виробничий підрозділ для цілей нагулу максимум 50 % неорганічного молодняка видів, які не були вирощені як органічні в Союзі до 1 січня 2022 року, за умови що принаймні останніми двома третинами тривалості виробничого циклу управляють з дотриманням принципів органічного управління. Такий відступ може надаватися максимум на два роки і не поновлюється.

Для розташованих за межами Союзу господарств, які займаються аквакультурою, такий відступ можуть надавати тільки установи контролю або органи контролю, визнані відповідно до статті 46(1), для видів, які не були вирощені як органічні на території країни, в якій знаходиться господарство, або в Союзі. Такий відступ може надаватися максимум на два роки і не поновлюється.

3.1.2.2. До розведення застосовують такі правила:

(a) не використовують гормони та похідні гормонів;

(b) не використовують штучне виробництво одностатевих різновидів (крім ручного сортування), синтез поліплоїдних форм, штучну гібридизацію та клонування;

3.1.2.3. Виробництво молодняка

Для вирощування личинок морських видів риби дозволено використовувати системи вирощування (перевага надається «мезокосму» або «вирощуванню в резервуарах великої місткості»). Ці системи вирощування повинні відповідати таким вимогам:

(a) початкова щільність розміщення є меншою за 20 ікринок або личинок на літр;

(b) мінімальний обсяг резервуару для вирощування личинок становить 20 м - 3 ; і

(c) личинки живляться природним планктоном, який росте в резервуарі, і який за необхідності доповнюють виробленим поза межами резервуару фітопланктоном і зоопланктоном.

3.1.2.4. Оператори документують походження тварин, ідентифікуючи тварин/партії тварин, дату прибуття та тип видів, кількості, органічний або неорганічний статус і перехідний період.

3.1.3. Годівля

3.1.3.1.

До кормів для риби, ракоподібних і голкошкірих застосовують такі правила:

(a) тварин годують кормами, що відповідають харчовим потребам тварин на різних стадіях їх розвитку;

(b) режими годування розробляють з урахуванням таких пріоритетів:

(i) здоров’я й благополуччя тварин;

(ii) висока якість продукту, включно з поживним складом продукту, який забезпечує високу якість кінцевого їстівного продукту;

(iii) незначний вплив на довкілля;

(c) рослинна фракція кормів є органічною, а кормова фракція, отримана з водних тварин, походить з органічної аквакультури або з рибальства, сертифікованого як стале за схемою, визнаною компетентним органом відповідно до принципів, встановлених у Регламенті (ЄС) № 1380/2013;

(d) неорганічні кормові матеріали рослинного (в тому числі, з водоростей), тваринного або дріжджового походження, кормові матеріали мінерального або мікробного походження, кормові добавки й допоміжні технологічні речовини використовують, тільки якщо вони дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до цього Регламенту;

(e) активатори росту й синтетичні амінокислоти не використовують.

3.1.3.2. До двостулкових молюсків та інших видів, яким не згодовують корми, а які живляться природним планктоном, застосовують такі правила:

(a) такі тварини, які харчуються шляхом фільтрування, повинні задовольняти всі свої харчові потреби з природи, за винятком молодих особин, яких вирощують у інкубаторах і розплідниках;

(b) місця зростання є придатними з огляду на здоров’я та мають «відмінний» екологічний стан, як визначено в Директиві 2000/60/ЄС, або гарний екологічний стан, як визначено в Директиві 2008/56/ЄС, або мають якість, еквівалентну:

- зонам виробництва, класифікованим як A в Регламенті (ЄС) № 854/2004 до 13 грудня 2019 року, або

3.1.3.3. Спеціальні правила щодо кормів для хижих тварин аквакультури

Джерела кормів для хижих тварин аквакультури обирають з урахуванням таких пріоритетів:

(a) органічні корми, які походять з аквакультури;

(b) рибне борошно та риб’ячий жир із залишків від переробки органічної аквакультури, отримані з риби, ракоподібних або молюсків;

(c) рибне борошно, риб’ячий жир та кормовий матеріал рибного походження, отриманий з обрізків риби, ракоподібних або молюсків, вже виловлених для споживання людиною в рамках сталого рибальства;

(d) рибне борошно, риб’ячий жир та кормовий матеріал рибного походження, отриманий з цілої риби, ракоподібних або молюсків, виловлених у рамках сталого рибальства, які не використовуються для споживання людиною;

3.1.3.4. Спеціальні правила щодо кормів для окремих тварин аквакультури

На етапі вирощування рибу у внутрішніх водоймах, креветок з родини Penaeidae, прісноводних креветок і тропічну прісноводну рибу годують таким чином:

(a) їх годують природним кормом, який є в ставках і озерах;

(b) якщо природний корм, зазначений у пункті (a), відсутній в достатніх кількостях, дозволено використовувати органічний корм рослинного походження, бажано вирощений на цій самій фермі, або водорості. Оператори ведуть документацію, яка підтверджує потребу в використанні додаткових кормів;

(i) кормовий раціон креветок з родини Penaeidae і прісноводних креветок (Macrobrachium spp.) може складатися з максимум 25 % рибного борошна й 10 % риб’ячого жиру, отриманих зі сталих рибних ресурсів;

(ii) кормовий раціон сіамського сома (Pangasius spp.) може складатися з максимум 10 % рибного борошна або риб’ячого жиру, отриманих зі сталих рибних ресурсів.

3.1.3.5. Оператори документують конкретні режими годівлі, зокрема, назву та кількість корму й використання додаткового корму, а також відповідних тварин/партії тварин, яких годують таким кормом.

3.1.4. Охорона здоров’я

3.1.4.1. Профілактика хвороб

До профілактики хвороб застосовують такі правила:

(a) профілактика хвороб ґрунтується на утриманні тварин у оптимальних умовах завдяки вибору відповідного розміщення, зважаючи, зокрема, на вимоги виду до хорошої якості води, потоку та водообміну, оптимальній конструкції споруд, належному господарюванні й управлінні, в тому числі шляхом регулярного очищення й дезінфекції потужностей, застосуванні високоякісних кормів, відповідної щільності розміщення, а також вибору відповідних порід і різновидів;

(b) дозволено використовувати імунологічні ветеринарні лікарські засоби;

(c) у плані управління здоров’ям тварин детально описують практики біологічної безпеки та профілактики хвороб, у тому числі письмову угоду про надання ветеринарних консультацій з урахуванням розмірів виробництва, укладену з кваліфікованими ветеринарними службами, які відвідують ферму не рідше одного разу на рік або, якщо йдеться про двостулкових молюсків, не рідше одного разу на два роки;

(d) системи утримання, обладнання та приладдя належним чином очищують і дезінфікують;

(e) організми, які спричиняють біообростання, видаляють тільки фізичними методами або вручну, і, де доречно, повертають у море на певній відстані від ферми;

(f) можна використовувати тільки ті речовини для очищення й дезінфекції обладнання та споруд, які дозволені відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві;

(g) до “літування” застосовують такі правила:

(i) компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю, визначає, чи необхідне “літування”, а також визначає його відповідну тривалість, яку потрібно застосувати і яку документують після кожного виробничого циклу у випадку відкритих водних споруд, встановлених на морі;

(ii) воно не є обов’язковим для вирощування двостулкових молюсків;

(iii) під час “літування” клітку або іншу споруду, яку використовують для аквакультури, спорожнюють, дезінфікують і залишають порожньою до повторного використання;

(h) за необхідності, недоїдений рибний корм, фекалії та мертвих тварин негайно видаляють, щоб уникнути ризику значної шкоди для довкілля з огляду на стан якості води, мінімізувати ризик захворювань і уникнути приваблення комах або гризунів;

(i) ультрафіолетове світло й озон дозволено використовувати тільки в інкубаторах і розплідниках;

(j) для біологічного контролю ектопаразитів перевагу надають використанню риб-чистильників та використанню розчинів прісної води, морської води та хлориду натрію.

3.1.4.2. Ветеринарне лікування

До ветеринарного лікування застосовують такі правила:

(a) хворобу лікують негайно, щоб уникнути страждання тварини. Хімічно синтезовані алопатичні ветеринарні лікарські засоби, в тому числі антибіотики, дозволено використовувати за необхідності, з дотриманням суворих умов і під відповідальність ветеринара, якщо використання фітотерапевтичних, гомеопатичних та інших продуктів є недоречним. У відповідних випадках визначають обмеження щодо курсів лікування й періодів очікування;

(b) дозволяється лікування, пов’язане з захистом здоров’я людей і тварин, яке вимагається на основі законодавства Союзу;

(c) якщо попри превентивні заходи, спрямовані на забезпечення здоров’я тварин, зазначені в пункті 3.1.4.1, виникає проблема зі здоров’ям, дозволено застосовувати ветеринарне лікування в такому порядку пріоритетності:

(i) речовини з рослин, тварин або мінералів у гомеопатичному розведенні;

(ii) рослини та їх екстракти, які не мають анестезуючої дії; та

(iii) такі речовини як мікроелементи, метали, природні імуностимулятори або дозволені пробіотики;

(d) застосування алопатичного лікування обмежують двома курсами лікування на рік, за винятком вакцинації та обов’язкових програм ліквідації. Проте у випадках, коли виробничий цикл складає менше року, алопатичне лікування може застосовуватися тільки один раз. У разі перевищення зазначених лімітів на алопатичне лікування відповідні тварини аквакультури не повинні реалізовуватися як органічні продукти;

(e) використання обробок від паразитів, за винятком обов’язкових схем контролю, які застосовують держави-члени, обмежене таким:

(i) для лосося - максимум двома курсами обробки на рік або одним курсом обробки на рік, якщо цикл виробництва є коротшим ніж 18 місяців;

(ii) для всіх видів, окрім лосося - двома курсами обробки на рік або одним курсом обробки на рік, якщо цикл виробництва є коротшим ніж 12 місяців;

(iii) для всіх видів - загалом не більше ніж чотири курси обробки, незалежно від тривалості циклу виробництва виду;

(f) період очікування для алопатичного ветеринарного лікування та протипаразитарного лікування згідно з пунктом (d), включно з лікуванням за обов’язковими програмами контролю й ліквідації, є вдвічі довшим, ніж період очікування, зазначений у статті 11 Директиви 2001/82/ЄС, або складає, якщо цей період не встановлений, 48 годин;

(g) про будь-яке застосування ветеринарних лікарських засобів заявляють компетентному органу або, у відповідних випадках, установі контролю чи органу контролю, перш ніж реалізовувати таких тварин як органічні продукти. Тварини, до яких застосовували лікування, можна чітко ідентифікувати.

3.1.4.3. Документування профілактики хвороб

Оператори документують застосовані заходи, спрямовані на профілактику хвороб, з детальною інформацією про літування, очищення та водопідготовку, і будь-яке застосоване ветеринарне та інше лікування від паразитів, зокрема: дату лікування, діагноз, дозування, назву лікарського засобу і, у відповідних випадках, рецепт ветеринара на ветеринарне лікування та, якщо застосовно, періоди виведення, перш ніж продукти аквакультури можна реалізовувати й маркувати як органічні.

3.1.5. Приміщення для утримання й методи утримання

3.1.5.1. Аквакультурні комплекси з системою рециркуляції замкненого циклу заборонені, за винятком інкубаторів і розплідників або споруд для виробництва видів, які використовують як органічний корм.

3.1.5.2. Штучний підігрів або охолодження води дозволене тільки в інкубаторах і розплідниках. Природну воду зі свердловин можна використовувати для підігріву або охолодження води на всіх етапах виробництва.

3.1.5.3. Середовище для розведення тварин аквакультури проектують таким чином, щоб, відповідно до їх видоспецифічних потреб, тварини аквакультури:

(a) мали достатньо місця для їхнього благополуччя та відповідну щільність розміщення, встановлену в імплементаційних актах, зазначених у статті 15(3);

(b) утримувалися у воді доброї якості, зокрема, з відповідним потоком та водообміном, достатнім рівнем кисню й підтриманням низького рівня метаболітів;

(c) утримувалися в температурних і світлових умовах, які відповідають потребам видів, беручи до уваги географічне розташування.

Під час розгляду впливу щільності розміщення на благополуччя риби, яку виробляють, контролюють і беруть до уваги якість води і стан риби (а саме ушкодження плавців, інші ушкодження, темпи росту, поведінку, яку риба демонструє, та загальний стан здоров’я).

Для прісноводних риб тип дна є максимально наближеним до природних умов.

Для коропа та подібних видів:

- дно є природною землею,

- органічне й мінеральне удобрення ставків і озер проводять тільки добривами й речовинами для покращення ґрунту, дозволеними відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві, при цьому максимальне внесення становить 20 кг азоту на гектар,

- заборонена обробка з застосуванням синтетичних хімічних речовин для контролю гідрофітів і росту рослин у водах, які використовують для виробництва.

Оператори документують заходи з моніторингу та підтримання благополуччя тварин і якості води. У випадку внесення добрив у ставки й озера оператори документують внесення добрив і меліорантів, включно з датою внесення, назвою продукту, застосованою кількістю та місцем такого внесення.

3.1.5.4. Дизайн і конструкція водних систем утримання забезпечує таку швидкість потоку та фізіохімічні параметри, які гарантують здоров’я й благополуччя тварин і задовольняють їхні поведінкові потреби.

Необхідно дотримуватися конкретних характеристик для виробничих систем і систем утримання для видів або груп видів, які встановлені в імплементаційних актах, зазначених у статті 15(3).

3.1.5.5. Підрозділи для вирощування на суходолі мають відповідати таким умовам:

(a) проточні системи дозволяють моніторити і контролювати швидкість потоку і якість води як на вході, так і на виході води;

(b) щонайменше 10 % периметру («межа суходолу й води») має природну рослинність.

3.1.5.6. Системи утримання на морі мають відповідати таким умовам:

(a) вони розташовані в місці, де потік води, глибина та швидкість обміну водних мас є достатніми для мінімізації впливу на морське дно та довколишні водні маси;

(b) дизайн кліток, конструкція та технічне обслуговування організовані з урахуванням впливу робочого середовища.

3.1.5.7. Системи утримання розробляють, розміщують і експлуатують таким чином, щоб звести до мінімуму ризик втечі тварин.

3.1.5.8. Якщо риба або ракоподібні втекли, вживають належних заходів, щоб зменшити вплив на місцеву екосистему, зокрема, у відповідних випадках, їх відловлюють. Вжиті заходи документують.

3.1.5.9. Для виробництва тварин аквакультури в рибних ставках, резервуарах або каналах їх дно необхідно обладнати таким чином, щоб забезпечити природну фільтрацію - відстійниками, біологічними фільтрами або механічними фільтрами для збирання надлишків поживних речовин, або використовувати водорості чи тварин (двостулкових), які допомагають покращити якість стічних вод. У відповідних випадках через регулярні інтервали проводять моніторинг стічних вод.

3.1.6. Благополуччя тварин

3.1.6.1. Всі особи, які займаються утриманням тварин аквакультури, мають належні базові знання й навички щодо потреб цих тварин з огляду на здоров’я й благополуччя

3.1.6.2. Маніпуляції з тваринами аквакультури зводять до мінімуму та проводять надзвичайно обережно. Використовують відповідне обладнання й протоколи, щоб уникнути стресу та фізичних ушкоджень, пов’язаних з маніпуляціями, які проводять. Маніпуляції з маточним стадом проводять таким чином, щоб звести до мінімуму фізичні ушкодження та стрес, де доречно, з застосуванням анестезії. Сортувальні операції зводять до мінімуму і вдаються до них, тільки якщо це потрібно для забезпечення благополуччя риби.

3.1.6.3. До використання штучного світла застосовують такі обмеження:

(a) для подовження тривалості природного світлового дня, воно не перевищує максимуму, який враховує поведінкові потреби, географічні умови та загальне здоров’я тварин; цей максимум не перевищує 14 годин на день, крім випадків, коли це необхідно для репродуктивних цілей;

(b) уникають різкої зміни інтенсивності світла при зміні освітлення, для цього використовують лампи з регулюванням світлового потоку або фонове освітлення.

3.1.6.4. Аерація дозволена для забезпечення благополуччя та здоров’я тварин. Механічні аератори бажано живити за рахунок відновлюваних джерел енергії.

3.1.6.5. Кисень можна використовувати тільки в цілях, пов’язаних зі здоров’ям і благополуччям тварин, а також для критичних періодів виробництва чи транспортування, і тільки в таких випадках:

(a) виняткові випадки температурних змін, падіння атмосферного тиску або випадкове забруднення води;

(b) нерегулярні процедури з управління стадом, такі як відбір зразків і сортування;

Оператори документують таке застосування та зазначають, у зв’язку з яким підпунктом його здійснили: (a), (b) чи (c).

3.1.6.6. Вживають належних заходів, щоб звести до мінімуму тривалість транспортування тварин аквакультури.

3.1.6.7. Будь-яке страждання зводять до мінімуму протягом усього життя тварин, в тому числі під час забою.

3.1.6.8. Заборонена ампутація стебельчастих очей, в тому числі всі подібні практики, такі як перев’язування, надрізання та прищипування.

3.1.6.9. Методи забою забезпечують негайну втрату рибою свідомості та нечутливість до болю. Маніпуляції перед забоєм виконують таким чином, щоб уникнути ушкоджень і водночас звести до мінімуму страждання та стрес. При виборі оптимальних методів забою враховують різницю в розмірах і видах риб і характеристики виробничих об’єктів.

3.2. Детальні правила для молюсків

3.2.1. Походження посадкового матеріалу

До походження посадкового матеріалу застосовують такі правила:

(a) для двостулкових молюсків дозволено використовувати дикий посадковий матеріал, зібраний за межами виробничого підрозділу, якщо це не чинить значної шкоди довкіллю, якщо це дозволено місцевим законодавством і за умови, що дикий посадковий матеріал походить з:

(i) колоній, які навряд чи переживуть зимову погоду, або яких більше, ніж потрібно; або

(ii) природних колоній розплоду молюсків на колекторах;

(b) для устриці тихоокеанської (Crassostrea gigas) перевагу надають матеріалу, який є результатом селекції, щоб зменшити відкладання ікри в дикій природі;

(c) необхідно документувати, як, де і коли було зібрано дикий посадковий матеріал, щоб забезпечити простежуваність території збору;

(d) дикий посадковий матеріал дозволено збирати тільки після того, як компетентний орган надав на це дозвіл.

3.2.2. Приміщення для утримання й методи утримання

До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:

(a) виробництво дозволено вести в тій самій водній зоні, де виробляють органічну рибу й водорості, в полікультурній системі, що має бути задокументовано у плані сталого управління. Двостулкових молюсків також можна вирощувати в полікультурі з молюсками гастроподами, такими як береговий равлик;

(b) органічне виробництво двостулкових молюсків ведуть на територіях, межі яких позначені стовпами, поплавками або іншими чіткими відмітками і, за необхідності, обмежені сітчастими мішками, клітками або іншими штучними засобами;

(c) органічні молюскові ферми повинні мінімізувати ризик для видів, що охороняються. У разі використання сіток від хижаків, їх конструкція не повинна допускати завдання шкоди птахам, що пірнають.

3.2.3. Вирощування

До вирощування застосовують такі правила:

(a) в органічному виробництві дозволено вирощування мідій на канатах та інші методи, перелічені в імплементаційних актах, зазначених у статті 15(3);

(b) донне вирощування молюсків дозволене, тільки якщо в місцях збирання й вирощування не спричиняє істотний вплив на довкілля. Перед початком діяльності оператор додає окремою главою в план сталого управління і надає компетентному органу або, у відповідних випадках, установі контролю чи органу контролю аналіз і звіт на підтвердження мінімального впливу на довкілля.

3.2.4. Управління

До управління застосовують такі правила:

(a) щільність розміщення під час виробництва не перевищує щільність розміщення, яку застосовують у цій місцевості для неорганічних молюсків. Сортування, проріджування й коригування щільності розміщення проводять відповідно до біомаси з метою забезпечити благополуччя тварин і високу якість продукту;

(b) організми, які спричиняють біообростання, видаляють тільки фізичними методами або вручну, і, за необхідності, повертають у море далеко від молюскових ферм. Дозволено один раз за виробничий цикл обробляти молюсків розчином вапна для контролю організмів-конкурентів, які зустрічаються в обростаннях.

3.2.5. Конкретні правила вирощування для устриць

Дозволене вирощування в мішках на стелажах. Такі чи інші конструкції, в яких утримують устриць, розміщують таким чином, щоб уникнути формування суцільного бар’єра вздовж берегової лінії. Матеріал обережно розміщують на ложах з урахуванням приливної течії для оптимізації виробництва. Виробництво відповідає вимогам, встановленим у імплементаційних актах, зазначених у статті 15(3).

Частина IV: Правила для виробництва перероблених харчових продуктів

Крім загальних правил виробництва, встановлених у статтях 9, 11 і 16, до органічного виробництва перероблених харчових продуктів застосовують правила, викладені в цій частині.

1. Загальні вимоги до виробництва перероблених харчових продуктів

1.1. Харчові добавки, допоміжні технологічні речовини та інші речовини й інгредієнти, які використовують для виробництва харчових продуктів, а також всі застосовувані методи переробки, такі як копчення, повинні відповідати принципам належної виробничої практики ( - 31).

1.2. Оператори, які займаються виробництвом перероблених харчових продуктів, повинні впроваджувати та актуалізувати відповідні процедури, які ґрунтуються на систематичній ідентифікації критичних точок виробництва.

1.3. Дотримання зазначених у пункті 1.2 процедур повинно постійно забезпечувати відповідність виробництва перероблених харчових продуктів вимогам цього Регламенту.

1.4. Оператори повинні дотримуватися процедур, зазначених у пункті 1.2, та впроваджувати їх, зокрема, без обмеження статті 28, вони повинні:

(a) вживати запобіжних заходів і документувати такі заходи;

(b) вживати належні заходи для очищення, моніторити їх ефективність та документувати ці операції;

1.5. Виробництво перероблених органічних продуктів, продуктів перехідного періоду й неорганічних продуктів повинно бути відокремлене одне від одного в часі або просторі. Якщо органічні продукти, продукти перехідного періоду й неорганічні продукти, в будь-якій комбінації, переробляються або зберігаються у одному виробничому приміщенні, оператор повинен:

(a) інформувати про це компетентний орган або, у відповідних випадках, установу контролю чи орган контролю;

(b) проводити операції безперервно до завершення виробничого циклу, відокремлюючи в просторі або часі від аналогічних операцій з будь-яким іншим типом продуктів (органічними продуктами, продуктами перехідного періоду або неорганічними продуктами);

(c) зберігати органічні продукти, продукти перехідного періоду й неорганічні продукти до, під час та після операцій у спосіб, який забезпечує їх відокремлення в просторі або часі;

(d) вести актуальний реєстр усіх операцій і перероблених кількостей;

(e) вживати необхідних заходів для забезпечення ідентифікації партій та запобігання змішуванню або обміну між органічними продуктами, продуктами перехідного періоду та неорганічними продуктами;

(f) здійснювати операції з органічними продуктами або продуктами перехідного періоду тільки після належного очищення виробничого обладнання.

1.6. Заборонено використовувати продукти, речовини й методи, що відновлюють властивості, втрачені під час переробки та зберігання органічних харчових продуктів, які усувають результати недбалості під час переробки органічних харчових продуктів, або іншим чином можуть вводити в оману щодо справжньої природи продуктів, які планується реалізовувати як органічні харчові продукти.

1.7. Оператори повинні зберігати документальні підтвердження наданих дозволів на використання неорганічних сільськогосподарських інгредієнтів для виробництва перероблених органічних харчових продуктів відповідно до статті 25, якщо вони отримали або застосовували такі довзоли.

2. Детальні вимоги до виробництва перероблених харчових продуктів

2.1. До складу перероблених органічних харчових продуктів застосовуються такі вимоги:

(a) продукт повинен вироблятися в основному з сільськогосподарських інгредієнтів або продуктів, призначених для використання як харчових продуктів, зазначених у додатку I; для цілі визначення того, чи вироблено продукт в основному з таких продуктів, не враховують додану воду та сіль;

(b) органічний інгредієнт не поєднують з таким самим інгредієнтом в неорганічній формі;

2.2. Використання окремих продуктів і речовин у виробництві харчових продуктів

2.2.1. У виробництві перероблених харчових продуктів можна використовувати тільки харчові добавки, допоміжні технологічні речовини та неорганічні сільськогосподарські інгредієнти, довзолені відповідно до статті 24 або статті 25, а також продукти й речовини, зазначені в пункті 2.2.2, за винятком виробництва продуктів і речовин виноробства, до яких повинен застосовуватись пункт 2 частини VI, і за винятком виробництва дріжджів, до яких повинен застосовуватись пункт 1.3 частини VII.

2.2.2. У виробництві харчових продуктів дозволено використовувати такі продукти й речовини:

(a) культури мікроорганізмів та харчові ензими, які зазвичай використовують під час виробництва харчових продуктів, за умови, що харчові ензими для використання як харчових добавок доволені відповідно до статті 24 для використання в органічному виробництві;

(b) речовини й продукти, визначені в пунктах (c) та (d)(i) статті 3(2) Регламенту (ЄС) № 1334/2008, марковані як натуральні смако-ароматичні речовини або природні смако-ароматичні препарати відповідно до статті 16(2), (3) та (4) згаданого Регламенту;

(d) натуральні барвники й натуральні речовини для традиційного декоративного фарбування шкаралупи варених яєць, вироблених з наміром введення їх в обіг у певний період року;

(e) питна вода й органічна або неорганічна сіль (з хлоридом натрію або хлоридом калію як базовими компонентами), яку зазвичай використовують при переробці харчових продуктів;

(f) мінерали (включаючи мікроелементи), вітаміни, амінокислоти й мікронутрієнти, за умови, що:

(i) їх використання в харчових продуктах для звичайного споживання «безпосередньо вимагається за законом» у розумінні, що цього прямо вимагають положення законодавства Союзу або положення національного законодавства, сумісного з законодавством Союзу, внаслідок чого харчовий продукт взагалі не можна вводити в обіг для звичайного споживання, якщо ці мінерали, вітаміни, амінокислоти або мікронутрієнти не додані; або

(ii) щодо харчових продуктів, введених в обіг як такі, що мають певні характеристики або вплив по відношенню до здоров’я чи харчування, або по відношенню до потреб конкретних груп споживачів:

- у продуктах, зазначених у пунктах (a) та (b) статті 1(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 609/2013 ( - 32), їх використання дозволене згаданим Регламентом і актами, ухваленими на основі статті 11(1) згаданого Регламенту для відповідних продуктів, або

- у продуктах, що регулюються Директивою Комісії 2006/125/ЄС ( - 33), їх використання дозволене згаданою Директивою.

2.2.3. Під час переробки повинні використовуватись лише засоби для очищення та дезінфекції, дозволені відповідно до статті 24.

Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, його діючими речовинами та місцем такого використання.

2.2.4. З метою розрахунку, зазначеного у статті 30(5), застосовують такі правила:

(a) окремі харчові добавки, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24, враховують як сільськогосподарські інгредієнти;

(b) препарати й речовини, зазначені в пунктах (a), (c), (d), (e) та (f) пункту 2.2.2, не враховують як сільськогосподарські інгредієнти;

2.3. Оператори документують всі вхідні продукти, використані у виробництві харчових продуктів. У випадку виробництва композитних продуктів документують повну рецептуру/склад, де відображено кількість вхідних і вихідних продуктів, для надання компетентному органу або органу контролю.

Частина V: Правила для виробництва перероблених кормів

Крім загальних правил виробництва, встановлених у статтях 9, 11 і 17, до органічного виробництва перероблених кормів застосовують правила, викладені у цій частині.

1. Загальні вимоги до виробництва перероблених кормів

1.1. Кормові добавки, допоміжні технологічні речовини та інші речовини й інгредієнти, які використовують для виробництва кормів, а також будь-які застосовувані методи переробки, такі як копчення, повинні відповідати принципам належної виробничої практики.

1.2. Оператори, які займаються виробництвом перероблених кормів, повинні впроваджувати та актуалізувати відповідні процедури, які ґрунтуються на систематичній ідентифікації критичних точок виробництва.

1.3. Дотримання зазначених у пункті 1.2 процедур повинно постійно забезпечувати відповідність виробництва перероблених продуктів вимогам цього Регламенту.

1.4. Оператори повинні впроваджувати процедури, зазначені у пункті 1.2, та дотримуватися їх; без обмеження статті 28, вони повинні, зокрема:

(a) вживати запобіжних заходів і документувати такі заходи;

(b) вживати належні заходи для очищення, моніторити їх ефективність та документувати ці операції;

1.5. Виробництво перероблених органічних продуктів, продуктів перехідного періоду й неорганічних продуктів повинно відокремлюватись одне від одного в часі або просторі. Якщо органічні продукти, продукти перехідного періоду й неорганічні продукти, в будь-якій комбінації, переробляються або зберігаються у одному виробничому приміщенні, оператор повинен:

(a) інформувати про це установу контролю чи орган контролю;

(d) вести актуальний реєстр усіх операцій і перероблених кількостей;

2. Детальні вимоги до виробництва перероблених кормів

2.1. Органічні кормові матеріали або кормові матеріали, отримані під час перехідного періоду, не повинні вводитися у склад органічного корму одночасно з такими самими неорганічними кормовими матеріалами.

2.2. Будь-які кормові матеріали, які використовують або переробляють в органічному виробництві, не повинні бути оброблені за допомогою хімічно синтезованих розчинників.

2.3. Тільки неорганічні кормові матеріали рослинного (втому числі, з водоростей), тваринного або дріжджового походження, кормові матеріали мінерального походження і кормові добавки й допоміжні технологічні речовини, дозволені відповідно до статті 24 для використання в органічному виробництві, дозволено використовувати при переробці кормів.

2.4. При переробці повинні використовуватись лише засоби для очищення та дезінфекції, дозволені до використання відповідно до статті 24.

2.5. Оператори документують всі вхідні продукти, використані у виробництві кормів. У випадку виробництва композитних продуктів документують повну рецептуру/склад, де відображено кількість вхідних і вихідних продуктів, для надання компетентному органу або органу контролю.

Частина VI Вино

1. Сфера застосування

1.1 Додатково до загальних правил виробництва, встановлених у статтях 9, 10, 11, 16 і 18, встановлені в цій частині правила повинні застосовуватися для органічного виробництва продуктів виноробства, як зазначено у пункті (l) статті 1(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013.

1.2. Якщо в цій частині прямо не зазначено інше, повинні застосовуватись Регламенти Комісії (ЄС) № 606/2009 ( - 34) і (ЄС) № 607/2009 ( - 35).

2. Використання окремих продуктів і речовин

2.1. Продукти виноробства повинні вироблятися з органічної сировини.

2.2. Для створення продуктів виноробства можуть використовуватися лише продукти й речовини, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24, разом з енологічними практиками, процесами й методами, з дотриманням умов і обмежень, встановлених у Регламенті (ЄС) № 1308/2013 і Регламенті (ЄС) № 606/2009, і, зокрема, в додатку I A до останнього Регламенту.

2.3. Оператори документують використання всіх продуктів і речовин, які використовують у виробництві вина та для очищення й дезінфекції, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, його діючими речовинами та, у відповідних випадках, місцем такого використання.

3. Енологічні практики та обмеження

3.1. Без обмеження секції 1 і 2 цієї частини та певних заборон і обмежень, передбачених у пунктах 3.2, 3.3 та 3.4, повинні дозволятися лише енологічні практики, процеси і методи, враховуючи обмеження, передбачені у статті 80 і статті 83(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, у статті 3, статтях 5-9 і статтях 11-14 Регламенту (ЄС) № 606/2009, і обмеження в додатках до згаданих Регламентів, які використовували до 1 серпня 2010 року.

3.2. Повинно бути заборонене використання таких енологічних практик, процесів і методів:

(a) часткова концентрація при охолодженні відповідно до пункту (c) розділу B.1 частини I додатку VIII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013;

(b) видалення діоксиду сірки за допомогою фізичних процесів відповідно до пункту 8 додатку I A до Регламенту (ЄС) № 606/2009;

(c) застосування електродіалізу для забезпечення стабілізації вина від кристалічних помутнінь відповідно до пункту 36 додатку I A до Регламенту (ЄС) № 606/2009;

(d) часткова деалкоголізація вина відповідно до пункту 40 додатку I A до Регламенту (ЄС) № 606/2009;

(e) обробка катіонообмінними фільтрами для забезпечення стабілізації вина від кристалічних помутнінь відповідно до пункту 43 додатку I A до Регламенту (ЄС) № 606/2009.

3.3. Використання таких енологічних практик, процесів і методів дозволене за таких умов:

(a) термічна обробка відповідно до пункту 2 додатку I A до Регламенту (ЄС) № 606/2009, за умови, що температура не перевищує 75 C;

(b) центрифугування й фільтрування з інертним фільтрувальним матеріалом або без нього відповідно до пункту 3 додатку I A до Регламенту (ЄС) № 606/2009, за умови що розмір пор буде не менше 0,2 мікрометра.

3.4. Будь-які зміни, впроваджені після 1 серпня 2010 року щодо енологічних підходів, процесів і методів, передбачених в Регламенті (ЄС) № 1234/2007 або Регламенті (ЄС) № 606/2009, можуть застосовуватись для органічного виноробства тільки після того, як ці заходи будуть включені як дозволені в цю секцію і, за потреби, після оцінки відповідно до Статті 24 цього Регламенту.

Частина VII Використання дріжджів як харчових продуктів та кормів

Крім загальних правил виробництва, встановлених у статтях 9, 11, 16, 17 і 19, до органічного виробництва дріжджів, призначених для використання як харчових продуктів або кормів, застосовують правила, викладені у цій частині.

1. Загальні вимоги

1.1. Для виробництва органічних дріжджів повинні використовуватись тільки органічні субстрати. Проте до 31 грудня 2024 року дозволено додавати до субстрату до 5 % неорганічного екстракту або автолізату дріжджів (у розрахунку на масу сухої речовини) для виробництва органічних дріжджів, якщо оператори не можуть отримати екстракт або автолізат дріжджів органічного виробництва.

1.2. Органічні дріжджі не повинні поєднуватись в органічних харчових продуктах або кормах з неорганічними дріжджами.

1.3. У виробництві, бродінні та формуванні органічних дріжджів дозволено використовувати:

(a) допоміжні технологічні речовини, дозволені відповідно до статті 24 для використання в органічному виробництві;

(b) продукти й речовини, зазначені в пунктах (a), (b) та (e) пункту 2.2.2 частини IV.

1.4. Під час виробництва повинні використовуватись лише засоби для очищення й дезінфекції, дозволені відповідно до статті 24.

1.5. Оператори документують використання всіх продуктів і речовин, які використовують у виробництві дріжджів і для очищення й дезінфекції, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, його діючими речовинами та місцем такого використання.

ДОДАТОК III

ЗБИРАННЯ, ПАКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ ПРОДУКТІВ

1. Збирання продуктів і транспортування до підрозділів з підготовки

Оператори можуть здійснювати одночасне збирання органічних продуктів, продуктів перехідного періоду та неорганічних продуктів, тільки якщо було вжито належних заходів щодо запобігання будь-якому можливому змішуванню або заміні між органічними продуктами, продуктами перехідного періоду й неорганічними продуктами, і забезпечення ідентифікації органічних продуктів і продуктів перехідного періоду. Оператор зберігає для установи контролю або органу контролю інформацію щодо днів, годин, маршруту збирання, а також дати й часу отримання продуктів.

2. Пакування й транспортування продуктів до інших операторів або підрозділів

2.1. Інформація, яку необхідно надати

2.1.1. Оператори повинні забезпечити транспортування органічних продуктів і продуктів перехідного періоду до інших операторів або підрозділів, включно з гуртовими й роздрібними продавцями, тільки в належному пакованні, контейнерах або транспортних засобах, закритих таким чином, що зміна, включно з заміною вмісту, є неможливою без маніпуляцій або пошкодження пломби, та за умови наявності маркування, у якому зазначено, без обмеження будь-яких інших позначень, яких вимагає законодавство Союзу:

(a) назву та адресу оператора і, якщо це різні особи, назву та адресу власника або продавця продукту;

(b) найменування продукту;

(d) у відповідних випадках, ідентифікатор партії відповідно до системи маркування, ухваленої на національному рівні або узгодженої з установою контролю чи органом контролю, яка дозволяє пов’язати цю партію з документацією, зазначеною у статті 34(5).

2.1.2. Оператори дбають про те, щоб дозволені в органічному виробництві кормові суміші, які транспортують до інших операторів або господарств, включно з гуртовими й роздрібними продавцями, мали етикетку, на якій, додатково до будь-яких інших зазначень, яких вимагає законодавство Союзу, було зазначено таке:

(a) інформація, передбачена в пункті 2.1.1;

(b) у відповідних випадках, за масою сухої речовини:

(i) загальний відсоток органічних кормових матеріалів;

(ii) загальний відсоток вироблених у перехідний період кормових матеріалів;

(iii) загальний відсоток кормових матеріалів, не включених у пункти (i) і (ii);

(iv) загальний відсоток кормів сільськогосподарського походження;

(d) у відповідних випадках, найменування отриманих у перехідний період кормових матеріалів; і

(e) для кормових сумішей, які не можуть бути марковані відповідно до статті 30(6), зазначення, що такий корм можна використовувати в органічному виробництві відповідно до цього Регламенту.

2.1.3. Без обмеження Директиви 66/401/ЄЕС, оператори дбають про те, щоб на етикетці паковання суміші насіння кормових культур, яка містить органічне та вироблене в перехідний період або неорганічне насіння певних різних видів рослин, для яких було надано дозвіл за відповідних умов, встановлених у пункті 1.8.5 частини I додатка II до цього Регламенту, була зазначена інформація щодо точного складу компонентів суміші, представлена у відсотках за масою кожного компоненту виду та, у відповідних випадках, сорту.

Додатково до відповідних вимог згідно з додатком IV до Директиви 66/401/ЄЕС, така інформація включає, крім зазначень, яких вимагає перший параграф цього пункту, ще і список видів, які є компонентами суміші та марковані як органічні або вироблені в перехідний період. Мінімальний загальний відсоток за масою органічного і виробленого в перехідний період насіння в суміші повинен становити щонайменше 70 %.

Якщо суміш містить неорганічне насіння, на етикетці необхідно також зазначити таке: «Використання суміші дозволене тільки в межах погодження та на території держави-члена, компетентний орган якої погодив використання цієї суміші відповідно до пункту 1.8.5 додатка II до Регламенту (ЄС) 2018/848 щодо органічного виробництва й маркування органічних продуктів.»

Інформація, зазначена в пунктах 2.1.1 і 2.1.2, може бути представлена тільки в супровідному документі, якщо такий документ можна беззаперечно пов’язати з пакованням, контейнером або транспортним засобом, у якому перевозять продукт. Цей супровідний документ включає інформацію щодо постачальника або перевізника.

2.2. Закриття паковання, контейнерів або транспортних засобів не вимагається, якщо:

(a) транспортування відбувається безпосередньо між двома операторами, і вони обидва знаходяться в системі органічного контролю;

(b) транспортування включає тільки органічні продукти або тільки продукти перехідного періоду;

(d) і оператор-відправник, і оператор-отримувач документують такі транспортні операції та забезпечують доступ установи контролю або органу контролю до цієї документації.

3. Спеціальні правила транспортування кормів до інших виробничих чи підготовчих підрозділів або до складських потужностей

При транспортуванні кормів до інших виробничих чи підготовчих підрозділів або до складських потужностей оператори повинні забезпечувати дотримання таких умов:

(a) під час транспортування органічні корми, корми перехідного періоду й неорганічні корми ефективно фізично відокремлені;

(b) транспортні засоби або контейнери, в яких транспортували неорганічні продукти, використовують для транспортування органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, лише якщо:

(i) до початку транспортування органічних продуктів або продуктів перехідного періоду було вжито належних заходів для очищення, дієвість яких було перевірено, і оператор документує всі такі операції;

(ii) імплементовані всі відповідні заходи, залежно від ризиків, оцінених відповідно до організації контролю, і за необхідності оператори гарантують, що неорганічні продукти не можуть бути введені в обіг із покликанням на органічне виробництво;

(iii) оператор документує такі транспортні операції та забезпечує доступ установи контролю або органу контролю до такої документації;

(c) транспортування готових органічних кормів або кормів перехідного періоду відокремлене в просторі або в часі від транспортування інших готових продуктів;

(d) під час транспортування реєструють кількість продуктів на початку і кожну окрему кількість, доставлену під час однієї доставки.

4. Транспортування живої риби

4.1. Живу рибу транспортують у придатних резервуарах з чистою водою, яка задовольняє її фізіологічні потреби з огляду на температуру та розчинений кисень.

4.2. Перед транспортуванням органічної риби й рибних продуктів резервуари необхідно ретельно очистити, продезінфікувати та сполоснути.

4.3. Вживають застережних заходів для зменшення стресу. Під час транспортування щільність не повинна досягати рівня, який негативно позначився б на даному виді.

4.4. Операції, зазначені в пунктах 4.1, 4.2 та 4.3, документують.

5. Приймання продуктів від інших операторів або підрозділів

При прийманні органічного продукту або продукту перехідного періоду оператор повинен перевірити закриття паковання, контейнера або транспортного засобу, якщо воно вимагається, а також присутність позначень, передбачених у розділі 2.

Оператор повинен звірити інформацію на маркуванні, зазначену в розділі 2, з інформацією в супровідних документах. Результат такого звіряння чітко зазначають у документах, зазначених у статті 34(5).

6. Спеціальні правила щодо приймання продуктів з третьої країни

Якщо органічні продукти або продукти перехідного періоду імпортують з третьої країни, їх транспортують у належному пакованні або контейнерах, закритих таким чином, що заміна вмісту є неможливою, і на які нанесено ідентифікацію експортера та будь-які інші позначки й номери, що служать для ідентифікації партії, та, у відповідних випадках, супроводжуються сертифікатом контролю для імпорту з третіх країн.

При отриманні органічного продукту або продукту перехідного періоду, імпортованого з третьої країни, фізична чи юридична особа, якій доставили імпортоване відправлення, і яка отримує його для подальшої підготовки або реалізації, перевіряє закриття паковання або контейнера і, якщо продукти імпортують відповідно до пункту (b)(iii) статті 45(1), перевіряє, чи поширюється сертифікат інспекції, зазначений у згаданій статті, на тип продуктів, що міститься у відправленні. Результати цієї перевірки чітко вказують в документах, зазначених у статті 34(5).

7. Зберігання продуктів

7.1. Місця для зберігання продуктів повинні бути організовані таким чином, щоб забезпечити ідентифікацію партій і уникнути будь-якого змішування або забруднення продуктами чи речовинами, які не відповідають правилам органічного виробництва. Органічні продукти та продукти перехідного періоду завжди повинні бути чітко ідентифіковані.

7.2. Жодні вхідні продукти або речовини, крім дозволених відповідно до статей 9 і 24 до використання в органічному виробництві, не зберігають у органічних рослинницьких чи тваринницьких виробничих підрозділах або аналогічних підрозділах перехідного періоду.

7.3. Алопатичні ветеринарні лікарські засоби, включно з антибіотиками, можна зберігати в аграрних господарствах і господарствах, що займаються аквакультурою, за умови, що вони були прописані ветеринаром у зв’язку з лікуванням, зазначеним у пунктах 1.5.2.2 частини II і 3.1.4.2(a) частини III додатка II, їх зберігають під наглядом, і вони внесені в документи, зазначені в статті 34(5).

7.4. У разі, якщо оператори здійснюють поводження з органічними продуктами, продуктами перехідного періоду або неорганічними продуктами в будь-якій комбінації, і органічні продукти чи продукти перехідного періоду зберігають у складських приміщеннях, де також зберігають інші сільськогосподарські продукти або харчові продукти:

(a) органічні продукти або продукти перехідного періоду зберігають окремо від інших сільськогосподарських продуктів або харчових продуктів;

(b) вживають всіх заходів, щоб забезпечити ідентифікацію партій і запобігти змішуванню або заміні між органічними продуктами, продуктами перехідного періоду та неорганічними продуктами;

(c) перед початком зберігання органічних продуктів або продуктів перехідного періоду повинні бути вжиті відповідні заходи для очищення, ефективність яких було перевірено, а оператори документують такі операції.

7.5. Тільки засоби для очищення та дезінфекції, дозволені відповідно до статті 24 для використання в органічному виробництві, повинні використовуватись у складських приміщеннях з цією метою.

ДОДАТОК IV

ТЕРМІНИ, ЗАЗНАЧЕНІ В СТАТТІ 30

биологичен.

organic.

biologique.

biologico.

organiku.

biologisch.

ekologiczne.

ecologic.

luonnonmukainen.

ekologisk.

ДОДАТОК V

ЛОГОТИП ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ І КОДОВІ НОМЕРИ

1. Логотип

1.1. Логотип органічного виробництва Європейського Союзу відповідає наведеному нижче зразку:

1.2. Еталонними кольорами в системі Pantone є зелений Pantone № 376 і зелений (50 % блакитного + 100% жовтого), якщо використовують чотириколірний друк.

1.3. Логотип органічного виробництва Європейського Союзу також дозволено використовувати в чорно-білому кольорі, як показано нижче, тільки якщо неможливо нанести кольорову версію:

1.4. Якщо фоновий колір упаковки є темним, символи можуть бути використані у форматі негативу, із застосуванням фонового кольору паковання або маркування.

1.5. Якщо логотип є кольоровим і розміщується на кольоровому фоні, що створює труднощі для його сприйняття, може застосовуватися розмежувальна зовнішня лінія для покращення контрасту з кольорами фону.

1.6. Якщо позначення на пакованні нанесені одним кольором, логотип органічного виробництва Європейського Союзу дозволено використовувати в такому самому кольорі.

1.7. Висота логотипу органічного виробництва Європейського Союзу становить щонайменше 9 мм, а ширина - щонайменше 13,5 мм; співвідношення висота/ширина завжди становить 1:1,5. Як виняток, для дуже малих паковань мінімальний розмір можна зменшити до висоти 6 мм.

1.8. Логотип органічного виробництва Європейського Союзу може бути пов’язаний з графічними та текстовими елементами, які вказують на органічне виробництво, за умови що вони не модифікують і не змінюють характеристики логотипу органічного виробництва Європейського Союзу та не змінюють жодних позначень, визначених відповідно до статті 32. Якщо логотип органічного виробництва Європейського Союзу використовують разом з національними або приватними логотипами, в яких є зелений колір, що відрізняється від еталонного кольору, передбаченого в пункті 1.2, логотип органічного виробництва Європейського Союзу дозволено використовувати в цьому не еталонному кольорі.

2. Кодові номери

Загальний формат кодових номерів є таким:

AB-CDE-999

де:

(a) «AB» - код ISO країни, в якій здійснюють контроль;

(b) «CDE» - термін з трьох літер, рішення щодо якого ухвалює Комісія або кожна держава-член, такий як «bio», [ image ], «org» або «eko», що встановлює зв’язок з органічним виробництвом; і

(i) компетентний орган кожної держави-члена установам контролю або органам контролю, яким він делегує завдання з контролю;

(ii) Комісія:

- установам контролю або органам контролю, визнаним Комісією відповідно до статті 46,

- компетентним органам третіх країн, визнаним Комісією відповідно до статті 48.

ДОДАТОК VI

ЗРАЗОК СЕРТИФІКАТА

СЕРТИФІКАТ ВІДПОВІДНО ДО СТАТТІ 35(1) РЕГЛАМЕНТУ (ЄС) 2018/848 ЩОДО ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА Й МАРКУВАННЯ ОРГАНІЧНИХ ПРОДУКТІВ

Частина I: Обов’язкові елементи

1. Номер документа

2. (виберіть потрібне)

Оператор

Група операторів - див. пункт 9

3. Назва та адреса оператора або групи операторів:

4. Назва та адреса компетентного органу або, у відповідних випадках, установи контролю чи органу контролю оператора або групи операторів, і кодовий номер у випадку установи контролю чи органу контролю:

5. Вид(и) діяльності оператора або групи операторів (оберіть відповідний вид або види діяльності):

Виробництво

Підготовка

Розповсюдження/введення в обіг

Зберігання

Імпорт

Експорт

6. Категорія або категорії продуктів, як зазначено у статті 35(7) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/848 ( - 1 ) , і методи виробництва (виберіть потрібне)

(a) неперероблені рослини й продукти рослинництва, в тому числі насіння та інший репродуктивний матеріал рослин

Метод виробництва:

[ image ]органічне виробництво, за винятком виробництва в перехідний період

[ image ]виробництво в перехідний період

[ image ]органічне виробництво з неорганічним виробництвом

(b) тварини й неперероблені продукти тваринництва

Метод виробництва:

[ image ]органічне виробництво, за винятком виробництва в перехідний період

[ image ] виробництво в перехідний період

[ image ]органічне виробництво з неорганічним виробництвом

Метод виробництва:

[ image ]органічне виробництво, за винятком виробництва в перехідний період

[ image ] виробництво в перехідний період

[ image ]органічне виробництво з неорганічним виробництвом

(d) перероблені сільськогосподарські продукти, в тому числі продукти аквакультури, призначені для споживання як харчові продукти

Метод виробництва:

[ image ]виробництво органічних продуктів

[ image ]виробництво продуктів перехідного періоду

[ image ]органічне виробництво з неорганічним виробництвом

(e) корми

Метод виробництва:

[ image ]виробництво органічних продуктів

[ image ]виробництво продуктів перехідного періоду

[ image ]органічне виробництво з неорганічним виробництвом

(f) вино;

Метод виробництва:

[ image ]виробництво органічних продуктів

[ image ]виробництво продуктів перехідного періоду

[ image ]органічне виробництво з неорганічним виробництвом

(g) інші продукти, включені до переліку додатка I до Регламенту (ЄС) 2018/848, або які не увійшли до зазначених вище категорій

Метод виробництва:

[ image ]виробництво органічних продуктів

[ image ]виробництво продуктів перехідного періоду

[ image ]органічне виробництво з неорганічним виробництвом

Цей документ виданий відповідно до Регламенту (ЄС) 2018/848 з метою засвідчити, що оператор або група операторів (виберіть потрібне) відповідає вимогам згаданого Регламенту.

7. Дата, місце

Прізвище, ім’я та підпис від імені компетентного органу, установи контролю або органу контролю, що видав сертифікат:

8. Сертифікат дійсний з…...[вставте дату] до..….[вставте дату]

( - 1 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/848 від 30 травня 2018 року про органічне виробництво й маркування органічних продуктів і скасування регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 (OB L 150, 14.06.2018, с. 1).

9. Список членів групи операторів, як визначено у статті 36 Регламенту (ЄС) 2018/848

Назва члена

Адреса або інша форма ідентифікування члена

Частина II: Спеціальні додаткові елементи

Заповнити одну або кілька позицій на розсуд компетентного органу або, у відповідних випадках, установи контролю чи органу контролю, що видає сертифікат оператору або групі операторів відповідно до статті 35 Регламенту (ЄС) 2018/848.

1. Перелік продуктів

Найменування продукту та/або код за Комбінованою номенклатурою (CN), зазначеною в Регламенті Ради (ЄЕС) № 2658/87 ( - 1 ), для продуктів, які підпадають під дію Регламенту (ЄС) 2018/848

[ image ] Органічний

[ image ] Перехідного періоду

( - 1 ) Регламент Ради (ЄЕС) № 2658/87 від 23 липня 1987 року про тарифну і статистичну номенклатуру та про спільний митний тариф (OB L 256, 07.09.1987, c. 1).

2. Кількість продуктів

Найменування продукту та/або код за Комбінованою номенклатурою (CN), як зазначено у Регламенті (ЄЕС) № 2658/87 , для продуктів, які підпадають під дію Регламенту (ЄС) 2018/848

[ image ] Органічний

[ image ] Перехідного періоду

Орієнтовна кількість у кілограмах, літрах або, у відповідних випадках, в штуках

3. Інформація про земельні ділянки

Назва продукту

[ image ] Органічний

[ image ] Перехідного періоду

[ image ] Неорганічний

Площа в гектарах

4. Список потужностей чи підрозділів, де оператор або група операторів ведуть діяльність

Адреса або геолокація

Опис виду або видів діяльності, зазначеної в пункті 5 частини I

5. Інформація про вид(и) діяльності, яку провадить оператор або група операторів, і про те, чи вони здійснюють цю діяльність самостійно чи як субпідрядники, що провадять діяльність для іншого оператора, при цьому субпідрядник залишається відповідальним за діяльність, яку він здійснює

Опис виду або видів діяльності, зазначеної в пункті 5 частини I

[ image ] Самостійне ведення діяльності

[ image ] Ведення діяльності в якості субпідрядника для іншого оператора, при цьому субпідрядник залишається відповідальним за діяльність, яку він веде

6. Інформація про діяльність, яку здійснює третя сторона на умовах субпідряду відповідно до статті 34(3) Регламенту (ЄС) 2018/848

Опис виду або видів діяльності, зазначеної в пункті 5 частини I

[ image ] Відповідальним залишається оператор або група операторів

[ image ] Відповідальність несе третя сторона-субпідрядник

7. Список субпідрядників, які здійснюють для оператора або групи операторів відповідно до статті 34(3) Регламенту (ЄС) 2018/848 діяльність, відповідальним за яку з огляду на органічне виробництво залишається відповідний оператор або група операторів, і відповідальність за яку не була передана субпідряднику

Ім’я/найменування та адреса

Опис виду або видів діяльності, зазначеної в пункті 5 частини I

8. Інформація про акредитацію органу контролю відповідно до статті 40(3) Регламенту (ЄС) 2018/848

(a) назва органу акредитації;

(b) гіперпосилання на сертифікат про акредитацію.

9. Інша інформація

__________

( - 1 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1308/2013 від 17 грудня 2013 року про спільну організацію ринків сільськогосподарських продуктів та скасування регламентів Ради (ЄЕС) № 922/72, (ЄЕС) № 234/79, (ЄС № 1037/2001 і (ЄС) № 1234/2007 (OB L 347, 20.12.2013, с. 671).

( - 2 ) Регламент Ради (ЄС) № 2100/94 від 27 липня 1994 року щодо прав на сорти рослин Співтовариства (OB L 227, 01.09.1994, с. 1).

( - 3 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/2031 від 26 жовтня 2016 року про захисні заходи проти шкідливих організмів рослин, внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 228/2013, (ЄС) № 652/2014 і (ЄС) № 1143/2014 і скасування директив Ради 69/464/ЄЕС, 74/647/ЄЕС, 93/85/ЄЕС, 98/57/ЄС, 2000/29/ЄС, 2006/91/ЄС і 2007/33/ЄС (OB L 317, 23.11.2016, с. 4).

( - 4 ) Директива Ради 1999/74/ЄС від 19 липня 1999 року про встановлення мінімальних стандартів із захисту курок-несучок (OB L 203, 03.08.1999, с. 53).

( - 5 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1380/2013 від 11 грудня 2013 року про спільну політику щодо рибальства, і внесення змін до регламентів Ради (ЄС) № 1954/2003 і (ЄС) № 1224/2009 та скасування регламентів Ради (ЄС) № 2371/2002 і (ЄС) № 639/2004, а також Рішення Ради 2004/585/ЄС (OB L354, 28.12.2013, с.22).

( - 6 ) Директива Європейського Парламенту і Ради № 2008/56/ЄС від 17 червня 2008 року про встановлення рамок заходів Співтовариства у сфері екологічної політики щодо морського середовища (Рамкова директива про морську стратегію) (OB L 164, 25.06.2008, с. 19).

( - 7 ) Регламент Ради (ЄС) № 708/2007 від 11 червня 2007 року щодо використання чужорідних і немісцевих видів в аквакультурі (OB L 168, 28.06.2007, с. 1).

( - 8 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2001/82/ЄС від 6 листопада 2001 року про кодекс Співтовариства стосовно ветеринарних лікарських засобів (OB L311, 28.11.2001, с.1).

( - 9 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 178/2002 від 28 січня 2002 року про встановлення загальних принципів і вимог харчового права, створення Європейського органу з безпечності харчових продуктів та встановлення процедур у питаннях, пов’язаних із безпечністю харчових продуктів (OB L 31, 01.02.2002, с. 1).

( - 10 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 767/2009 від 13 липня 2009 року про введення в обіг і використання кормів, внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1831/2003 та про скасування Директиви Ради 79/373/ЄЕС, Директиви Комісії 80/511/ЄЕС, директив Ради 82/471/ЄЕС, 83/228/ЄЕС, 93/74/ЄЕС, 93/113/ЄС і 96/25/ЄС і Рішення Комісії 2004/217/ЄС (OB L 229, 01.09.2009, с. 1).

( - 11 ) Директива Європейського Парламенту і Ради № 2001/18/ЄС від 12 березня 2001 року про навмисне вивільнення у довкілля генетично модифікованих організмів та про скасування Директиви Ради 90/220/ЄЕС (OB L 106, 17.04.2001, с. 1).

( - 12 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1333/2008 від 16 грудня 2008 року про харчові добавки (OB L 354, 31.12.2008, с. 16).

( - 13 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1831/2003 від 22 вересня 2003 року про добавки для використання у годівлі тварин (OB L 268, 18.10.2003, с. 29).

( - 14 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2283 від 25 листопада 2015 року про новітні харчові продукти, про внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1169/2011 та про скасування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 258/97 та Регламенту Комісії (ЄС) № 1852/2001 (OB L 327, 11.12.2015, с. 1).

( - 15 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1332/2008 від 16 грудня 2008 року про харчові ензими та внесення змін до Директиви Ради 83/417/ЄЕС, Регламенту Ради (ЄС) № 1493/1999, Директиви 2000/13/ЄС, Директиви Ради 2001/112/ЄС і Регламенту (ЄС) № 258/97 (OB L 354, 31.12.2008, с. 7).

( - 16 ) Директива Ради 2013/59/Євратом від 5 грудня 2013 року про встановлення основних норм безпеки для захисту від загроз, зумовлених впливом іонізуючого випромінювання, і скасування директив 89/618/Євратом , 90/641/Євратом, 96/29/Євратом , 97/43/Євратом і 2003/122/Євратом (OB L 13, 17.1.2014, с. 1).

( - 17 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 852/2004 від 29 квітня 2004 року про гігієну харчових продуктів (OB L 139, 30.04.2004, с. 1).

( - 18 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1829/2003 від 22 вересня 2003 року про генетично модифіковані харчові продукти та корми (OB L 268, 18.10.2003, с. 1).

( - 19 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1830/2003 від 22 вересня 2003 року щодо простежуваності та маркування генетично модифікованих організмів і простежуваності харчових продуктів та кормів, вироблених з генетично модифікованих організмів, та про внесення змін до Директиви 2001/18/EC (OB L 268, 18.10.2003, с. 24).

( - 20 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1334/2008 від 16 грудня 2008 року про смако-ароматичні добавки і деякі харчові інгредієнти зі смако-ароматичними властивостями, призначені для використання в і на харчових продуктах, та про внесення змін і доповнень до Регламенту Ради (ЄЕС) № 1601/91, Регламентів (ЄС) № 2232/96, (ЄС) № 110/2008 і Директиви 2000/13/ЄС (OB L 354, 31.12.2008, p. 34).

( - 21 ) Директива Ради 2006/88/ЄС від 24 жовтня 2006 року про вимоги до здоров’я тварин аквакультури та їх продуктів, а також про попередження і контроль деяких хвороб водяних тварин (OB L 328, 24.11.2006, с. 14).

( - 22 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних) (OB L 119, 04.05.2016, с. 1).

( - 23 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 від 09 липня 2008 року щодо вимог до акредитації та ринкового нагляду у сфері реалізації продуктів та про скасування Регламенту (ЄЕС) № 339/93 (OB L 218, 13.08.2008, с. 30).

( - 24 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1306/2013 від 17 грудня 2013 року про фінансування, управління і моніторинг спільної сільськогосподарської політики та про скасування Регламентів Ради (ЄЕС) № 352/78, (ЄС) № 165/94, (ЄC) № 2799/98, (ЄC) № 814/2000, (ЄC) № 1290/2005 та (ЄC) № 485/2008 (OB L 347, 20.12.2013, с. 549).

( - 25 ) Делегований регламент (ЄС) 2021/1698 від 13 липня 2021 року на доповнення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/848 процедурними вимогами до визнання органів контролю та органів контролю, компетентних здійснювати контроль операторів і груп операторів, які мають органічну сертифікацію, і органічних продуктів у третіх країнах, а також правилами нагляду за ними і контролю та інших дій, які повинні здійснювати такі установи контролю та органи контролю (OB L 336, 23.09.2021, p. 7).

( - 26 ) Регламент Ради (ЄС) № 1/2005 від 22 грудня 2004 року про захист тварин під час транспортування та супутніх операцій та про внесення змін до директив 64/432/ЄЕС і 93/119/ЄC та до Регламенту (ЄС) № 1255/97 (OB L 3, 05.01.2005, с. 1).

( - 27 ) Регламент Ради (ЄС) № 1099/2009 від 24 вересня 2009 року про захист тварин під час умертвіння (OB L 303, 18.11.2009, с. 1).

( - 28 ) Директива Ради 2008/119/ЄС від 18 грудня 2008 року про встановлення мінімальних стандартів із захисту телят (OB L 10, 15.01.2009, с. 7).

( - 29 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2011/92/ЄС від 13 грудня 2011 року про оцінювання впливу окремих державних і приватних проектів на стан довкілля (OB L 26, 28.01.2012, с. 1).

( - 30 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 854/2004 від 29 квітня 2004 року про встановлення спеціальних правил для організації заходів офіційного контролю харчових продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною (OB L 139, 30.04.2004, с. 206).

( - 31 ) Належні практики виробництва, як визначено у статті 3(a) Регламенту Комісії (ЄС) № 2023/2006 від 22 грудня 2006 року про належні практики виробництва для матеріалів та виробів, призначених для контакту з харчовими продуктами (OB L 384, 29.12.2006, с. 75).

( - 32 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 609/2013 від 12 червня 2013 року про харчові продукти для немовлят та дітей раннього віку, харчові продукти спеціального медичного призначення та харчові продукти, що заміщають добовий раціон, для контролю маси тіла, та скасування Директиви Ради 92/52/ЄЕС, Директив Комісії 96/8/ЄС, 1999/21/ЄС, 2006/125/ЄС та 2006/141/ЄС, Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/39/ЄС, та Регламентів Комісії (ЄС) № 41/2009 і (ЄС) № 953/2009 (OB L 181, 29.6.2013, с. 35).

( - 33 ) Директива Комісії 2006/125/ЄС від 5 грудня 2006 року про перероблені харчові продукти на зерновій основі та інші харчові продукти для немовлят та дітей раннього віку (OJ L 339, 06.12.2006, с. 16).

( - 34 ) Регламент Комісії (ЄС) № 606/2009 від 10 липня 2009 року про встановлення деяких правил застосування Регламенту Ради (ЄС) № 479/2008 щодо категорій продуктів виноградарства, енологічних практик та застосовних обмежень (OB L 193, 24.07.2009, с. 1).

( - 35 ) Регламент Комісії (ЄС) № 607/2009 від 14 липня 2009 року про встановлення деяких детальних правил імплементації Регламенту Ради (ЄС) № 479/2008 щодо охоронюваних назв місця походження та географічних зазначень, традиційних позначень, маркування та представлення продуктів у секторі вина (OB L 193, 24.07.2009, с. 60).

{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua. Оригінальний текст перекладу }

{Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою }

Ст. 61