Еквівалентність згідно з Регламентом (ЄС) № 834/2007
1. Визнана третя країна, зазначена в пункті (b)(iii) статті 45(1), - це третя країна, визнана для цілей еквівалентності відповідно до статті 33(2) Регламенту (ЄС) № 834/2007, у тому числі країни, визнані в рамках перехідних заходів, передбачених у статті 58 цього Регламенту.
Таке визнання втрачає чинність 31 грудня 2026 року.
2. На основі річних звітів, які надсилають Комісії до 31 березня кожного року треті країни, зазначені в параграфі 1, щодо імплементації та забезпечення виконання запроваджених ними заходів контролю, та в світлі будь-якої іншої отриманої інформації Комісія забезпечує належний нагляд за визнаними третіми країнами шляхом регулярного перегляду їх визнання. З цією метою Комісія може звернутися за допомогою до держав-членів. Характер нагляду визначають на основі оцінки ймовірності невідповідності, беручи до уваги, зокрема, обсяг експорту до Союзу з відповідної третьої країни, результати моніторингу й наглядової діяльності, яку веде компетентний орган, і результати попереднього контролю. Комісія регулярно звітує Європейському Парламенту і Раді про результати такого перегляду.
3. Комісія за допомогою імплементаційного акта встановлює перелік третіх країн, зазначених у параграфі 1, і може вносити зміни в цей перелік за допомогою імплементаційного акта.
Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).
4. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для доповнення цього Регламенту в тому, що стосується інформації, яку надсилають треті країни, внесені у перелік згідно з параграфом 3 цієї статті, необхідної для нагляду за їх визнанням Комісією, а також для здійснення такого нагляду Комісією, в тому числі, за допомогою виїзних перевірок.
5. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб забезпечити застосування заходів до випадків підозрюваної або виявленої невідповідності, зокрема тих, які впливають на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, імпортованих з третіх країн, зазначених у цій статті. Такі заходи можуть полягати, зокрема, в перевірці справжності органічних продуктів або продуктів перехідного періоду перед введенням їх в обіг у Союзі, та, у відповідних випадках, у призупиненні дії дозволу на введення в обіг таких продуктів у Союзі як органічних продуктів або як продуктів перехідного періоду.
Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).