Система сертифікації
1. Перед введенням будь-яких продуктів в обіг як «органічних» чи «продуктів перехідного періоду» або до початку перехідного періоду оператори й групи операторів, згідно статті 36, які займаються виробництвом, підготовкою, розповсюдженням або складуванням органічних продуктів чи продуктів перехідного періоду, які імпортують такі продукти з третьої країни чи експортують такі продукти до третьої країни або які вводять в обіг такі продукти, повинні повідомляти про свою діяльність компетентні органи держави-члена, в якій ця діяльність провадиться, і в якій на їхнє підприємство поширюється система контролю.
Якщо компетентні органи передали свої повноваження або делегували окремі завдання у сфері офіційного контролю або окремі завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю, більше ніж одній установі контролю чи органу контролю, оператори або групи операторів у повідомленні, вказаному у першому підпараграфі, зазначають, яка установа контролю чи орган контролю перевіряє відповідність їхньої діяльності вимогам цього Регламенту й видає сертифікат, зазначений у статті 35(1).
2. Оператори, які продають фасовані органічні продукти безпосередньо кінцевому споживачу або користувачу, звільняються від зобов’язання щодо повідомлення, зазначеного у першому підпараграфі цієї статті, та від обов’язку мати сертифікат, зазначений у статті 35(2), за умови, що вони не виробляють, не готують, не зберігають іншим чином, крім зберігання пов’язаного з пунктом продажу, і не імпортують такі продукти з третьої країни та не передоручають таку діяльність іншому оператору на умовах підряду.
3. Якщо оператори або групи операторів передоручають будь-яку свою діяльність на умовах підряду третім сторонам, то і оператори або групи операторів, і треті сторони, яким передоручили цю діяльність, зобов’язані дотримуватися вимог параграфа 1, крім випадку, коли оператор або група операторів зазначає в повідомленні, вказаному в параграфі 1, що він або вона залишається відповідальним/відповідальною за органічне виробництво і не переклав/переклала таку відповідальність на підрядника. В таких випадках компетентний орган або, де доречно, установа контролю чи орган контролю, підтверджує, що діяльність на умовах підряду відповідає вимогам цього Регламенту в контексті контролю операторів чи груп операторів, які передоручили свою діяльність.
4. Держави-члени можуть призначати орган або затверджувати структуру, яка має отримувати повідомлення, зазначені в параграфі 1.
5. Оператори, групи операторів і підрядники згідно з цим Регламентом ведуть документацію щодо різних видів діяльності, якими вони займаються.
6. Держави-члени ведуть актуальні переліки, що містять назви й адреси операторів і груп операторів, які повідомили про свою діяльність згідно з параграфом 1, і оприлюднюють належним чином, в тому числі за допомогою посилань на єдиний інтернет-вебсайт, повний перелік цих даних, разом з інформацією щодо сертифікатів, виданих цим операторам і групам операторів, відповідно до статті 35(1). При цьому держави-члени дотримуються вимог щодо захисту персональних даних згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 ( - 22).
7. Держави-члени забезпечують включення в систему контролю кожного оператора або групи операторів, які дотримуються вимог цього Регламенту і які сплачують належні суми у випадках, коли стягується плата відповідно до статей 78 і 80 Регламенту (ЄС) 2017/625. Держави-члени забезпечують оприлюднення будь-якої плати, яка може стягуватися.
8. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін у додаток II щодо вимог до ведення документації.
9. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб надати деталі й уточнення щодо:
(a) формату й технічних засобів інформування, зазначених у параграфі 1;
(b) організації публікації переліків, зазначених у параграфі 6; і
(c) порядку й організації публікації плати, зазначеної в параграфі 7.
Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).