Конфлікт інтересів
1. Фінансові суб’єкти в розумінні глави 4 цього розділу та інші особи, в тому числі національні органи будь-якого рівня, що беруть участь у виконанні бюджету в рамках прямого, непрямого та спільного управління, включаючи підготовчі дії, аудит або контроль, не повинні вчиняти жодних дій, що можуть призвести до конфлікту між їхніми інтересами та інтересами Союзу. Вони також уживають відповідних заходів для запобігання конфлікту інтересів у функціях, що перебувають під їхньою відповідальністю, та для вирішення ситуацій, що об’єктивно можуть сприйматися як конфлікт інтересів.
2. Якщо існує ризик конфлікту інтересів за участю службовця національного органу, відповідна особа передає це питання для вирішення своєму керівнику. Якщо такий ризик існує для персоналу, що на нього поширюється діє Положення про персонал, відповідна особа передає це питання для вирішення відповідному уповноваженому шляхом делегування розпоряднику. Відповідний керівник або уповноважений шляхом делегування розпорядник повинен письмово підтвердити наявність конфлікту інтересів. У разі виявлення конфлікту інтересів орган, що здійснює призначення на посаду, або відповідний національний орган забезпечує, щоб відповідна особа припинила будь-яку діяльність стосовно цього питання. Відповідний уповноважений шляхом делегування розпорядник або відповідний національний орган забезпечують ужиття будь-яких подальших доцільних заходів згідно із застосовним правом.
3. Для цілей параграфа 1 конфлікт інтересів існує, коли неупереджене та об’єктивне виконання функцій фінансового суб’єкта чи іншої особи, зазначеної в параграфі 1, порушено з причин, що стосуються сімейного, емоційного життя, політичної або національної близькості, економічних інтересів або будь-яких інших прямих чи непрямих особистих інтересів.