Довірчі фонди Союзу для зовнішніх заходів
1. Для вжиття надзвичайних та пов’язаних із ними наступних заходів, необхідних для реагування на кризу, або тематичних заходів Комісія може створювати довірчі фонди Союзу для зовнішніх заходів (далі - «довірчі фонди Союзу») згідно з угодою, укладеною з іншими донорами.
Довірчі фонди Союзу створюються, тільки якщо угоди з іншими донорами забезпечують отримання внесків із джерел, відмінних від бюджету.
Комісія проводить консультації з Європейським Парламентом і Радою щодо свого наміру створити довірчий фонд Союзу для вжиття надзвичайних та пов’язаних із ними наступних заходів.
Створення довірчого фонду Союзу для проведення тематичних заходів підлягає затвердженню Європейським Парламентом і Радою.
Для цілей третього та четвертого підпараграфів цього параграфа Комісія надає Європейському Парламенту і Раді свої проекти рішень щодо створення довірчого фонду Союзу. Такі проекти рішень включають опис цілей довірчого фонду Союзу, обґрунтування його створення відповідно до параграфа 3, зазначення строку його існування та попередні домовленості з іншими донорами. Проекти рішень також включають проект установчої угоди, що укладається з іншими донорами.
2. Комісія подає проекти своїх рішень щодо фінансування довірчого фонду Союзу компетентному комітету, якщо це передбачено базовим актом, згідно з яким надається внесок Союзу до довірчого фонду Союзу. Компетентному комітету не пропонується висловитися щодо аспектів, що вже були подані до Європейського Парламенту і Ради на консультування або затвердження згідно з третім, четвертим і п’ятим підпараграфами параграфа 1 відповідно.
3. Довірчі фонди Союзу створюються та виконуються лише за таких умов:
(a) існує додана вартість інтервенції Союзу: цілі довірчих фондів Союзу, зокрема через їхні масштаби або потенційні наслідки, можуть бути досягнуті на рівні Союзу краще, ніж на національному рівні, і використання наявних інструментів фінансування було б недостатнім для досягнення цілей політики Союзу;
(b) довірчі фонди Союзу забезпечують чітку політичну видимість Союзу та управлінські переваги, а також кращий контроль з боку Союзу за ризиками Союзу та виплатами Союзу та внесками інших донорів;
(c) довірчі фонди Союзу не дублюють інші наявні канали фінансування або подібні інструменти, не забезпечуючи будь-якої додатковості;
(d) цілі довірчих фондів Союзу узгоджуються з цілями інструмента або бюджетної позиції Союзу, з якої вони фінансуються.
4. Для кожного довірчого фонду Союзу створюється рада під головуванням Комісії, щоб забезпечити адекватне представництво донорів та вирішувати питання використання коштів. До складу ради на правах спостерігача входить представник кожної держави-члена, що не надає внеску. Правила щодо складу ради та її внутрішні правила повинні бути викладені в установчій угоді довірчого фонду Союзу. Ці правила повинні включати вимогу про необхідність голосу «за» Комісії для остаточного ухвалення рішення про використання коштів.
5. Довірчі фонди Союзу створюються на обмежений строк, визначений в їхній установчій угоді. Цей строк може бути продовжений рішенням Комісії відповідно до процедури, викладеної в параграфі 1, на вимогу ради відповідного довірчого фонду Союзу та після подання Комісією звіту, що обґрунтовує продовження строку, зокрема підтверджує дотримання умов, викладених у параграфі 3.
Європейський Парламент та/або Рада можуть вимагати від Комісії припинити асигнування для довірчого фонду Союзу або переглянути установчу угоду з метою ліквідації довірчого фонду Союзу, у відповідних випадках, зокрема на підставі інформації, наданої в робочому документі, зазначеному в статті 41(6). У такому разі будь-які залишкові кошти пропорційно повертаються до бюджету як загальні доходи та державам-членам, що надають внески, й іншим донорам.