Використання коштів Союзу та виконання бюджетних гарантій
1. Особи та суб’єкти, що використовують кошти Союзу або виконують бюджетні гарантії, надають Комісії:
(a) звіт про використання коштів Союзу або виконання бюджетних гарантій, включаючи виконання умов або досягнення результатів, зазначених у пункті (а) першого підпараграфа статті 125(1);
(b) якщо внесок відшкодовує видатки, їхню бухгалтерську звітність щодо понесених видатків;
(c) заяву менеджменту, що містить інформацію, зазначену в пункті (a) та, у відповідних випадках, в пункті (b), і що підтверджує, що:
(i) інформація викладена належним чином, є повною і достовірною;
(ii) кошти Союзу були використані за цільовим призначенням, згідно з угодами про внесок, угодами про фінансування чи гарантійними угодами або, у відповідних випадках, згідно з відповідними галузевими правилами;
(iii) запроваджені системи контролю дають необхідні гарантії щодо законності основних транзакцій;
(d) огляд підсумкових аудиторських звітів та проведених контрольних заходів, включаючи аналіз характеру та масштабів помилок та слабких місць, виявлених у системах, а також ужитих або планованих коригувальних дій.
У випадках взаємного використання результатів аудитів згідно зі статтею 127 зазначений у пункті (d) першого підпараграфа цього параграфа огляд повинен включати всю відповідну аудиторську документацію, що буде предметом взаємного використання.
Стосовно заходів, що завершуються до кінця відповідного фінансового року, остаточний звіт може замінювати заяву менеджменту, згадану в пункті (c) першого підпараграфа, за умови що він поданий до 15 лютого наступного фінансового року.
Зазначені в першому підпараграфі документи супроводжуються висновком незалежного аудиторського органу, складеним відповідно до визнаних на міжнародному рівні стандартів аудиту. У такому висновку зазначається, чи створені системи контролю функціонують належним чином та є економічно ефективними, і чи є основні транзакції законними. У висновку також зазначається, чи аудиторська перевірка ставить під сумнів зміст заяви менеджменту, згаданої в пункті (c) першого підпараграфа. За відсутності такого висновку розпорядник може вимагати гарантій еквівалентного рівня за допомогою інших незалежних засобів.
Документи, зазначені в першому підпараграфі, надаються Комісії не пізніше 15 лютого наступного фінансового року. Згаданий у третьому підпараграфі висновок надається Комісії не пізніше 15 березня зазначеного року.
Зобов'язання, викладені в цьому параграфі, не обмежують угоди, укладені з ЄІБ, ЄІФ, організаціями держав-членів, міжнародними організаціями та третіми країнами. Стосовно заяви менеджменту такі угоди повинні включати принаймні обов’язок цих суб’єктів щороку надавати Комісії заяву про те, що протягом відповідного фінансового року кошти Союзу використовувались та обліковувались відповідно до статті 154(3) і (4) та відповідно до зобов’язань, передбачених у таких угодах. Така заява може бути включена до остаточного звіту, якщо здійснюваний захід обмежується 18 місяцями.
2. При використанні коштів Союзу особи та суб’єкти повинні:
(a) дотримуватись чинного права Союзу та узгоджених міжнародних стандартів і стандартів Союзу, а отже, не підтримувати заходів, що сприяють відмиванню грошей, фінансуванню тероризму, ухилянню від сплати податків, чи податковому шахрайству;
(b) при виконанні фінансових інструментів та бюджетних гарантій відповідно до розділу X не укладати нових або поновлених операцій із суб’єктами, зареєстрованими або заснованими в юрисдикціях, що зазначені у відповідній політиці Союзу про некооперативні юрисдикції, або що визначені як треті країни з високим ризиком відповідно до статті 9(2) Директиви (ЄС) 2015/849, або що фактично не відповідають податковим стандартам Союзу або міжнародним податковим стандартам щодо прозорості та обміну інформацією.
Суб’єкти можуть відступати від пункту (b) першого підпараграфа, тільки якщо захід фізично реалізується в одній із таких юрисдикцій і не має жодних ознак того, що відповідна операція підпадає під будь-яку з категорій, перелічених у пункті (а) першого підпараграфа.
При укладанні угод із фінансовими посередниками суб’єкти, що виконують фінансові інструменти та бюджетні гарантії відповідно до розділу X, повинні транспонувати зазначені в цьому параграфі вимоги до відповідних угод та вимагати від фінансових посередників звітувати про їх дотримання.
3. При виконанні фінансових інструментів та бюджетних гарантій відповідно до розділу X особи та суб’єкти застосовують принципи та стандарти, встановлені правом Союзу про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму, зокрема Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/847 ( - 53) і Директиву (ЄС) 2015/849. Вони обумовлюють фінансування згідно з цим Регламентом розкриттям інформації про бенефіціарних власників відповідно до Директиви (ЄС) 2015/849 та оприлюднюють звітні дані щодо кожної країни в розумінні статті 89(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС ( - 54).
4. Комісія перевіряє, чи використовуються кошти Союзу або бюджетні гарантії згідно з умовами, викладеними у відповідних угодах. Якщо витрати особи чи суб’єкта відшкодовуються на основі спрощеного варіанту витрат відповідно до пунктів (c), (d) та (e) першого підпараграфа статті 125(1), то стаття 181(1)-(5) і статті 182-185 застосовуються mutatis mutandis . Якщо кошти Союзу або бюджетні гарантії використовувалися з порушенням зобов’язань, викладених у відповідних угодах, застосовується стаття 131.
5. У фінансованих декількома донорами заходах, якщо внесок Союзу відшкодовує видатки, передбачена в параграфі 4 процедура полягає в перевірянні того, чи використовувала особа або суб’єкт суму, що відповідає сплаченій Комісією сумі стосовно відповідного заходу, згідно з умовами, встановленими у відповідній угоді про грант, угоді про внесок або угоді про фінансування.
6. Угоди про внесок, угоди про фінансування та гарантійні угоди повинні чітко визначати функції та зобов’язання особи чи суб’єкта, що використовує кошти Союзу, включаючи зобов’язання, викладені в статті 129, та умови сплати внеску. Такі угоди також, у відповідних випадках, повинні визначати взаємно узгоджену винагороду, що повинна відповідати умовам, згідно з якими здійснюються заходи, з урахуванням ситуацій кризи та нестабільності, та, якщо необхідно, залежати від досягнутих результатів. Такі угоди також повинні включати правила звітування перед Комісією про виконання завдань, очікувані результати, включаючи показники результативності, та зобов’язання осіб або суб’єктів, що використовують кошти Союзу, невідкладно повідомляти Комісію про випадки виявленого шахрайства та правопорушення і про заходи щодо їх подальшого контролю.
7. Усі угоди про внесок, угоди про фінансування та гарантійні угоди надаються Європейському Парламенту і Раді на їхню вимогу.
8. Ця стаття не застосовується до внеску Союзу до органів Союзу, що підпадають під окрему процедуру схвалення виконання бюджету відповідно до статей 70 та 71, за винятком можливих спеціальних угод про внесок.