Тривалість виключення і строк позовної давності
1. Тривалість виключення не повинна перевищувати будь-якого з таких строків:
(a) тривалість, якщо така є, встановлена остаточним судовим рішенням або остаточним адміністративним рішенням держави-члена;
(b) за відсутності остаточного судового рішення або остаточного адміністративного рішення:
(i) п’ять років - у випадках, зазначених у пункті (d) статті 136(1);
(ii) три роки - у випадках, зазначених у пунктах (с) та (e)-(h) статті 136(1).
Особа чи суб’єкт, зазначений у статті 135(2), підлягає виключенню, якщо він перебуває в одній із зазначених у пунктах (a)-(b) статті 136(1) ситуацій, що дають підстави для виключення.
2. Строк позовної давності щодо виключення та/або накладення фінансових санкцій на особу чи суб’єкта, зазначеного в статті 135(2), становить п’ять років та починається з:
(a) дати вчинення діяння, що становить підставу для виключення, або, в разі тривалих чи повторюваних дій, із дати припинення діяння, у випадках, зазначених у пунктах (b)-(e) та (g) і (h) статті 136(1);
(b) дати остаточного судового рішення, ухваленого в національній юрисдикції, або остаточного адміністративного рішення у випадках, зазначених у пунктах (b), (c), (d), (g) та (h) статті 136(1).
Строк позовної давності переривається актом національного органу, Комісії, OLAF, EPPO стосовно тих держав-членів, що беруть участь у посиленій співпраці відповідно до Регламенту (ЄС) 2017/1939, колегії, згаданої в статті 143 цього Регламенту, або будь-якого суб’єкта, що бере участь у виконанні бюджету, якщо про такий акт повідомлено особу чи суб’єкта, зазначеного в статті 135(2) цього Регламенту, і він стосується розслідувань або судового процесу. У наступний після переривання день починається перебіг нового строку позовної давності.
Для цілей пункту (f) статті 136(1) цього Регламенту застосовується передбачений у статті 3 Регламенту (ЄС, Євратом) № 2988/95 строк позовної давності щодо виключення особи чи суб’єкта, зазначеного в статті 135(2) цього Регламенту, та/або щодо накладення фінансових санкцій на одержувача.
Якщо діяння відповідної особи чи суб’єкта, зазначеного в статті 135(2) цього Регламенту, підпадає під декілька підстав, викладених у статті 136(1) цього Регламенту, застосовується строк позовної давності, що передбачений для найсерйознішої з таких підстав.