Адміністративні санкції та заходи
1. Без обмеження права визначати і накладати кримінальні санкції, держави-члени повинні встановити правила для адміністративних санкцій та заходів, застосовні до порушень положень цього Регламенту, і вживати усіх заходів, щоб забезпечити впровадження таких правил. Такі передбачені санкції та заходи повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними, а також повинні відповідати санкціям та заходам, встановленим відповідно до секції 4 глави VI Директиви (ЄС) 2015/849.
Держави-члени можуть вирішити не встановлювати правила щодо адміністративних санкцій або заходів за порушення положень цього Регламенту, які підпадають під кримінальні санкції в їхніх системах національного права. У зазначеному випадку держави-члени повинні повідомити Комісію про відповідні норми кримінального права.
2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб у випадках, коли дія зобов'язань поширюється на надавачів платіжних послуг у разі порушення положень цього Регламенту, санкції або заходи могли, відповідно до національного права, застосовуватися до членів органу управління та будь-якої іншої фізичної особи, відповідальної за порушення згідно з національним правом.
3. До 26 червня 2017 року держави-члени повинні повідомити Комісію та Спільний комітет ЄКА про правила, наведені в параграфі 1. Держави-члени повинні, без невиправданої затримки, повідомляти Комісію та Європейський банківський орган (ЕВА) про внесення до них будь-яких подальших змін.
4. Відповідно до статті 58(4) Директиви (ЄС) 2015/849, компетентні органи повинні мати усі наглядові та слідчі повноваження, необхідні для виконання ними своїх функцій. Під час здійснення повноважень щодо накладення адміністративних санкцій і вжиття заходів, компетентні органи повинні тісно співпрацювати для отримання належних результатів виконання зазначених адміністративних санкцій або заходів і координувати зусилля під час виявлення та розкриття транскордонних злочинів.
5. Держави-члени повинні забезпечити можливість визнання юридичних осіб відповідальними за порушення, зазначені у статті 18, вчинені для їхньої вигоди будь-якою особою, яка діє окремо або як частина органу зазначеної юридичної особи та обіймає керівну посаду в юридичній особі на основі такого:
(a) повноважень представляти юридичну особу;
(b) повноважень ухвалювати рішення від імені юридичної особи; або
(c) повноважень здійснювати контроль у юридичній особі.
6. Держави-члени повинні також забезпечити можливість притягнення до відповідальності юридичних осіб у випадках, коли відсутність нагляду або контролю з боку особи, зазначеної у параграфі 5 цієї статті, уможливила вчинення одного з порушень, визначених статтею 18, на користь зазначеної юридичної особи особою під її керівництвом.
7. Компетентні органи повинні виконувати свої повноваження щодо накладення адміністративних санкцій і заходів відповідно до цього Регламенту, будь-яким із таких способів:
(a) безпосередньо;
(b) у співпраці з іншими органами;
(c) шляхом делегування їх іншим органам під свою відповідальність;
(d) шляхом звернення до компетентних судових органів.
Під час здійснення повноважень щодо накладення адміністративних санкцій і вжиття заходів, компетентні органи повинні тісно співпрацювати для отримання належних результатів виконання зазначених адміністративних санкцій або заходів і координувати зусилля під час виявлення та розкриття транскордонних злочинів.