Випадки відсутності рішення
1. Відсутність з боку сторони імпорту підтвердження отримання нотифікації або повідомлення про її рішення не означає її згоду на навмисне транскордонне переміщення. Жодне перше навмисне транскордонне переміщення не можна здійснювати без попередньої письмової чіткої згоди сторони або, за необхідності, держави імпорту, що не є стороною.
2. У випадках, коли сторона імпорту не повідомляє свої рішення у відповідь на нотифікацію протягом 270 днів з дати отримання нотифікації, експортер відправляє компетентному органу зазначеної сторони імпорту письмове нагадування з граничним строком для надання відповіді у 60 днів з дати отримання цього нагадування, а копію надсилає Секретаріату, державі-членові експорту та Комісії. Під час розрахунку строку, протягом якого сторона імпорту повинна надати відповідь, не враховується кількість днів, які вона повинна очікувати на відповідну додаткову інформацію.
3. Без обмеження параграфа 1, експортер не розпочинає перше навмисне транскордонне переміщення ГМО, призначених для навмисного вивільнення, якщо не було дотримано процедур, встановлених стороною імпорту відповідно до статей 9 та 10 Протоколу, або, за необхідності, рівнозначних процедур, передбачених державою імпорту, що не є стороною.
4. Параграфи 1, 2 та 3 не застосовують до випадків транскордонного переміщення, на які поширюється дія спрощених процедур або двосторонніх, регіональних та багатосторонніх угод або домовленостей, укладених відповідно до статей 13 та 14 Протоколу.
5. Комісія та держави-члени, після консультації з Секретаріатом, вживають належних заходів відповідно до будь-яких належних процедур і механізмів, щоб спростити процес вироблення й ухвалення рішень або сприяти дотриманню положень Протоколу сторонами імпорту, як вирішила Конференція сторін Конвенції, що виступає як нарада сторін Протоколу.