-
Ретельне вивчення Комісією
1. Комісія оприлюднює дату подання заявки на охорону назви місця походження або географічного зазначення.
2. Комісія вивчає заявки на охорону, які вона отримає, відповідно до статті 96(5). Комісія повинна перевіряти, чи містять заявки обов'язкову інформацію та чи не містять вони явних помилок, із урахуванням результату попередньої національної процедури, проведеної відповідною державою-членом. Таке ретельне вивчення повинне бути зосереджене, зокрема, на єдиному документі, згаданому в пункті (d) статті 94(1).
Строк перевірки Комісією не повинен перевищувати шести місяців із дати отримання заявки від держави-члена. Якщо цей строк перевищено, Комісія повинна письмово поінформувати заявників про причини такої затримки.
3. Комісія повинна бути звільнена від обов'язку дотримуватися строку для ретельного вивчення, зазначеного в другому підпараграфі параграфа 2, та інформувати заявника про причини такої затримки, якщо вона отримає повідомлення від держави-члена стосовно заявки на реєстрацію, поданої Комісії відповідно до статті 96(5), в якій або:
(a) Комісію інформують про те, що заявку було анульовано на національному рівні судовим рішенням, що підлягає негайному застосуванню, але не є остаточним; або
(b) міститься запит до Комісії з проханням призупинити ретельне вивчення, згадане в параграфі 2, оскільки ініційовано національне судове провадження для оскарження дійсності заявки, а держава-член вважає, що таке провадження основане на обґрунтованих підставах.
Таке звільнення діє, допоки держава-член не поінформує Комісію про те, що початкову заявку було відновлено або що держава-член відкликала свій запит про призупинення.
4. Якщо за результатами ретельного вивчення, проведеного відповідно до параграфа 2 цієї статті, Комісія вважає, що умови, встановлені у статтях 93, 100 та 101, виконано, вона ухвалює імплементаційні акти щодо публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу єдиного документа, згаданого в пункті (d) статті 94(1), та покликання на публікацію специфікації продукту, здійсненої в ході попередньої національної процедури. Такі імплементаційні акти ухвалюють без застосування процедури, зазначеної у статті 229(2) або (3).
Якщо за результатами ретельного вивчення, проведеного відповідно до параграфа 2 цієї статті, Комісія вважає, що умови, встановлені у статтях 93, 100 та 101, не виконано, вона ухвалює імплементаційні акти про відхилення заявки.
Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 229(2).