Енологічні практики та методи аналізу
1. На території Союзу для виробництва та консервування продуктів, зазначених у частині II додатка VII, необхідно використовувати лише енологічні практики, дозволені відповідно до додатка VIII та передбачені в пункті (g) статті 75(3) та в статті 83(2) і (3).
Перший підпараграф не застосовується до:
(a) виноградного соку та концентрованого виноградного соку; і
(b) виноградного сусла та концентрованого виноградного сусла, призначених для приготування виноградного соку.
Дозволені енологічні практики застосовуються лише з метою забезпечення належної виніфікації, належного збереження або належного дозрівання продукту.
Продукти, список яких наведено в частині II додатка VII, повинні вироблятися на території Союзу відповідно до правил, установлених у додатку VIII.
2. Продукти, список яких наведено в частині II додатка VII, не можна реалізовувати на ринках Союзу, якщо:
(a) до них застосовувалися енологічні практики, не дозволені на рівні Союзу;
(b) до них застосовувалися енологічні практики, не дозволені на національному рівні; або
(c) вони не відповідають правилам, установленим у додатку VIII.
Продукти виноградарства, які не підлягають реалізації відповідно до першого підпараграфа, повинні бути знищені. Як відступ від цього правила, держави-члени можуть дозволити використання деяких таких продуктів, визначивши характеристики таких продуктів, на спиртзаводах або підприємствах з виробництва оцту або для промислових цілей, за умови що такий дозвіл не стане стимулом для виробництва продуктів виноградарства за допомогою недозволених енологічних практик.
3. Схвалюючи енологічні практики для вина, зазначені в пункті (g) статті 75(3), Комісія:
(a) ураховує рекомендовані та опубліковані Міжнародною організацією виноградарства і вина (OIV) енологічні практики та методи аналізу, а також результати експериментального використання енологічних практик, ще не дозволених на поточний момент;
(b) ураховує необхідність охорони здоров'я людей;
(c) ураховує потенційні ризики введення в оману споживачів через їхнє звичне сприйняття продукту та їхні відповідні очікування, беручи до уваги наявність та придатність інформаційних засобів для усунення таких ризиків;
(d) уможливлює збереження природних та істотних властивостей вина та не спричиняє суттєвих змін у складі відповідного продукту;
(e) забезпечує прийнятний мінімальний рівень піклування про довкілля;
(f) дотримується загальних правил щодо енологічних практик та правил, установлених у додатку VIII.
4. Для забезпечення правильного поводження з непридатними для реалізації продуктами сектора вина Комісію уповноважено ухвалювати відповідно до статті 227 делеговані акти щодо правил, які стосуються національних процедур, зазначених у другому підпараграфі параграфа 2 цієї статті, та відступів від них, що мають відношення до вилучення з обігу або знищення продуктів сектора вина, які не відповідають вимогам.
5. За необхідності Комісія ухвалює імплементаційні акти про встановлення методів, зазначених у пункті (d) статті 75(5), для продуктів, перелік яких наведено в частині II додатка VII. Такі методи повинні базуватися на будь-яких відповідних методах, рекомендованих та опублікованих Міжнародною організацією виноградарства і вина (OIV), крім випадків коли вони були б недієвими чи недоречними в контексті цілі, яку переслідує Союз. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 229(2).
До ухвалення таких імплементаційних актів використовують методи і правила, дозволені у відповідній державі-члені.