Національні платежі для дистиляції вина у випадках кризи
1. Держави-члени можуть здійснювати національні платежі виробникам вина для добровільної або обов'язкової дистиляції вина у виправданих випадках кризи.
Такі платежі повинні бути пропорційні та повинні дозволяти врегулювати таку кризу.
Загальна сума платежів, доступних в державі-члені протягом будь-якого певного року для таких платежів не повинна перевищувати 15 % від коштів, глобально доступних для цієї держави-члена на такий рік, як установлено в додатку VI.
2. Держави-члени, які бажають скористатися національними платежами, зазначеними в параграфі 1, повинні подати належним чином обґрунтоване повідомлення Комісії. Комісія повинна ухвалити рішення про те, чи захід схвалено і чи платежі може бути здійснено, без застосування процедури, зазначеної у статті 229(2) або (3).
3. Спирт, отриманий в результаті дистиляції, зазначеної у параграфі 1, необхідно використовувати лише для промислових або енергетичних цілей так, щоб уникнути будь-якого спотворення конкуренції.
4. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, у яких установлено заходи, необхідні для застосування цієї статті. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 229(2).