Міжгалузеві організації
1. Держави-члени можуть на запит визнати міжгалузеві організації на національному та регіональному рівнях та на рівні економічних просторів, згаданих у статті 164(2), у певному секторі з переліку у статті 1(2), які:
(a) складаються з представників економічної діяльності, пов'язаної з виробництвом і щонайменше з одним з таких етапів ланцюга постачання: перероблення продуктів або торгівля ними, в тому числі їх розповсюдження, в одному або декількох секторах;
(b) сформовано за ініціативи всіх або деяких організацій чи асоціацій, з яких вони складаються;
(c) переслідують конкретну мету, що враховує інтереси їхніх членів та споживачів, та може охоплювати, зокрема, одну з таких цілей:
(i) підвищення рівня знань та прозорості виробництва і ринку, в тому числі шляхом публікації сукупних статистичних даних про собівартість виробництва, цін, в тому числі, за доцільності, індексів цін, обсягів і строків дії раніше укладених договорів, і шляхом надання аналізу потенційного розвитку дій на ринку в майбутньому на регіональному, національному або міжнародному рівнях;
(ii) прогнозування виробничого потенціалу та ведення обліку цін на публічному ринку;
(iii) допомога у кращій координації способів введення продуктів в обіг, зокрема шляхом дослідження та вивчення ринку;
(iv) вивчення потенційних ринків експорту;
(v) без обмеження статей 148 і 168, складення типових форм договору, що відповідають правилам Союзу, для продажу сільськогосподарських продуктів покупцеві або постачення перероблених продуктів розповсюджувачам і роздрібним продавцям, беручи до уваги необхідність забезпечення добросовісної конкуренції та уникнення викривлення ринку;
(vi) використання у більших масштабах потенціалу продуктів, у тому числі на рівні можливостей реалізації, та розроблення ініціатив зі зміцнення економічної конкурентоспроможності й інновацій;
(vii) надання інформації та проведення досліджень, необхідних для інновації, раціоналізації, удосконалення і налагодження виробництва та, у відповідних випадках, перероблення і реалізації продуктів, які більше відповідають вимогам ринку і смакам та очікуванням споживачів, зокрема щодо якості продуктів, у тому числі конкретних характеристик продуктів із охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням, та охорони довкілля, збереження клімату, охорони здоров'я тварин і благополуччя тварин;
(viii) пошук способів обмежити використання продукції для охорони здоров'я тварин та захисту рослин, краще управління іншими засобами виробництва, забезпечення якості продуктів та збереження ґрунтів та вод, сприяння безпечності харчових продуктів, зокрема через простежуваність продуктів, та покращення здоров'я і добробуту тварин;
(ix) розроблення методів та інструментів для підвищення якості продуктів на всіх етапах виробництва та, у відповідних випадках, перероблення та реалізації;
(x) ужиття усіх можливих заходів для підтримки, охорони та просування органічного сільського господарства та назви місця походження, марковань якості та географічних зазначень;
(xi) просування та проведення досліджень інтегрованих методів сталого виробництва або інших екологічно раціональних методів виробництва;
(xii) заохочення здорового та відповідального споживання продуктів на внутрішньому ринку та/або інформування про небезпеку, пов'язану зі шкідливими звичками споживання;
(xiii) просування споживання продуктів на внутрішньому ринку та на зовнішніх ринках та/або надання інформації про них;
(xiv) сприяння ініціативам із управління та розвитку для валоризації побічних продуктів та зменшення відходів і управління ними;
(xv) встановлення типових положень щодо розподілення вартості у розумінні статті 172а, включно з ринковими вигодами і втратами, у яких визначають, як будь-який рух цін на відповідний продукт на відповідних ринках або цін на інших товарних ринках буде розподілений між ними;
(xvi) просування та реалізація заходів для запобігання ризикам у сфері здоров'я тварин, захисту рослин та охорони довкілля, контролю таких ризиків та управління такими ризиками, у тому числі шляхом створення пайових інвестиційних фондів та управління ними або шляхом здійснення внесків до таких фондів із метою виплати фінансової компенсації фермерам за витрати й економічні втрати, які виникають у результаті просування та імплементації таких заходів;
1a. Держави-члени можуть на запит ухвалювати рішення про надання декількох визнань міжгалузевій організації, що здійснює діяльність у декількох секторах, зазначених у статті 1(2), за умови, що така міжгалузева організація виконує умови, зазначені в параграфі 1, для кожного сектора, стосовно якого вона прагне отримати визнання.
2. У належним чином виправданих випадках держави-члени можуть на основі об'єктивних та недискримінаційних критеріїв ухвалити рішення, що умова, викладена в пункті (c) статті 158(1), виконується шляхом обмеження кількості міжгалузевих організацій на регіональному чи національному рівні, якщо це передбачено в національних правилах, установлених до 1 січня 2014 року, і якщо це не перешкоджає належному функціонуванню внутрішнього ринку.