Статути організацій виробників
1. Статут організації виробників вимагає від членів-виробників, зокрема:
(a) застосовувати правила, які ухвалила організація виробників щодо звітності про виробництво, виробництва, реалізації та охорони довкілля;
(b) бути членами лише однієї організації виробників для будь-якого певного продукту підприємства; однак держави-члени можуть відступати від цієї умови у відповідним чином обґрунтованих випадках, якщо члени-виробники володіють двома різними виробничими підрозділами, розташованими на різних географічних територіях;
(c) надання інформації, запит на яку подала організація виробників для статистичних цілей.
2. Статут організації виробників також передбачає:
(a) процедури визначення, ухвалення та внесення змін до правил, зазначених у пункті (a) параграфа 1;
(b) введення для членів фінансових внесків, необхідних для фінансування організації виробників;
(c) правила, що дають змогу членам-виробникам виконувати ретельне вивчення їхньої організації та своїх рішень, а також своєї бухгалтерської звітності й бюджетів, за допомогою демократичних методів;
(d) санкції за порушення обов'язків, установлених у статуті, зокрема за несплату грошових внесків або порушення правил, установлених організацією виробників;
(e) правила прийому нових членів, зокрема мінімальний строк членства, який не може бути менший ніж один рік;
(f) правила бухгалтерського обліку та бюджетування, необхідні для функціонування організації.
2а. Статут організації виробників може передбачати для членів-виробників можливість безпосередньо контактувати з покупцями, за умови, що таке пряме контактування не загрожує концентрації пропозиції та введенню продуктів в обіг на ринку організації виробників. Концентрацію пропозиції вважають забезпеченою, якщо організація виробників обговорила та визначила суттєві елементи продажів, такі як ціна, якість і обсяг.
3. Параграфи 1, 2 та 2а не застосовуються до організацій виробників у секторі молока і молочних продуктів.