Внесок ERDF і EAFRD до спільної необмеженої гарантії та фінансових інструментів сек’юритизації на користь МСП, що впроваджено ЄІБ
1. Для цілей цієї статті «боргове фінансування» означає позики, лізинг або гарантії.
2. Держави-члени можуть використовувати ERDF та EAFRD протягом строку прийнятності, зазначеного в статті 65(2) цього Регламенту, для надання фінансового внеску в фінансові інструменти, зазначені в пункті (а) статті 38(1) цього Регламенту, що непрямо використовуються Комісією з ЄІБ відповідно до пункту (c)(iii) першого підпараграфа статті 62(1) Фінансового регламенту та статті 208(4) Фінансового регламенту, стосовно таких видів діяльності:
(a) необмежених гарантій, що забезпечують послаблення вимог до капіталу для фінансових посередників щодо нових портфелів боргового фінансування для МСП, прийнятних відповідно до статті 37(4) цього Регламенту;
(b) сек’юритизації, як означено в пункті (61) статті 4 (1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 ( - 22), будь-чого з:
(i) наявних портфелів боргового фінансування для МСП та інших підприємств, що мають менш ніж 500 працівників;
(ii) нових портфелів боргового фінансування для МСП.
Фінансовий внесок, зазначений у пунктах (a) та (b) першого підпараграфу цього параграфу, спрямовують на найменші та/чи мезонінні транші портфелів, згадані у ньому, за умови, що відповідний фінансовий посередник несе достатню частину ризику портфелів, що щонайменше дорівнює вимозі щодо збереження ризику, викладеній у Директиві Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС ( - 23 ) та в Регламенті (ЄС) № 575/2013, для забезпечення належного узгодження інтересів. У разі сек’юритизації згідно з пунктом (b) першого підпараграфу цього параграфу, фінансовий посередник повинен сформувати нове боргове фінансування для прийнятних МСП відповідно до статті 37(4) цього Регламенту.
Кожна держава-член, що має намір брати участь у таких фінансових інструментах, повинна внести суму, що відповідає потребам боргового фінансування МСП у такій державі-члені та передбачуваному попиту на таке боргове фінансування МСП, з урахуванням оцінювання ex ante , зазначеного в пункті (a) першого підпараграфу параграфу 4, та що в будь-якому разі не перевищує 7 % від розподілення з ERDF і EAFRD для держави-члена. До загальної суми внеску всіх держав-членів, що беруть участь, до ERDF і EAFRD застосовується глобальна верхня межа розмірі 8500000000 євро (в цінах 2011 року).
Якщо Комісія після консультацій з ЄІБ вважає, що загальний мінімальний внесок до інструмента, що відображає суму внесків усіх держав-членів, що беруть участь, є недостатнім з належним урахуванням мінімальної критичної маси, означеної в оцінюванні ex ante , зазначеному в пункті (a) першого підпараграфу параграфу 4, впровадження фінансового інструменту припиняють, а внески повертають державам-членам.
Якщо держава-член і ЄІБ не можуть домовитися щодо умов угоди про фінансування, зазначеної в пункті (c) першого підпараграфу параграфу 4, держава-член повинна подати запит на внесення змін до програми, зазначеної в пункті (b) першого підпараграфу параграфу 4, та перерозподілити внесок до інших програм і пріоритетів відповідно до вимог щодо тематичної спрямованості.
В разі виконання умов для припинення дії внеску держави-члена до інструмента, запроваджених в угоді про фінансування між відповідною державою-членом і ЄІБ, зазначеній у пункті (c) першого підпараграфу параграфу 4, держава-член повинна подати запит на внесення змін і доповнень до програми, зазначеної в пункті (b) першого підпараграфу параграфу 4, та перерозподілити решту внеску до інших програм і пріоритетів відповідно до вимог щодо тематичної спрямованості.
Якщо участь держави-члена припинено, така держава-член повинна подати запит на внесення змін і доповнень до програми. Якщо мало місце звільнення від зобов’язань за невикористаними асигнуваннями, такі асигнування, щодо яких було здійснено звільнення від зобов’язань, знову надають відповідній державі-члену з метою перепрограмування для інших програм і пріоритетів відповідно до вимог щодо тематичної спрямованості.
3. МСП, що отримують нове боргове фінансування в результаті нового портфеля, накопиченого фінансовим посередником у контексті фінансового інструменту, зазначеного в параграфі 2, вважають кінцевими одержувачами внеску з ERDF і EAFRD до відповідного фінансового інструменту.
4. Фінансовий внесок, зазначений у параграфі 2, повинен відповідати таким умовам:
(a) як відступ від статті 37(2), він повинен ґрунтуватися на оцінюванні ex ante на рівні Союзу, що його проводять ЄІБ та Комісія, або, якщо доступні новіші дані, на оцінюванні ex ante на рівні Союзу, національному або регіональному рівні.
З урахуванням доступних джерел даних про банківське боргове фінансування та МСП оцінювання ex ante повинне включати, серед іншого, аналіз потреб у фінансуванні МСП на відповідному рівні, умови фінансування та потреби в фінансуванні МСП, а також зазначення розриву в фінансуванні МСП, характеристику економічного та фінансового стану сектора МСП на відповідному рівні, мінімальну критичну масу сукупних внесків, діапазон оцінного загального обсягу позик, що випливає з таких внесків, і додану вартість;
(b) він надається кожною державою-членом, що бере участь, як частина окремої осі пріоритетів у рамках програми в разі внеску ERDF або в рамках єдиної спеціальної національної програми на кожен фінансовий внесок ERDF та EAFRD для підтримання тематичної цілі, зазначеної в пункті (3) першого параграфа статті 9;
(c) він підлягає дотриманню умов, викладених в угоді про фінансування, укладеній кожною державою-членом, що бере участь, і ЄІБ, у тому числі, між іншим:
(i) завдань і обов’язків ЄІБ, у тому числі щодо відшкодування;
(ii) мінімального левериджу, якого потрібно досягнути з чітко означеними цільовими етапами протягом строку прийнятності, вказаного в статті 65(2);
(iii) умов для нового боргового фінансування;
(iv) положень щодо видів діяльності, що не відповідають критеріям, а також щодо критеріїв виключення;
(v) графіку платежів;
(vi) санкцій у разі невиконання обов’язків фінансовими посередниками;
(vii) відбору фінансових посередників;
(viii) моніторингу, звітування та аудиту;
(ix) видимості;
(x) умов для припинення угоди.
Для цілей впровадження інструменту, ЄІБ укладає домовленості з відібраними фінансовими посередниками;
(d) у разі, якщо угоду про фінансування, зазначену в пункті (c), не укладено протягом шести місяців з дати ухвалення програми, зазначеної в пункті (b), держава-член має право перерозподілити такий внесок до інших програм і пріоритетів відповідно до вимог щодо тематичної спрямованості.
Для того, щоб забезпечити однакові умови для імплементації цієї статті, Комісія ухвалює імплементаційний акт, що встановлює модель угоди про фінансування, зазначеної в пункті (c) першого підпараграфу. Імплементаційний акт необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).
5. Необхідно досягнути мінімального левериджу в кожній державі-члені, що бере участь, на цільових етапах, викладених в угоді про фінансування, зазначеній у пункті (c) першого підпараграфу параграфу 4, а також розрахованого як співвідношення між новим борговим фінансуванням на користь прийнятних МСП, що формують фінансові посередники, та відповідним внеском з ERDF і EAFRD від відповідної держави-члена до фінансових інструментів. Такий мінімальний леверидж може відрізнятися в різних державах-членах, що беруть участь.
У разі, якщо фінансовий посередник не досягає мінімального левериджу, викладеного в угоді про фінансування, зазначеній у пункті (c) першого підпараграфу параграфу 4, він повинен, відповідно до контрактних зобов’язань, сплатити штраф на користь держави-члена, що бере участь, згідно з положеннями та умовами, викладеними в угоді про фінансування.
Видані гарантії та відповідні операції із сек’юритизації не повинні зазнавати негативних наслідків у зв’язку з нездатністю фінансового посередника досягнути мінімального левериджу, викладеного в угоді про фінансування.
6. Як відступ від першого підпараграфу статті 38(2), фінансові внески, зазначені в параграфі 2 цієї статті, можуть бути розміщені на окремих рахунках кожної держави-члена чи, якщо дві або більше держав-членів, що беруть участь, надали свою згоду, - на єдиному рахунку, що поширюється на всіх таких держав-членів і який використовують відповідно до конкретних цілей програм, з яких здійснюють внески.
7. Як відступ від статті 41(1) та (2), стосовно зазначених у параграфі 2 цієї статті фінансових внесків, заявка держави-члена на виплату до Комісії ґрунтується на 100 % сум, що підлягають сплаті ЄІБ державою-членом згідно з графіком, визначеним в угоді про фінансування, зазначеній у пункті (c) першого підпараграфа параграфа 4 цієї статті. Такі заявки на виплату ґрунтуються на запитуваних ЄІБ сумах, що вважаються необхідними для покриття зобов’язань за гарантійними угодами або операціями сек’юритизації, що повинні бути завершені протягом трьох наступних місяців. Платежі держав-членів на користь ЄІБ здійснюються невідкладно і в будь-якому випадку до того, як ЄІБ прийме зобов’язання.
8. При закритті програми прийнятними видатками, що зазначені в пунктах (a) та (b) першого підпараграфа статті 42(1), є загальна сума програмних внесків, сплачених у фінансовий інструмент, що відповідає:
(a) зазначеним у пункті (b) першого підпараграфа статті 42(1) ресурсам - стосовно діяльності, зазначеної в пункті (a) першого підпараграфа параграфа 2 цієї статті;
(b) загальній сумі нового боргового фінансування, отриманого в результаті операцій сек’юритизації, що сплачена прийнятним МСП або на їхню користь протягом строку прийнятності, зазначеного в статті 65(2) - стосовно діяльності, зазначеної в пункті (b) першого підпараграфа параграфа 2 цієї статті.
9. Для цілей статей 44 та 45, незатребувані гарантії та суми, отримані в зв’язку з, відповідно, необмеженими гарантіями та операціями із сек’юритизації, вважають ресурсами, повернутими на рахунки фінансових інструментів. Під час ліквідації фінансових інструментів, чисту виручку від ліквідації, після відрахування витрат, зборів і сум, які необхідно виплатити кредиторам, що мають вищий рівень пріоритету ніж внесені ERDF і EAFRD, потрібно повернути відповідним державам-членам пропорційно до їхніх внесків до фінансового інструменту.
10. Звіт, зазначений у статті 46(1), повинен містити такі додаткові елементи:
(a) сукупну суму підтримки з ERDF і EAFRD, виплачену на користь фінансового інструмента в зв’язку з обмеженими гарантіями чи операціями із сек’юритизації, за програмою та пріоритетом або заходом;
(b) прогрес у мобілізації фінансування нової заборгованості відповідно до статті 37(4), для прийнятних МСП.
11. Незважаючи на статтю 93(1), ресурси, розподілені для інструментів згідно з параграфом 2 цієї статті, можуть бути використані для цілей мобілізації фінансування нової заборгованості МСП на всій території держави-члена незалежно від категорій регіону, якщо інше не передбачено в угоді про фінансування, зазначеній у пункті (c) першого підпараграфу параграфу 4.
12. Статтю 70 не застосовують до програм, створених для впровадження фінансових інструментів згідно з цією статтею.
Стаття 39a
Внесок ЄСІ фондів у фінансові інструменти, що поєднують такий внесок із фінансовими продуктами ЄІБ в рамках Європейського фонду стратегічних інвестицій
1. Для залучення додаткових інвестицій у приватний сектор органи управління можуть використовувати ЄСІ фонди для сплати внеску у фінансові інструменти, зазначені в пункті (c) статті 38(1), за умови що це, між іншим, сприяє досягненню цілей ЄСІ фондів і реалізації стратегії Союзу, спрямованої на розумне, стійке та інклюзивне зростання.
2. Внесок, згаданий у параграфі 1, не повинен перевищувати 25 % загальної суми підтримки, наданої кінцевим одержувачам. У менш розвинених регіонах, зазначених у пункті (b) першого підпараграфа статті 120(3), фінансовий внесок може перевищувати 25 %, якщо це належним чином обґрунтовують оцінки, згадані в статті 37(2) або в параграфі 3 цієї статті, але не повинен бути більше 40 %. Загальна підтримка, згадана в цьому параграфі, включає загальну суму нових позик та гарантованих позик, а також інвестиції у капітал та інвестиції у квазікапітал, що були надані кінцевим одержувачам. Зазначені в цьому параграфі гарантовані позики беруться до уваги, тільки якщо на гарантійні контракти виділяються ресурси ЄСІ фондів, розраховувані на основі пруденційного оцінювання ризиків ex ante , яке охоплює різні нові позики.
3. Як відступ від статті 37(2), внески згідно з параграфом 1 цієї статті можуть ґрунтуватися на підготовчому оцінюванні, включаючи комплексу перевірку, що його проводить ЄІБ для цілей свого внеску в фінансовий продукт у рамках EFSI.
4. Звітність органів управління згідно зі статтею 46 цього Регламенту щодо операцій, що включають фінансові інструменти згідно з цією статтею, ґрунтується на інформації, що зберігається ЄІБ для цілей його звітності відповідно до статті 16(1) та (2) Регламенту (ЄС) 2015/1017, а також на додатковій інформації, що вимагається відповідно до статті 46(2) цього Регламенту. Вимоги, викладені в цьому параграфі, повинні забезпечувати єдині умови звітності відповідно до статті 46(3) цього Регламенту.
5. Здійснюючи внесок у фінансові інструменти, зазначені в пункті (c) статті 38(1), орган управління може робити будь-що таке:
(a) інвестувати в капітал наявної або новоствореної юридичної особи, призначеної для здійснення інвестицій у кінцевих одержувачів, згідно з цілями відповідних ЄСІ фондів, що будуть займатися завданнями з використання;
(b) доручати завдання з використання відповідно до пунктів (b) та (c) першого підпараграфа статті 38(4).
Орган, що на нього покладено завдання з використання, зазначені в пункті (b) першого підпараграфа цього параграфа, відкриває фідуціарний рахунок від свого імені та в інтересах органу управління або створює окремий блок фінансів в установі для програмного внеску. У разі окремого блоку фінансів проводиться бухгалтерське розрізнення між програмними ресурсами, вкладеними у фінансовий інструмент, та іншими ресурсами, наявними в установі. Управління активами на фідуціарних рахунках і такими окремими блоками фінансів здійснюється відповідно до принципу належного фінансового управління і з дотриманням відповідних пруденційних правил, і такі активи повинні мати належну ліквідність.
Для цілей цієї статті фінансовий інструмент може також мати форму або бути частиною інвестиційної платформи відповідно до статті 2(4) Регламенту (ЄС) 2015/1017, за умови що інвестиційна платформа має форму юридичної особи спеціального призначення або керованого рахунку.
6. При впровадженні фінансових інструментів відповідно до пункту (с) статті 38(1) цього Регламенту органи, зазначені в параграфі 5 цієї статті, забезпечують відповідність чинному законодавству та вимогам, установленим у статті 155(2) та (3) Фінансового регламенту.
7. До 3 листопада 2018 року Комісія ухвалює делеговані акти згідно зі статтею 149 на доповнення цього Регламенту, встановлюючи додаткові спеціальні правила щодо ролі, зобов’язань та відповідальності органів, що впроваджують фінансові інструменти, відповідних критеріїв відбору та продуктів, що можуть поставлятися через фінансові інструменти відповідно до пункту (с) статті 38(1).
8. Органи, зазначені в параграфі 5 цієї статті, можуть при використанні фондів фондів доручати частину виконання фінансовим посередникам, за умови що такі органи забезпечують під свою відповідальність, щоб фінансові посередники відповідали критеріям, викладеним у статтях 33(1) та 209(2) Фінансового регламенту. Фінансові посередники обираються згідно з відкритими, прозорими, пропорційними та недискримінаційними процедурами із забезпеченням відсутності конфлікту інтересів.
9. Якщо для цілей впровадження фінансових інструментів, зазначених у пункті (c) статті 38(1), органи управління вносять програмні ресурси ЄСІ фондів у наявний інструмент, менеджер фонду якого вже обраний ЄІБ, у міжнародну фінансову установу, що її учасником є держава-член, або в публічний банк чи установу, створену як юридична особа, що провадить фінансову діяльність на професійній основі та виконує умови, зазначені в пункті (b)(iii) першого підпараграфа статті 38(4), вони покладають завдання з використання на такого менеджера фонду шляхом укладення прямого контракту.
10. Як відступ від статті 41(1) та (2), стосовно внесків у фінансові інструменти згідно з параграфом 9 цієї статті, заявки на проміжні виплати повинні бути узгоджені з графіком виплат, визначеним в угоді про фінансування. Графік виплат, зазначений у першому реченні цього параграфа, повинен відповідати графіку виплат, погодженому для інших інвесторів у рамках того самого фінансового інструмента.
11. Умови стосовно внесків згідно з пунктом (c) статті 38(1) повинні бути визначені в угодах про фінансування згідно з додатком IV на таких рівнях:
(a) у відповідних випадках, між належним чином уповноваженими представниками органу управління та органом, що використовує фонд фондів;
(b) між належним чином уповноваженими представниками органу управління або, у відповідних випадках, між органом, що використовує фонд фондів, та органом, що використовує фінансовий інструмент.
12. Для внесків згідно з параграфом 1 цієї статті в інвестиційні платформи, що отримують внески від інструментів, створених на рівні Союзу, забезпечується відповідність правилам державної допомоги відповідно до пункту (c) першого підпараграфа статті 209(2) Фінансового регламенту.
13. У разі фінансових інструментів, зазначених у пункті (c) статті 38(1), що мають форму гарантійного інструмента, держави-члени можуть вирішити, щоб ЄСІ фонди робили внески, у відповідних випадках, до різних траншів портфелів позик, що покриваються також гарантією ЄС відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1017.
14. Для фінансування операцій, що здійснюються через фінансові інструменти, зазначені в пункті (c) статті 38(1), у рамках програми може створюватися для ERDF, ESF, Фонду гуртування та EMFF окремий пріоритет, а для EAFRD - окремий тип операції зі ставкою спільного фінансування до 100 %.
15. Незважаючи на статтю 70 та статтю 93(1), внески згідно з параграфом 1 цієї статті можуть бути використані з метою отримання нового боргового та часткового фінансування на всій території держави-члена без урахування категорій регіону, якщо інше не передбачено в угоді про фінансування.
16. До 31 грудня 2019 року Комісія повинна переглядати застосування цієї статті та, у відповідних випадках, подати до Європейського парламенту і Ради законодавчу пропозицію.