Додаток III

ДОДАТОК III

ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ДІЇ ТА РІВНЯ ПРИЗУПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЧИ ПЛАТЕЖІВ, ЗАЗНАЧЕНИХ У СТАТТІ 23(11)

1. ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ПРИЗУПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Максимальний рівень призупинення, що застосовують до держави-члена, потрібно, передусім, визначати з урахуванням верхніх меж, викладених у пунктах (a)-(c) третього підпараграфу статті 23(11). Такий рівень зменшують, якщо застосовується один або декілька наступних пунктів:

(a) якщо рівень безробіття в державі-члені за рік до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), перевищує середній рівень для Союзу на понад два процентних пункти, максимальний рівень призупинення зменшують на 15 %;

(b) якщо рівень безробіття в державі-члені за рік до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), перевищує середній рівень для Союзу на понад п’ять процентних пунктів, максимальний рівень призупинення зменшують на 25 %;

(c) якщо рівень безробіття в державі-члені за рік до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), перевищує середній рівень для Союзу на понад вісім процентних пунктів, максимальний рівень призупинення зменшують на 50 %;

(d) якщо частка населення, що знаходиться під загрозою бідності чи соціального відчуження, в державі-члені перевищує середню частку такого населення для Союзу на понад 10 процентних пунктів за рік до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), максимальний рівень призупинення зменшують на 20 %;

(e) якщо об’єм реального ВВП держави-члена скорочується протягом двох або більше послідовних років до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), максимальний рівень призупинення зменшують на 20 %;

(f) якщо призупинення стосується зобов’язань на 2018, 2019 або 2020 роки, зменшення застосовують до рівня, що походить із застосування статті 23(11), таким чином:

(i) на 2018 рік, рівень призупинення зменшують на 15 %;

(ii) на 2019 рік, рівень призупинення зменшують на 25 %;

(iii) на 2020 рік, рівень призупинення зменшують на 50 %;

Зменшення рівня призупинення в результаті застосування пунктів (a)-(f) не повинно загалом перевищувати 50 %.

У разі, якщо ситуація, описана в пункті (b) чи (c), виникає одночасно з ситуаціями в обох пунктах (d) та (e), призупинення відкладають на один рік.

2. ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИЗУПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ВСЕРЕДИНІ ПРОГРАМ І ПРІОРИТЕТІВ

Призупинення зобов’язань, що застосовують до держави-члени, повинно, передусім, пропорційно впливати на всі програми та пріоритети.

Проте необхідно виключити такі програми та пріоритети зі сфери дії призупинення:

(i) програми чи пріоритети, що вже підпадають під дію рішення про призупинення, ухваленого відповідно до статті 23(6);

(ii) програми чи пріоритети, ресурси яких необхідно збільшити після розгляду запиту щодо перепланування програми, поданого Комісією відповідно до статті 23(1) в році виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9);

(iii) програми чи пріоритети, ресурси яких було збільшено протягом двох років до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), після ухвалення рішення згідно зі статтею 23(5);

(iv) програми чи пріоритети, що мають надзвичайно важливе значення для вирішення негативних економічних або соціальних умов. Такі програми чи пріоритети повинні охоплювати програми чи пріоритети, що надають підтримку інвестиціям особливого значення для Союзу, пов’язаним з Ініціативою в галузі зайнятості для молоді. Програми чи пріоритети можна вважати програмами чи пріоритетами, що мають таке надзвичайно важливе значення, якщо вони надають підтримку інвестиціям, пов’язаним з імплементацією рекомендацій, що адресують відповідній державі-члену в рамках «Європейського семестру» та спрямовані на структурні реформи, чи пов’язаним з пріоритетами, що надають підтримку скороченню масштабів бідності, чи з фінансовими інструментами для конкурентоспроможності МСП.

3. ВИЗНАЧЕННЯ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ПРИЗУПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ДЛЯ ПРОГРАМ, ЩО ПІДПАДАЮТЬ ПІД СФЕРУ ДІЇ ПРИЗУПИНЕННЯ

Виключення пріоритету всередині програми проводять шляхом зменшення зобов’язання за програмою пропорційно до розподілення для пріоритету.

Рівень призупинення, що необхідно застосувати до зобов’язань за програмами, повинен забезпечувати досягнення сукупного рівня призупинення, визначеного згідно з пунктом 1.

4. ВИЗНАЧЕННЯ СФЕРИ ДІЇ ТА РІВНЯ ПРИЗУПИНЕННЯ ПЛАТЕЖІВ

Програми та пріоритети, зазначені в пункті 2(i)-(iv), необхідно також виключити зі сфери дії призупинення платежів.

Рівень призупинення, що необхідно застосувати, не повинен перевищувати 50 % платежів програм і пріоритетів.