1. Якщо особа отримує допомогу за законодавством однієї держави-члена у зв'язку з травмою, що сталася в результаті нещасного випадку на території іншої держави-члена, будь-які права установи, відповідальної за допомогу, щодо третьої сторони, зобов'язаної компенсувати травму, мають врегульовуватись такими правилами:
(a) якщо установа, відповідальна за допомогу, на підставі законодавства, яке застосовує, суброгує права, які одержувач має стосовно третьої сторони, така суброгація визнається кожною державою-членом;
(b) якщо зазначена установа має безпосередні права стосовно третьої сторони, такі права визнаються кожною державою-членом.
2. Якщо особа отримує допомогу за законодавством однієї держави-члена стосовно травми, яка сталася внаслідок нещасного випадку на території іншої держави-члена, положення цього законодавства, яке визначає, в яких випадках виключається цивільна відповідальність роботодавців або їхніх працівників, застосовуються стосовно зазначеної особи або установи, відповідальної за виплату допомоги.
Положення пункту 1 також застосовуються щодо будь-якого права установи, відповідальної за допомогу стосовно роботодавця або його працівників у випадках, якщо їхня відповідальність не виключається.