1. Законодавчі положення будь-якої держави-члена, яка здійснює допуск до добровільного чи необов'язкового безперервного страхування, зумовленого постійним місцем проживання на території такої держави, не застосовуються щодо працівників, щодо яких застосовується цей Регламент та які постійно проживають на території іншої держави-члена за умови, що колись на їхній минулій роботі вони підлягали дії законодавства першої держави.
2. Якщо відповідно до законодавства держави-члена допуск до добровільного чи необов'язкового безперервного страхування зумовлюється завершенням періодів страхування, будь-які такі періоди, закінчені за законодавством іншої держави-члена, враховуються до необхідної міри, начебто вони були завершені за законодавством першої держави.