1. У випадку, зазначеному у статті 69(1), допомога надається установою кожної з держав, куди безробітна особа їде в пошуках роботи.
Компетентна установа держави-члена, законодавство якої поширювалося на працівника за його останнім місцем роботи, зобов'язана компенсувати суму такої допомоги.
2. Компенсації, зазначені у пункті 1, визначаються і сплачуються згідно з процедурою, встановленою положенням щодо імплементації, зазначеним у статті 97, після підтвердження фактичних витрат.
3. Дві чи більше держав-членів або компетентних органів таких держав можуть передбачити інші способи надання компенсації чи виплат або відшкодування витрат між установами, що перебувають під їхньою юрисдикцією.
ЧАСТИНА 3. Безробітні особи, які, працюючи за останнім місцем роботи, постійно проживали у державі-члені, іншій, ніж відповідна держава