1. Будь-який безробітний працівник, який задовольняє умовам законодавства держави-члена для отримання права на допомогу та їде до однієї або більше держав-членів з метою пошуку роботи, зберігає за собою право на таку допомогу згідно з умовами та в межах, зазначених нижче:
(a) до від'їзду він повинен зареєструватися у службі зайнятості відповідної держави як особа, що шукає роботу, та залишатися досяжним для цієї служби протягом принаймні чотирьох тижнів після того, як став безробітним. Проте компетентні служби або установи можуть дати йому дозвіл на від'їзд до завершення цього часу;
(b) він повинен зареєструватися як особа, що шукає роботу в службі зайнятості кожної з держав-членів, до яких їде, та на нього поширюватиметься процедура контролю, організованого цими державами. Ця умова вважатиметься задоволеною для періоду до реєстрації, якщо зацікавлена особа зареєструвалася протягом семи днів з моменту, коли перестала бути досяжною для служби зайнятості держави, яку залишила. У виняткових випадках цей період може бути продовжено компетентними службами або установами;
(c) право на допомогу продовжується протягом максимального періоду три - місяці з моменту, коли зацікавлена особа перестала бути досяжною для служби зайнятості держави, яку залишила, за умови, що загальний період тривалості допомоги не перевищує період тривалості допомоги, на яку мала право за законодавством даної держави. Більше того, у випадку сезонного працівника така тривалість обмежується до періоду, що залишається до кінця сезону, на який його найняли.
2. Якщо зацікавлена особа повертається до відповідної держави до закінчення періоду, протягом якого має право на допомогу згідно з пунктом 1(c), її право на допомогу продовжується за законодавством цієї держави; вона втрачає всі права на допомогу за законодавством відповідної держави, якщо не повертається до закінчення цього періоду. У виняткових випадках цей строк може бути продовжено компетентними службами або установами.
3. Положення пункту 1 можуть застосовуватися лише один раз між двома періодами зайнятості.
4. Коли відповідною державою є Бельгія, будь-яка безробітна особа, яка повертається до цієї держави після закінчення тримісячного періоду, встановленого у пункті 1(c), більше не матиме права на допомогу в цій країні, доки не працюватиме на її території протягом принаймні трьох місяців.