1. Права на отримання пенсії працівником, на якого поширювалося законодавство двох або більше держав-членів, або його спадкоємцями визначаються згідно з положеннями цієї глави.
2. За умови положень статті 49, якщо подається заява про призначення пенсії, таке призначення має здійснюватися з урахуванням усіх законодавств, які поширювалися на працівника. Виняток із цього правила робиться, якщо відповідна особа висловлює чітке прохання про відкладання призначення пенсії за віком, на яку могла мати право за законодавством однієї або більше держав-членів за умови, що періоди, завершені за цим законодавством або законодавствами, не враховуються з метою набуття права на допомогу в іншій державі-члені.
3. Ця глава не застосовується щодо підвищень або надбавок до пенсій стосовно дітей або щодо пенсій сиротам, що надаються відповідно до глави 8.