1. Пенсіонер, який має право на пенсію чи пенсії за законодавством однієї або більше держав-членів і не має права на допомогу, що виплачується в натуральній формі за законодавством держави-члена, на території якої він постійно проживає, все одно має право на таку допомогу для себе і членів своєї сім'ї, якщо, зважаючи за доцільності на положення статті 18 і Додатка V, він мав би право на неї за законодавством держави-члена або принаймні однієї з держав-членів, правомочних щодо пенсій, начебто він постійно проживав на території такої держави. Допомога в натуральній формі виплачується від імені установи, зазначеної в пункті 2, установою місця постійного проживання відповідної особи, начебто вона була пенсіонером за законодавством держави, на території якої постійно проживає та мала б право на допомогу в натуральній формі.
2. У випадках, про які йдеться в пункті 1, кошти для фінансування допомоги в натуральній формі надаються установою, визначеною відповідно до таких правил:
(a) якщо пенсіонер має право на зазначену допомогу за законодавством тільки однієї держави-члена, кошти фінансуються компетентною установою цієї держави;
(b) якщо пенсіонер має право на зазначену допомогу за законодавством двох чи більше держав-членів, кошти фінансуються компетентною установою тієї держави-члена, за законодавством якої пенсіонер завершив найдовший період страхування; якщо на підставі застосування цієї норми декілька установ несуть зобов'язання щодо фінансування допомоги, кошти надаються установою, під юрисдикцією якої він востаннє перебував.