(2) Загальної конвенції від 28 жовтня 1952 року.
15. ЛЮКСЕМБУРГ - НІДЕРЛАНДИ
Немає.
Положення договорів, які не застосовуються щодо всіх осіб, щодо яких застосовується Регламент
(Стаття 3 (3) Регламенту)
1. БЕЛЬГІЯ - НІМЕЧЧИНА
(a) Статті 3 та 4 Заключного протоколу від 7 грудня 1957 року до Загальної конвенції від тієї самої дати у версії, представленій у Додатковому протоколі від 10 листопада 1960 року;
(b) Додаткова угода N 3 від 7 грудня 1957 року до Загальної конвенції від тієї самої дати у версії, представленій у Додатковому протоколі від 10 листопада 1960 року (виплата пенсій, які виплачуються стосовно періоду, що передував даті набрання чинності Загальною конвенцією).
2. БЕЛЬГІЯ - ФРАНЦІЯ
(a) Обмін листами від 29 липня 1953 року про осіб похилого віку, які працюють за наймом;
(b) Стаття 23 Додаткової угоди від 17 січня 1948 року до Загальної конвенції від тієї самої дати (працівники гірничовидобувних та подібних підприємств);
(c) Обмін листами від 27 лютого 1953 року (застосування статті 4 (2) Загальної конвенції від 17 січня 1948 року).
3. БЕЛЬГІЯ - ІТАЛІЯ
Немає.
4. БЕЛЬГІЯ - ЛЮКСЕМБУРГ
Немає.
5. БЕЛЬГІЯ - НІДЕРЛАНДИ
Немає.
6. НІМЕЧЧИНА - ФРАНЦІЯ
(a) Статті 16 (2) та 19 Загальної конвенції від 10 липня 1950 року;
(b) Додаткова угода N 4 від 10 липня 1950 року до Загальної конвенції від тієї самої дати у версії, представленій у доданому розділі 2 від 18 червня 1955 року;
(c) Частини I та III доданого розділу 2 від 18 червня 1955 року;
(d) Пункти 6, 7 та 8 Загального протоколу від 10 липня 1950 року до Загальної конвенції від тієї самої дати;
(e) Частини II, III та IV Угоди від 20 грудня 1963 року (соціальне забезпечення в Саарі).
7. НІМЕЧЧИНА - ІТАЛІЯ
(a) Статті 3 (2) та 26 Конвенції від 5 травня 1953 року (соціальне страхування);
(b) Додаткова угода від 12 травня 1953 року до Конвенції від 5 травня 1953 року (виплата пенсій, які виплачуються стосовно періоду, що передував даті набрання чинності Конвенцією).
8. НІМЕЧЧИНА - ЛЮКСЕМБУРГ
Статті 4, 5, 6 та Договору від 11 червня 1959 року (врегулювання спору між Німеччиною та Люксембургом).
9. НІМЕЧЧИНА - НІДЕРЛАНДИ
(a) Стаття 3 (2) Конвенції від 29 березня 1951 року;
(b) Статті 2 та 3 Додаткової угоди N 4 від 21 грудня 1956 року до Конвенції від 29 березня 1951 року (врегулювання права, набутого нідерландськими працівниками між 13 травня 1940 року та 1 вересня 1945 року за німецькою схемою соціального страхування).
10. ФРАНЦІЯ - ІТАЛІЯ
(a) Статті 20 та 24 Загальної конвенції від 31 березня 1948 року;
(b) Обмін листами від 3 березня 1956 року (допомога у разі хвороби сезонним працівникам, що працюють за наймом у сільському господарстві).
11. ФРАНЦІЯ - ЛЮКСЕМБУРГ
Немає.
12. ФРАНЦІЯ - НІДЕРЛАНДИ
Немає.
13. ІТАЛІЯ - ЛЮКСЕМБУРГ
Немає.
14. ІТАЛІЯ - НІДЕРЛАНДИ
Немає.
15. ЛЮКСЕМБУРГ - НІДЕРЛАНДИ
Немає.
ДОДАТОК III
(Стаття 37 (2) Регламенту)
Правові положення, зазначені у статті 37 (1) Регламенту, за якими сума допомоги по інвалідності не залежить від тривалості періодів страхування
A. БЕЛЬГІЯ
Правові положення, які стосуються загальної схеми інвалідності, спеціальної схеми інвалідності для шахтарів та спеціальної схеми для моряків торгового флоту.
B. НІМЕЧЧИНА
Немає.
C. ФРАНЦІЯ
Всі правові положення про страхування по інвалідності крім правових положень стосовно страхування по інвалідності за схемою соціального забезпечення шахтарів.
D. ІТАЛІЯ
Немає.
E. ЛЮКСЕМБУРГ
Немає.
F. НІДЕРЛАНДИ
Закон від 18 лютого 1966 року про страхування на випадок непрацездатності.
ДОДАТОК IV
(Стаття 40 (3) Регламенту)
Відповідність між правовими положеннями держав-членів щодо умов, які стосуються ступеня інвалідності
БЕЛЬГІЯ ТАБЛИЦЯ
ФРАНЦІЯ ТАБЛИЦЯ
ІТАЛІЯ ТАБЛИЦЯ
ЛЮКСЕМБУРГ ТАБЛИЦЯ
ДОДАТОК V
(Стаття 89 Регламенту)
Спеціальні процедури для застосування правових положень певних держав-членів
A. БЕЛЬГІЯ
1. Положення статті 1 (a) (i) Регламенту не застосовуються щодо осіб, які здійснюють індивідуальну трудову діяльність, або щодо інших осіб, які отримують медичну допомогу за Законом від 9 серпня 1963 року про заснування та організацію обов'язкових схем страхування у разі захворювання та інвалідності, якщо вони отримують такий самий захист, як і особи, що працюють за наймом, стосовно такого лікування.
2. Для застосування положень глав 7 та 8 Розділу III Регламенту компетентною установою Бельгії вважається, що дитина виховувалася у державі-члені, на території якої постійно проживає.
3. Для статті 46 (2) Регламенту періоди страхування за віком, завершені за законодавством Бельгії до 1 січня 1945 року, також розглядаються, як періоди страхування, завершені за законодавством Бельгії про загальну схему інвалідності та схему для моряків.
B. НІМЕЧЧИНА
1. (a) Якщо за німецьким законодавством не було встановлено жодного положення для страхування від нещасних випадків, установи Німеччини також передбачають компенсацію, відповідно до цього законодавства у разі нещасних випадків на робочому місці (та професійних захворювань), які мали місце в Ельзас-Лотарингії до 1 січня 1919 року, відповідальність за витрати на яку не взяли на себе французькі установи на виконання Рішення Ради Ліги Націй від 21 червня 1921 року (Reichsgesetzblatt, p. 1289), якщо відповідна особа або її спадкоємці постійно проживають у державі-члені;
(b) стаття 10 Регламенту не впливає на положення, за якими нещасні випадки (та професійні захворювання), які мали місце поза межами території Федеративної Республіки Німеччини, та періоди, завершені поза межами цієї території, не зумовлюють виплату допомоги, або зумовлюють її лише за певних умов, якщо особи, які мають на неї право, проживають поза межами території Федеративної Республіки Німеччини.
2. (a) Для визначення того, чи можуть періоди, які вважаються за німецьким законодавством припиненими періодами (Ausfallzeiten) або додатковими періодами (Zurechnungszeiten) братися до уваги як такі; обов'язкові внески, сплачені за законодавством іншої держави-члена та страхування за схемою пенсійного страхування іншої держави-члена розглядаються як обов'язкові внески, сплачені за німецьким законодавством та як страхування за німецькими схемами пенсійного страхування.
Коли обчислюється кількість календарних місяців, які пройшли між датою внесення до схеми страхування та матеріалізацією ризику, не беруться до уваги ані періоди, які враховуються за законодавством іншої держави-члена, які пройшли між цими двома датами, ані періоди, протягом яких відповідна особа отримувала пенсію;
(b) підпункт (a) не застосовується щодо звичайно перерваного періоду (pauschale Ausfallzeit). Це має визначатися виключно на основі періодів страхування, завершених у Німеччині.
(c) врахування додаткового періоду (Zurechnungszeit) на виконання законодавства Німеччини про пенсійне страхування для шахтарів, крім того, зумовлюється тим, що останній внесок, сплачений за німецьким законодавством, було сплачено на пенсійне страхування для шахтарів;
(d) з метою врахування німецьких періодів, у які особа звільняється від сплати страхових внесків (Ersatzzeiten), застосовується лише національне законодавство Німеччини;
(e) як відступ від положення, встановленого в підпункті (d), наступне положення застосовується щодо осіб, застрахованих за німецькою схемою пенсійного страхування, які проживали на німецьких територіях за часів нідерландської влади протягом періоду 1 січня 1948 року - 31 липня 1963 року; з метою врахування німецьких періодів, у які особа звільняється від сплати страхових внесків (Ersatzzeiten), у межах значення статті 1251 (2) Закону Німеччини про соціальне забезпечення (RVO) або відповідних положень, сплата внесків до нідерландських схем страхування протягом цього періоду розглядається як еквівалентна обов'язковому страхуванню періодів зайнятості або здійснення діяльності в межах значення німецького законодавства.
3. Якщо йдеться про платежі, що були здійснені до німецьких фондів страхування на випадок хвороби, обов'язкова сплата внесків, зазначених у статті 26 (2) Регламенту, припиняється до прийняття рішення стосовно заяви про призначення пенсії.
4. Для визначення того, чи отримує дитина матеріальну допомогу для сиріт, отримання одного з видів допомоги, зазначених у статті 78, або іншої допомоги сім'ям, наданої за французьким законодавством для неповнолітніх, які постійно проживають у Франція, має розглядатися як отримання матеріальної допомоги для сиріт за німецьким законодавством.
5. Якщо застосування цього Регламенту або наступних регламентів із соціального забезпечення стосується виняткових витрат для певних установ страхування на випадок хвороби, такі витрати можуть бути частково або повністю компенсовані. Федеральна асоціація регіональних лікарняних кас у своїй функції агенції зі зв'язків (страхування на випадок хвороби) приймає рішення про таку компенсацію шляхом спільної угоди з іншими центральними асоціаціями страхування на випадок хвороби. Кошти, необхідні для виплати такої компенсації, передбачаються за допомогою податків, якими обкладаються всі установи страхування на випадок хвороби, пропорційно середній кількості членів протягом останнього року, включаючи осіб, які вийшли на пенсію.
6. Якщо компетентна установа, яка надає допомогу сім'ям відповідно до розділу III глава 7 Регламенту, є німецькою установою, особа, на яку поширюється обов'язкове страхування від ризику непрацездатності, або особа, яка внаслідок такого страхування отримує грошову допомогу за страховкою на випадок хвороби чи порівняну допомогу, вважається працівником (стаття 1 (a) Регламенту).
C. ФРАНЦІЯ
1. (a) Допомога особам похилого віку, які працюють за наймом, надається за умов, встановлених для французьких працівників французьким законодавством, усім працівникам, які мають громадянство інших держав-членів та на момент подання своєї заяви постійно проживали на території Франції;
(b) те саме застосовується до біженців та осіб без громадянства;
(c) положення Регламенту не впливають на положення французького законодавства, за яким до розгляду для набуття права на допомогу особам похилого віку, які працюють за наймом, беруться лише періоди роботи осіб, що працюють за наймом, або періоди, що розглядаються як такі, що завершені на територіях європейських та закордонних департаментів (Гваделупа, Гвіана, Мартиніка та Реюньйон) Французької Республіки.
2. Спеціальна допомога та сукупне відшкодування, передбачені спеціальним законодавством із соціального забезпечення на шахтах, забезпечується лише працівникам, які працюють за наймом на французьких шахтах.
3. Закон N 65-655 від 10 липня 1965 року, який надає французьким громадянам, що здійснюють чи здійснювали професійну або торговельну діяльність за кордоном, право приєднатися до схеми добровільного страхування за віком, застосовується щодо громадян інших держав-членів за таких умов:
- професійна або торговельна діяльність, яка зумовлює добровільне страхування за французькою системою, не здійснюється або не здійснювалася ані на території Франції, ані на території держави-члена, громадянином якої є працівник;
- при поданні заяви працівник повинен надати докази або про те, що він постійно проживав у Франції принаймні десять років поспіль, або про те, що на нього безперервно поширювалося французьке законодавство на обов'язковій чи дискреційній основі протягом того самого проміжку часу.
4. У межах значення статті 73 (3) Регламенту, термін "допомога на сім'ю" включає:
(a) передпологову допомогу, передбачену в статті L 516 Кодексу соціального забезпечення;
(b) допомогу багатодітним сім'ям, передбачену в статтях L 524 та L 531 Кодексу соціального забезпечення;
(c) компенсаційну допомогу для встановлених податків, передбачену у статті L 532 Кодексу соціального забезпечення;
Проте ця допомога може бути виплачена лише в тому разі, якщо заробітна плата або платня, отримана протягом періоду перебування особи на посаді, підлягає сплаті податку на прибуток у Франції;
(d) надбавку одруженій жінці, яка займається домашнім господарством, передбачену в статті L 533 Кодексу соціального забезпечення.
D. ІТАЛІЯ
Немає.
E. ЛЮКСЕМБУРГ
Як відступ від статті 94 (2) Регламенту періоди страхування або періоди, що розглядаються як такі, завершені до 1 січня 1946 року за люксембурзьким законодавством з пенсійного страхування на випадок інвалідності, похилого віку або смерті, беруться до уваги лише з метою застосування цього законодавства тією мірою, якою права в процесі набування мають зберігатися до січня 1959 року чи згодом відновлюватись відповідно до цього законодавства або відповідно до чинних двосторонніх договорів чи договорів, які буде укладено. Якщо застосовуються декілька двосторонніх договорів, мають братися до уваги періоди страхування або періоди, які розглядаються як такі, що датуються найпізнішою датою.
F. НІДЕРЛАНДИ
1. Страхування на випадок хвороби для пенсіонерів за віком:
(a) особа, яка отримує пенсію за віком за нідерландським законодавством та пенсію за законодавством іншої держави-члена, з метою статті 27 та/або 28 вважається такою, що має право на допомогу в натуральній формі, беручи до уваги статтю 9 за необхідності, якщо вона задовольняє умовам, що вимагаються для набуття права на добровільне страхування на випадок хвороби для осіб похилого віку;
(b) внесок для добровільного страхування на випадок хвороби для осіб похилого віку стосовно відповідних осіб, які постійно проживають в одній з інших держав-членів, становить половину середніх сум, виплачених у Нідерландах на лікування особи похилого віку та членів її сім'ї
2. Застосування нідерландського законодавства про загальне страхування за віком:
(a) періоди страхування до 1 січня 1957 року, протягом яких одержувач, не задовольняючи умовам, що дозволяють йому, щоб такі періоди розглядалися як періоди страхування, протягом яких він постійно проживав на території Нідерландів після досягнення 15 років або протягом яких, постійно проживаючи на території іншої держави-члена, здійснював діяльність як особа, що працює за наймом у Нідерландах для роботодавця, що має місце здійснення підприємницької діяльності в цій країні, також вважаються періодами страхування, завершеними на виконання нідерландського законодавства про загальне страхування за віком;
(b) періоди, що беруться до уваги на виконання підпункту (a) вище, не враховуються, якщо збігаються з періодами, які беруться до уваги для обчислення пенсії, що виплачується за законодавством іншої держави-члена стосовно страхування за віком;
(c) стосовно одруженої жінки, чоловік якої має право на пенсію за нідерландським законодавством про загальне страхування за віком, періоди шлюбу, що передували даті, коли вона досягла шістдесятип'ятирічного віку, та протягом яких вона постійно проживала на території однієї або більше держав-членів, також беруться до уваги як періоди страхування, оскільки збігаються з періодами страхування, завершеними її чоловіком за цим законодавством, та тими, що беруться до уваги на виконання підпункту (a);
(d) періоди, які беруться до уваги на виконання підпункту (c), не враховуються, якщо збігаються з періодами, які беруться до уваги для обчислення пенсії, що виплачується одруженій жінці за законодавством про страхування за віком іншої держави-члена, або з періодами, протягом яких вона отримувала пенсію за віком на підставі такого законодавства;
(e) стосовно жінки, яка була одружена і на чоловіка якої поширювалося нідерландське законодавство про страхування за віком або вважається, що він завершив періоди страхування на виконання підпункту (a), положення двох попередніх підпунктів застосовуються аналогічним чином;
(f) періоди, зазначені у підпунктах (a) та (c), беруться до уваги для обчислення пенсії за віком лише у разі, якщо відповідна особа постійно проживала протягом шести років на території однієї або більше держав-членів після досягнення п'ятдесяти дев'яти років, та доки ця особа постійно проживає на території однієї з цих держав-членів.
3. Застосування нідерландського законодавства про загальне страхування для вдів та сиріт:
(a) з метою статті 46 (2) Регламенту періоди до 1 жовтня 1959 року, протягом яких працівник постійно проживав на території Нідерландів після досягнення п'ятнадцятирічного віку або протягом яких, постійно проживаючи на території іншої держави-члена, здійснював діяльність як особа, що працює за наймом у Нідерландах для роботодавця, що мав місце здійснення підприємницької діяльності в цій країні, також мають розглядатися як періоди страхування, завершені за законодавством Нідерландів, що стосується загального страхування для вдів та сиріт;
(b) періоди, що враховуються на виконання підпункту (a), не беруться до уваги, якщо збігаються з періодами страхування, завершеними за законодавством іншої держави стосовно пенсії у разі втрати годувальника.
4. Застосування нідерландського законодавства про страхування на випадок непрацездатності:
(a) з метою статті 46 (2) Регламенту періоди оплаченої зайнятості та періоди, що розглядаються як такі, завершені за нідерландським законодавством до 1 липня 1967 року, також розглядаються як періоди страхування, завершені за нідерландським законодавством про страхування на випадок непрацездатності;
(b) періоди, які мають враховуватися на виконання підпункту (a), мають розглядатися як періоди страхування, завершені за законодавством, зазначеним у статті 37 (1) Регламенту.
Акти європейського права із соціальних питань К.: Парламентське видавництво, 2005