1. Стаття 13 (2) (a) застосовується за таких винятків та обставин:
(a) (i) Працівник, прийнятий на роботу на території держави-члена підприємством, в якому він звичайно працює, і направлений таким підприємством виконувати роботу на території іншої держави-члена для цього підприємства, залишається під дією законодавства першої держави-члена за умови, що очікувана тривалість роботи не перевищуватиме дванадцять місяців і його направили не для заміни іншого працівника, який закінчив свій період роботи;
(ii) якщо тривалість роботи, що виконуватиметься, перевищує первинно очікувану через непередбачувані обставини та перевищує дванадцять місяців, законодавство першої держави застосовується, доки роботу не буде виконано, за умови, що компетентний орган держави, на територію якої направлено працівника, або організація, призначена таким органом надали свою згоду; така згода має вимагатися до закінчення первинного дванадцятимісячного періоду. Проте така згода не може надаватися на період, що перевищує дванадцять місяців;
(b) працюючий за наймом працівник, який працює на міжнародних перевезеннях на території двох чи більше держав-членів в якості рухомого чи льотного персоналу у справах підприємства, яке за наймом чи грошову винагороду або за власний рахунок перевозить пасажирів або товари залізницею, автомобільним шляхом, повітряним транспортом чи внутрішніми водними шляхами, та яке має основне місце своєї підприємницької діяльності на території держави-члена, підлягає дії законодавства останньої держави за таких обмежень:
(i) якщо вищезгадане підприємство має філію або постійне представництво, які це підприємство має на території держави-члена іншої, ніж та, на території якої підприємство має основне місце підприємницької діяльності, найманий працівник, який працює в такій філії або установі, підлягає дії законодавства держави-члена, на території якої розташовані такі філія або постійне представництво;
(ii) якщо працівник найнятий на роботу в основному на території держави-члена, де постійно проживає, він підлягає дії законодавства такої держави, навіть якщо підприємство, яке прийняло його на роботу, не має ані основного місця підприємницької діяльності, ані філії або постійного представництва на цій території;
(c) працівник, який звичайно здійснює свою професійну діяльність на території однієї чи більше держав-членів, інший, ніж той, що здійснює міжнародні перевезення, підлягає:
(i) дії законодавства держави-члена, на території якої постійно проживає, якщо його професійна діяльність здійснюється частково на цій території або якщо він найнятий на роботу кількома підприємствами чи кількома роботодавцями, які мають основне місце підприємницької діяльності або місце проживання на території інших держав-членів;
(ii) дії законодавства держави-члена, на території якої розташована юридична адреса або основне місце підприємницької діяльності підприємства чи особи, яка його найняла, якщо він постійно не проживає на території будь-якої держави-члена, де здійснює свою діяльність;
(d) працюючий за наймом працівник, найнятий на роботу на території держави-члена підприємством, що має юридичну адресу або основне місце підприємницької діяльності на території іншої держави-члена і розташоване з обох боків спільного кордону відповідних держав, підлягає дії законодавства держави-члена, на території якої підприємство має юридичну адресу або основне місце підприємницької діяльності.
2. Стаття 13 (2) (b) застосовується за таких винятків та обставин:
(a) працюючий за наймом працівник, найнятий на роботу або на території держави-члена, або на борту судна, що плаває під прапором держави-члена, а також якого було направлено підприємством виконувати роботу на борту судна, що плаває під прапором іншої держави-члена, підлягаючи умовам, передбаченим у пункті 1 (a), залишається під дією законодавства першої держави-члена;
(b) працівник, який звичайно не здійснює свою професійну діяльність на морі, виконуючи її у територіальних водах чи порту держави-члена на борту судна, що плаває під прапором іншої держави-члена, але який не є членом команди судна, підлягає дії законодавства першої держави-члена;
(c) працівник за наймом, який працює на борту судна, що плаває під прапором держави-члена та отримує за цю роботу платню від підприємства або особи, юридична адреса чи основне місце підприємницької діяльності якої знаходиться на території іншої держави-члена, підлягає дії законодавства останньої держави, якщо постійно проживає на її території; підприємство або особа, яка виплачує винагороду, вважається роботодавцем з метою застосування вказаного законодавства.
3. Законодавчі положення держави-члена, за якими пенсіонер, який здійснює професійну або торговельну діяльність, не підлягає обов'язковому страхуванню щодо такої діяльності, також застосовуються щодо пенсіонера, пенсія якого вимагалася за законодавством іншої держави-члена.