Цей Регламент набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейських співтовариств .
Він застосовується з 13 березня 1998 року.
Для перевізників, які на 8 жовтня 2015 року мають зобов’язання за приватними договорами, що перешкоджають виконанню їхнього обов’язку звітувати, встановленого в статті 18а(4), це зобов’язання застосовується з 9 жовтня 2016 року.
Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.
ДОДАТОК
ПОВІДОМЛЕННЯ ДАНИХ
(Стаття 30 (1))
1. Повідомлення іншим державним органам
Повідомлення даних державним органам дозволяється лише тоді, якщо в конкретному випадку:
(a) існує чітке правове зобов’язання або дозвіл, або за наявності дозволу наглядового органу; або
(b) ці дані необхідні отримувачу для того, щоб виконати своє правомірне завдання, за умови, що мета збирання чи опрацювання отримувачем не суперечить початковій меті, та що це не суперечить правовим зобов’язанням органу, що здійснює повідомлення.
Повідомлення дозволяється у порядку виключення, якщо в конкретному випадку:
(a) повідомлення безсумнівно є в інтересах суб’єкта даних та суб’єкт даних надав згоду на повідомлення або якщо обставини є такими, що дозволяють чітко презумувати таку згоду; або
(b) повідомлення необхідне для запобігання серйозної та неминучої небезпеки.
2. Повідомлення приватним особам
Повідомлення даних приватним особам дозволяється лише тоді, якщо в конкретному випадку існує чітке правове зобов’язання або дозвіл, або за наявності дозволу наглядового органу.
Повідомлення приватним особам дозволяється у порядку виключення, якщо в конкретному випадку:
(a) повідомлення безсумнівно є в інтересах суб’єкта даних та суб’єкт даних надав згоду на повідомлення або обставини є такими, що дозволяють чітко презумувати таку згоду; або
(b) повідомлення необхідне для запобігання серйозної та неминучої небезпеки.
3. Міжнародне повідомлення
Повідомлення даних іноземним органам дозволяється лише:
(a) якщо існує чітке правове положення відповідно до національного чи міжнародного законодавства;
(b) за відсутності такого положення, якщо повідомлення необхідне для запобігання серйозній та неминучій небезпеці;
та за умови, що внутрішні нормативно-правові акти для захисту суб’єкта даних не обмежуються.
4.1. Запити на повідомлення
Відповідно до конкретних положень, що містяться в національному законодавстві або в міжнародних угодах, запити на повідомлення даних повинні зазначати як орган або особу, що запитує їх, так і причину запиту та його мету.
4.2. Умови управління повідомленням
Наскільки це можливо, якість даних необхідно перевіряти щонайпізніше перед їх повідомленням. Наскільки це можливо, у всіх повідомленнях даних необхідно зазначати судові рішення, а також рішення не здійснювати переслідування, а дані, які ґрунтуються на позиціях або особистих оцінках, необхідно перевіряти у джерела перед тим, як повідомити їх, та зазначати ступінь їх точності або надійності.
Якщо з’ясовується, що дані більше не є точними або актуальними, їх не потрібно повідомляти; якщо застарілі або неточні дані були повідомлені, орган, який здійснив повідомлення, якнайшвидше інформує всіх отримувачів даних про їх невідповідність.
4.3. Заходи безпеки для повідомлення
Дані, які повідомляють іншим органам, приватним особам та іноземним органам, не можна використовувати для цілей, інших ніж зазначені в запиті на повідомлення.
Використання даних для інших цілей, без обмеження параграфів 1-4.2, повинно здійснюватися за умови погодження органом, що здійснив повідомлення.
__________
( - 1 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 від 9 жовтня 2013 року про встановлення Митного кодексу (ОВ L 269, 10.10.2013, с. 1).
( - 2 ) Як передбачено в статті 22(2)(а) Регламенту Ради (ЄС) № 2073/2004 від 16 листопада 2004 року про адміністративну співпрацю у сфері акцизних зборів (ОВ L 359, 04.12.2004, с. 1.).
( - 3 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 45/2001 від 18 грудня 2000 року про захист осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних установами та органами Співтовариства і про вільний рух таких даних (ОВ L 8, 12.01.2001, с. 1).
( - 4 ) Директива Ради 92/84/ЄЕС від 19 жовтня 1992 року про наближення ставок акцизного збору на алкоголь та алкогольні напої (ОВ L 316, 31.10.1992, с. 29).
( - 5 ) Директива Ради 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року про структуру та ставки акцизного збору, які застосовують до тютюнових виробів (ОВ L 176, 05.07.2011, с. 24).
( - 6 ) Директива Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію рамок Співтовариства для оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії (ОВ L 283, 31.10.2003, с. 51).
( - 7 ) Регламент Комісії (ЄЕС) № 2454/93 від 2 липня 1993 року про встановлення положень для імплементації Регламенту Ради (ЄЕС) № 2913/92 про встановлення Митного кодексу Співтовариства (ОВ L 253, 11.10.1993, с. 1).
( - 8 ) ОВ L 309, 25.11.2005, с. 9.
( - 9 ) Рішення Ради 2009/917/JHA від 30 листопада 2009 року про використання інформаційних технологій для митних цілей (ОВ L 323, 10.12.2009, с. 20).
( - 10 ) ОВ С 316, 27.11.1995, с. 33.
( - 11 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 від 16 лютого 2011 року про встановлення правил і загальних принципів стосовно механізмів контролю державами-членами здійснення Комісією виконавчих повноважень (ОВ L 55, 28.02.2011, с. 13).
{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua/. Оригінальний текст перекладу }
{Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою }